Ви є тут

Діагностика забезпечення економічної безпеки держави на регіональному рівні

Автор: 
Вавдіюк Наталія Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000472
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СТАНУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ
2.1. Методика діагностики економічної безпеки регіону
Вирішення складних завдань управління економічною безпекою регіонів держави
неможливе без комплексного аналітичного дослідження умов та результатів їх
функціонування. Окремим завданням такого аналізу є визначення методичного
інструментарію діагностики економічної безпеки регіону, формування узагальнених
індикаторів економічної безпеки, що дозволять здійснити кількісну оцінку
динаміки та основних тенденцій економічної безпеки регіону з метою розробки та
вдосконалення механізму забезпечення економічної безпеки регіону.
В економічній теорії розроблені методи здійснення оцінки та аналізу економічної
безпеки регіону. Методологічним основам побудови аналізу економічної безпеки
регіону присвячені роботи Татаркіна А., Романової О., Кукліна А., Яковлєва В.,
Єфремова К., Георгадзе Є., Крємльова М., Федорова В., Сергеєва М., Федорищевої
А., Ральчука О., Сенчагова В., Клебанової Т., Чернової Н., Агапової Т. та ін.
Зокрема, Татаркін А., Романова О., Куклін А., Яковлєв В. пропонують оцінювати
економічну безпеку регіону згідно методики, яка заснована на використанні
методів порівняльного аналізу [42, с.78-89]. Перевагою запропонованої вченими
методики є повнота охоплення сфер економічного розвитку регіону. Вчені
вважають, що економічна безпека регіону повинна охоплювати наступні показники:
виробничого потенціалу, зайнятості, рівня життя, правопорядку,
науково-технічного потенціалу, охорони навколишнього середовища, демографічних
процесів, забезпечення продовольством, бюджетного і фінансового забезпечення.
Крім того, методика включає розрахунок інтегральної оцінки економічної безпеки
регіонів, розробку індексів належності регіону до нормальної, передкризової і
кризової ситуації і здійснення ранжування областей уральського економічного
регіону за рівнем кризи шляхом надання бальної оцінки кризовим ситуаціям за
допомогою експертного методу [42, с.78-89]. До недоліків методики можна
віднести: по-перше, необґрунтований вибір показників-репрезентантів, що
використовують у розрахунку інтегральних показників гостроти кризової ситуації
для кожної досліджуваної сфери економічної безпеки регіону, по-друге, для
віднесення стану регіону за рівнем кризової ситуації був застосований
експертний метод, однак відсутність чітких правил групового відбору показників
економічної безпеки регіону вимагає застосування при оцінці економічної безпеки
більш точних методів до групування та вибору показників.
Єфремов К., Георгадзе Є., Крємльов М., Федоров В., Сергеєв М., Федорищева А.,
Ральчук О., Сенчагов В., Агапова Т. в дослідженнях з питань оцінки економічної
безпеки регіону обмежились лише перерахуванням порогових показників
(індикаторів) економічної безпеки регіону не вдаючись до виведення та побудови
інтегрального індексу економічної безпеки регіону, що не дозволяє комплексно
охопити усю систему показників – репрезентантів та визначити загальний стан
економічної безпеки регіону [62, с.57, 84, с.42-44, 145, с.19, 132, 3, с.45].
Клебанова Т., Чернова Н. розробили комплекс моделі оцінки, аналізу і
прогнозування економічної безпеки регіону розроблений на основі методів
багатовимірногостатистичного аналізу, економетричного моделювання, адаптивної
фільтрації [79, с.18,21]. Недоліком в запропонованій моделі є те, що в якості
нормативних порогових показників використовувались значення точок верхнього (як
найкраще значення певного показника з усієї сукупності регіонів України) і
нижнього полюсів (як найгірше значення певного показника з усієї сукупності
регіонів України), і, які відповідно, свідчать про стан певного показника в
регіоні як безпечний та небезпечний. Тому, на нашу думку, недоцільно у якості
порогових показників (індикаторів) використовувати запропонований у моделі
метод знаходження нормативних показників, оскільки по-перше, не завжди
мінімальне (небезпечне) значення показника в регіоні може бути небезпечним для
іншого регіону, і навпаки; по-друге - кожен регіон володіє певним економічним
потенціалом і для визначення шляхів його використання та нарощення необхідно
здійснювати аналіз та оцінку економічної безпеки регіону за допомогою визнаних
в світі порогових показників (індикаторів) економічної безпеки регіону.
В Україні немає затверджених офіційно порогових критичних значень показників
стану економічної безпеки, які використовувались би як нормативи для визначення
стану економічної безпеки в державі, регіоні та сприяли розробці механізмів
забезпечення економічної безпеки регіону. У монографії «Економіка України:
підсумки перетворень та перспективи зростання», виданій вченими Інституту
економічного прогнозування НАН України [59, с.34-44], запропоновані порогові
значення економічної безпеки країни, розрахований інтегральний показник
економічної безпеки України та його прогноз, проте не було описано методику
його розрахунку та кореспондування показників економічної безпеки країни з
пороговими показниками стану економічної безпеки регіону.
Таким чином, проведений аналіз показав, що підходи до діагностики економічної
безпеки регіону мають ряд недоліків, а саме:
необґрунтований вибір показників-репрезентантів, що беруть участь у розрахунку
інтегральних показників гостроти кризової ситуації для кожної досліджуваної
сфери економічної безпеки регіону не дозволяє адекватно відобразити стан
економічної безпеки регіону;
використання експертного методу для вибору та віднесення показників, що
характеризують стан економічної безпеки регіону може привести до необ’єктивних
результатів при виведенні інтегрального показника