РОЗДІЛ 2
Матеріал та методики досліджень
2.1. Характеристика вихідного матеріалу.
Науково-виробничі дослідження проводили у період з 2002 по 2005 роки в
племінних стадах зони розведення новоствореного північно-східного молочного
типу бурої породи, які є основними базовими господарствами.
Матеріалом для досліджень є дані первинного обліку тварин племзаводу „Бездрик”
(180 голів) Сумського району, племзаводу „Колос” (190 голів) Білопільського
району та племрепродуктору „Зоря” (235 голів) Охтирського району Сумської
області.
Об’єктом досліджень є тварини бурої породи різних генотипів: перша група -
молочний тип швіцької породи (180 голів, пз „Бездрик”), друга група –
північно-східний молочний тип бурої породи (205 голів: 90 гол. – пз „Колос” і
115 гол. – племрепродуктор „Зоря”) і третя група – лебединська порода (220
голів: 100 гол – пз „Колос” і 120 гол. – племрепродуктор „Зоря”).
Північно-східний молочний тип бурої породи створений на основі лебединської
породи з використанням бугаїв-плідників швіцької породи західноєвропейської та
північноамериканської селекції в племінних та товарних господарствах. Частка
поліпшуючої породи в північно-східному молочному типі знаходиться в межах
62,5-87,5%.
Господарства знаходяться у лісостеповій зоні України. Кліматичні умови
характеризуються помірно теплим літом з достатньою кількістю опадів.
Середньорічна температура становить близько ОоС. Найбільш холодним місяцем є
грудень (-7,8оС), теплим – серпень (+19,8оС). Середньорічна кількість опадів
становить 510 мм, відносна вологість повітря знаходиться в межах 55-67%.
2.2. Годівля та утримання піддослідних тварин.
Годівлю піддослідних тварин проводили згідно довідника „Норми і раціони
годівлі сільськогосподарських тварин” [130], що забезпечувало їх продуктивність
згідно з запланованими параметрами за надоєм і вмістом жиру в молоці.
Поживність кормів підраховувалась за даними аналізів Сумської
агрохімлабораторії.
Лактуючим коровам за рік згодовувалися корми, в яких містилося 5490-5773 кг
кормових одиниць і 589,1-605,0 кг перетравного протеїну (табл. 2.1). У
структурі витрачених кормів на лактуючу корову грубі корми займають 10,5 –
12,0%, соковиті – 24,0 – 24,6%, зелені – 29,6 – 30,6% і концентровані – 33,3 –
35,3 %.
Піддослідні тварини утримувались у відповідності із розпорядком дня, який
прийнятий у господарствах. В літній період корови знаходилися в таборах, які
обладнані механізованим доїнням, гноєзбирачем і напувалками, а в зимовий період
– у приміщеннях.
2.3.Методики досліджень.
Експериментальні дослідження за темою дисертації проведено у племінних стадах
зони розведення північно-східного молочного типу бурої породи, на кафедрі
технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного
університету згідно схеми (рис. 2.1).
Вивчення росту та розвитку телиць проводили за живою масою, яку визначали
методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 12 і 18
місяців. Зважування проводили в один і той же час доби. Результати записували
до журналу реєстрації приплоду та вирощування ремонтного молодняку.
Живу масу корів всіх дослідних груп визначали через контрольні зважування на
2-3 місяцях лактації. В ці строки оцінювали тварин за такими
ознаками екстер’єру та конституції: висота в холці і крижах, глибина і ширина
грудей, ширина в маклоках, обхват грудей та п’ястка, коса довжина тулуба.
Взяття промірів здійснювали у точках, описаних у практичних посібниках по
зоотехнії за допомогою мірної палиці, стрічки, циркуля.
Аналіз абсолютних показників окремо взятих промірів не повністю характеризує
розвиток тварин і мало говорить про формування його типових особливостей. У
зв’язку з цим були розраховані основні індекси будови тіла за загальновідомими
зоотехнічними формулами.
Молочну продуктивність визначали раз на декаду шляхом добового контролю
надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації або
скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру визначали за загальновідомими
методиками, які застосовуються у зоотехнії. Доїння корів проводили на
вітчизняній доїльній установці ДАС – 2Б два рази на добу.
Відтворювальну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількості
осіменінь на одне запліднення, за відсотком запліднення після першого
осіменіння, терміном сервіс -, сухостійного та міжотельного періодів. Для цього
використовували картки племінного обліку.
Оцінку морфологічних ознак вимені корів проводили у відповідності до
методичних вказівок через огляд та вимірювання за 1-1,5 години до наступного
доїння на 30-40 – й день після першого отелення [136, 138].
Вимірювання 10 основних промірів вимені і дійок автор проводив особисто, з
правої сторони в обумовлених точках [184] (рис.2.2), використовуючи стрічку,
циркуль і штангенциркуль. Проміри вимені і дійок визначали в сантиметрах.
Функціональні властивості вим’я досліджували за допомогою доїльного апарату для
роздільного видоювання окремих часток вимені на 30-40 – й день після першого
отелення. Тривалість доїння вимірювали за допомогою секундоміра. Враховували
наступні функціональні властивості: разовий надій (кг), тривалість доїння
(хв.), швидкість молоковиведення (кг/хв.), індекс вимені (%), повноту
видоювання (%), кількість залишкового молока (мл).
Рис.2.2. Проміри вимені і дійок.
АВ – обхват вимені по горизонтальній лінії на рівні переднього краю (стрічкою);
АВ – довжина вимені від задньої випуклості до його переднього краю