РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень.
Робота виконувалась на кафедрі рослинництва і кормовиробництва Подільського
державного аграрно-технічного університету в 2000-2004 рр. Польові досліди
закладались на дослідному полі університету, яке територіально відноситься до
південно-західної Лісостепової зони Хмельницької області.
Клімат регіону формується під впливом теплих вологих мас Атлантики і
континентальних повітряних мас азіатського антициклону, характеризується м’якою
зимою і теплим літом. Циклони приходять із заходу, південного заходу і півдня і
обумовлюють взимку потепління з відлигами і таненням снігу, а влітку – опади.
Малохмарна морозна погода взимку є наслідком дії Азіатського циклону, з яким
поширюється континентальні повітряні маси помірних широт.
Тривалість безморозного періоду – 175-180 діб (48-49% року). Весняний період
починається 10-15 березня з переходом середньої добової температури повітря
через 0 °С. В першій декаді квітня відбувається перехід середньодобової
температури повітря через 5 °С, а в третій – через 10 °С. Середньомісячна
температура квітня – 10-12 °С. Максимальна, в окремі дні, може досягати 30 °С.
Літо настає в третій декаді травня з переходом середньодобової температури
повітря через 15 °С і закінчується в першій декаді вересня, знову ж таки з
переходом середньої добової температури через 15 °С. Середньомісячні
температури повітря в травні – 17-19 °С, в червні – 20-22 °С, липні – 22-24 °С,
серпні – 21-23 °С. В окремі роки і періоди максимальна температура повітря
підіймається до 36-38 °С.
Осінь починається в першій декаді жовтня з переходом середньої добової
температури повітря через 10 °С. Наприкінці жовтня – на початку листопада
відбувається перехід середньої добової температури повітря через 5 °С.
Закінчується осінь в третій декаді листопада з переходом середньої добової
температури повітря через 0 °С.
Між кінцем осені і початком зими, а також між кінцем зими і початком весни
спостерігається передзимовий (40-45 діб) і передвесняний (30-35 діб) періоди з
середньою добовою температурою повітря < 0 °С і > -5 °С.
Тривалість зими – 30-50 діб. Перший сніговий покрив спостерігається в другій
половині третьої декади листопада. Середньомісячна температура повітря в січні
– 5,3 °С. В окремі, найбільш холодні, зими абсолютні мінімуми температури в
січні і лютому опускаються до -35 °С. В зимовий період похолодання часто
змінюється інтенсивним потеплінням і навпаки. Під час зимових відлиг
температура повітря може досягати 10-12 °С.
Тривалість сонцестояння – 2000 год., в т. ч. в літній період – 780 год. (39%):
червень – 260, липень – 270, серпень – 250; число днів без сонця – 9, з туманом
– 60; річна сумарна радіація – 100-105 ккал/см2, радіаційний баланс додатній –
40-45 ккал/см2, середньорічна сума ФАР – 51,8 ккал/см2.
Середня багаторічна (1989-2003 рр.) добова температура повітря – 8,6 °С.
Найбільш теплим є липень – 19,2 °С, найбільш холодним – січень – -5 °С.
Мінімальна температура – -25 °С, максимальна – +27,9 °С.
Динаміка середньодобових температур протягом року за багаторічними даними
свідчить, що тривалість періоду з температурним режимом від -23,4 до -14,2 °С
становила 0,7%, від -14,1 до -5,1 °С – 5,9%, від -5,0 до +3,9 °С – 28,5 %, від
+4,0 до +13,0 °С – 27,2 °С, від +13,1 до 22,1 °С – 33,2%, від +22,2 до 31,3 °С
– 4,4% (рис. 2.1.1а).
Наведені класові інтервали визначені за принципами і методикою побудови кривої
нормального розподілу (Гаусса-Лапласа) і являють собою послідовні переходи в
плюс-мінус сторони від середньої арифметичної на величину середнього
квадратичного відхилення (). Сигма (д) визначена за даними щоденних температур
повітря, які спостерігалися протягом 15 років (1989-2003 рр.). За такими ж
інтервалами проведено групування і побудовані криві за кожен рік досліджень
(2000-2003 рр.). Цим створені об’єктивні передумови визначення ступеня
подібності між кривими багаторічних і щорічних даних. Подібність визначалась
відношенням загальної площі, утвореною щорічною і багаторічною кривими, до
площі під багаторічною кривою, яка, в свою чергу, прийнята за 100%.
Порівняння років досліджень з багаторічними даними, проведені за вищевикладеною
методикою, дозволило стверджувати, що за температурними режимами 2000, 2001 і
2002 рр. подібність становила 95%. Контрастним роком виявився 2003, схожість
якого становила 90,1% (рис.2.1.1).
Статистична база графіків (тривалість періоду в % до кількості днів у році)
Середньодобова темпера-тура повітря, °С
1989-2003 рр.
2000 р
2001 р
2002 р
2003 р
-3д
-23,4…-14,2
0,7
0,6
0,6
1,4
0,3
-2д
-14,1…-5,1
5,9
3,3
7,7
7,1
8,0
-1д
-5,0…+3,9
28,5
27,3
27,1
22,7
33,3
4,0…13,0
27,2
26,2
24,7
29,3
19,4
+1д
13,1…22,1
33,2
36,6
32,3
31,2
36,1
+2д
22,2…31,3
4,4
6,0
7,7
8,2
2,8
Рис.2.1.1. Порівняльний з багаторічними даними розподіл температурних режимів
за кривою Гаусса-Лапласа
Середньорічна сума опадів за багаторічними даними становить 620 мм, за
вегетаційний період – 450 мм (72%). У літні місяці опади переважно зливного
характеру. Максимально їх припадає на червень-липень (в сумі 190 мм). Днів з
опадами в травні-червні – по 14, а в липні-серпні – по 12-13. Найбільша
тривалість бездощового періоду – 5 діб. З квітня по жовтень нараховується 35-37
посушливих днів. Випаровування з поверхні ґрунту – 550 мм, дефіцит вологості
повітря – 3,6 мм, ГТК – 1,4.
Структура середньорічної суми опадів має наступні особливості: з інтенсивністю
до 5 мм – 175 мм (28,2%), від 5,1 до 10 мм – 108 мм (17,4%), від 10,1 до 20 мм
– 149 мм (24,0%), від 20,1 до 30 м
- Київ+380960830922