Ви є тут

Стан ниркової гемодинаміки і уродинаміки верхніх сечових шляхів при обструктивних уропатіях за даними ультразвукової допплерографії

Автор: 
Куцяк Тетяна Леонідівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000568
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У роботі були узагальнені дані клініко-діагностичних та експериментальних
досліджень структурно-функціонального стану верхніх сечових шляхів у нормі та
при ОУ. Для рішення поставлених задач за період 2000-2004 рр. на базі 19-ї
міської клінічної лікарні м. Дніпропетровська було проведене комплексне УЗД 145
осіб з оцінкою ниркової гемодинаміки та уродинаміки ВСШ, з них 45 пацієнтів
увійщли до контрольних груп (табл. 2.1). До основної групи дослідження увійшли
90 пацієнтів віком 21-69 років, у середньому (M±s) 46,6±14,4 років, які були
розподілені на 2 клінічні групи:
- пацієнти з гідронефротичною трансформацією (ГН) – 64 особи (71,1 %);
- пацієнти з нирковою колькою (НК), яка була обумовлена уролітіазом – 26 осіб
(28,9 %). Серед обстежених було 34 (37,8 %) чоловіків і 56 (62,8 %) жінок.
Діагноз обструктивної уропатії був веріфікований на основі
клініко-лабораторного та рентгенологічного обстеження хворих.
У групі пацієнтов з ГН в залежності від її причини хворі розподілялись таким
чином: стриктура мисково-сечовідного сегменту – 30, здавлення сечоводу зовні
внаслідок новоутворень черевної порожнини, заочеревинного простору, в тому
числі збільшення лімфовузлів воріт нирок, заочеревинних лімфовузлів – 24,
аденома передміхурової залози – 6, туберкульозне ураження ВСШ з формуванням
стриктури сечоводу – 3, уретероцеле – 1.
Пацієнти першої групи розподілялись в залежності від клінічної стадії ГН таким
чином (див. табл. 2.1): І стадія – 37 (37,0 %) осіб, ІІ стадія – 15 (15,0 %),
ІІІ стадія – 12 (12,0 %) осіб. Середній вік хворих з гідронефрозом становив від
21 до 69 (47,1±15,6) років, а кількість жінок в 2 рази перевищувала кількість
чоловіків. До групи з нирковою колькою увійшли хворі віком від 28 до 69 років,
у середньому 45,1±10,9 років, з рівномірним розподілом за статтю. УЗД цієї
групи хворих проводили протягом одної доби після медикаментозного купірування
приступу гострого болю до відходження конкременту і інвазивних втручань.
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів в залежності від віку, статі та клінічного діагнозу
Клінічні групи
Середній вік (років)
Стать
Всього
чоловіча
жіноча
M±s
абс.
Хворі з гідронефротичною трансформацією
47,1±15,6
21
43
64
64,0
в тому числі:
I стадія
40,3±15,6
13
24
37
37,0
II стадія
51,0±15,9
10
15
15,0
III стадія
50,1±14,8
12
12,0
Хворі з НК
45,1±10,9
13
13
26
26,0
Хворі на гестаційний пієлонефрит з ретенційними змінами ЧМС
23,4±2,5
10
10
10,0
Всього
34 (34,0%)
66 (66,0%)
100
100
Для визначення нормативних показників ниркового кровотоку і уродинаміки ВСШ
комплексне УЗД було проведено у групі з 30 добровольців, які склали контрольну
групу (КГ). До неї ввійшли особи віком 19-69 років (середній вік – 40,2±14,3
років), які не мали в анамнезі та на момент дослідження захворювань сечової
системи. Серед обстежених було 16 (53,3 %) жінок і 14 (46,7 %) чоловіків.
До окремих груп віднесли 10 вагітних жінок у віці 20-35 років строком
вагітності 28,0±1,4 (21-34) тижнів, страждаючих гострим пієлонефритом, у яких
були виявлені ретенційні зміни збиральної системи, 15 здорових жінок того ж
віку з нормальним перебігом вагітності зі строком гестації 27,6±1,3 (22-34)
тижнів (контрольна група вагітних – КГВ), а також 10 здорових невагітниж жінок
(КГЖ) також віком 20-35 років, які були виділені із загальної контрольної
групи.
Анатомічне вимірювання діаметрів ниркових артерій і вен, сегментарних артерій
та вен ниркового синусу, міжчасткових та дугових артерій проводилось на 20
корозійних препаратах нирок 10 померлих людей віком 23-60 років, які прижиттєво
не мали патологічних змін з боку сечової системи. Препарати для дослідження
були виготовлені на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії
Дніпропетровської державної медичної академії. Вони були одержані шляхом
наливки артеріальних та венозних судин нирок самотвердіючим метиловим ефіром
метакрилової кислоти.
Експериментальне моделювання СМВ було виконано на 10 анатомічних препаратах
сечових міхурів з кінцевими відділами сечоводів померлих осіб, віком 23-60
років, які прижиттево не мали захворювань сечової системи.
Ультразвукове дослідження проводили на сканері Logiq-400 MD GE з конвексним
датчиком 3,5 МГц. Для одержання максимально корисної інформації використовували
різні способи оптимізації зображення, які дозволяли індивідуалізувати підхід до
дослідження у кожному окремому випадку [37]. У режимі сірошкального сканування
використовували частоту кадрів 17-25 Гц (при достатньо високій густоті ліній) –
оптимальну для дослідження абдомінальних структур. Застосування режиму КДК
дозволяло за допомогою кольору диференціювати судини з іншими структурними
елементами, що давало можливість отримувати зображення сегментарних,
міжчасткових, дугових судин нирки у той час, як у В-режимі навіть ниркова
артерія та вена відносяться до традиційно складних для сканування. Крім того,
різна колоризація різноспрямованих потоків дозволяє диференціювати артеріальні
та венозні судини. Використовували індивідуальну оптимізацію зображення за
відомими параметрами згідно з технічними можливостями апарата. Для більш кращої
візуалізації внутрішньониркових судин перед КДК активізували опцію “Zoom”. Крім
того, для кращої візуалізації міжчасткових і дугових судин використовували
опцію енергетичного допплерівського картирування (ЕДК), або енергетичний
допплер (Color Energy Imaging Doppler Power), що забезпечує більш високу
чутливість і контрастність зображення, кращу візуалізацію дрібних судин. У
спектральному допплерівському режимі при ІД положення допплерівського променя
та ві