РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПОДАТКОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Основні напрямки розвитку системи податкового регулювання діяльності
підприємств
Управління в організаційно-технічних системах заключається в перетворюванні
інформації про стан об’єкту управління в командну інформацію. З урахуванням
того, що інформації властиві зміст, форма, розміщення у просторі і часі,
управлінням є перетворення змісту (суті) інформації про стан об’єкту управління
й отримання в результаті цього нової інформації, а також перетворення форми,
просторового або часового розташування інформації.
Якщо класифікувати складові частини процесу управління, користуючись принципом
покриття й беручи до уваги те, що процес управління вміщує множину функцій
перетворювання інформації, яка складається з трьох визначених підмножин
функцій, основними групами функцій системи управління, які виконуються і в
податковій системі, є: функції обміну інформацією, функції обробки інформації,
функції перетворення змісту інформації або функції прийняття рішень. Функції
обміну інформацією пов’язані із доведенням впливів, вироблених системою, що
управляє, до об’єкту управління, а також обміном інформації у самій цій
системі. Функції обробки інформації є рутинними, до них відноситься облік,
контроль, пошук, збереження, відображення, перетворення інформації і т.д.
Функції перетворення змісту інформації або функції прийняття рішень діють при
вирішенні логічних задач і виконанні аналітичних розрахунків, необхідних для
вибору альтернатив.
За результатами аналізу, планування і оперативного управління інформація про
стан об’єкту управління і зовнішнього середовища перетворюється у нову
інформацію для управління. Ці функції є головними, тому що забезпечують появу
інформаційних впливів з метою удержання системи у існуючому стані або переводу
її в новий стан. Всі функції управління пов’язані між собою, і виконання однієї
з них майже завжди й одночасно призводить до виконання інших.
Управління в організаційно-технічних системах також можливо уявляти як
послідовність функцій, що складають технологічний цикл управління. Тобто
сукупність наведених функцій управління, що виконуються в системі в умовах змін
у середовищі, є циклом управління, виконання циклу за циклом наближує систему
до визначеної цілі. Одне із уявлень циклу управління в податковій системі
зображене на рис.2.1. Інформація про існуюче становище від підприємств, що є
об’єктом управління надходить до підсистеми, що управляє (органи державної
податкової служби), яка контролює дійсність інформації, веде її облік і
аналізує з ціллю виявлення відхилення об’єкту – платників податків (юридичних і
фізичних осіб) від необхідного стану і визначення потреби змінити існуюче
становище. За результатами аналізу здійснюється вибір однієї з основних задач
управління і регулювання, пов’язаною з координацією дій об’єктів управління –
вироблення рішень з удержання системи в необхідному стані. За участю
законодавчо-обмежувальної системи вирішуються задачі цілепокладання
(проводиться коректування цілей), після чого на основі прогнозування і
планування система переводиться у новий стан. Цикл управління в податковій
системі виконується в межах бюджетного року.
Із застосуванням процесного підходу управління розглядається як безперервний
процес виконання взаємопов’язаних дій, кожна з яких сама по собі є також
процесом, для досягнення цілей управління. Ці дії визначені як функції
управління, які укупі і формують процес управління. Тобто під функцією
управління розуміється стійка впорядкована сукупність операцій, що базується на
розподілі праці в системі управління [ 9, с.211].
Засновником функціонального підходу в управлінні вважається А. Файоль. Він
визначив, що «управлять означает предсказывать и планировать, организовывать,
распоряжаться, координировать и контролировать» [ 186 ]. Також А. Файоль
розділив всі функції на шість груп: виробництво, фінанси, охорона, облік,
адміністрування, техніка безпеки.
Рис. 2.1 Функціональна характеристика моделі циклу управління в податковій
системі
Огляд сучасної наукової літератури дозволив до основних функцій управління
віднести: збір даних, формування повідомлення, передача даних по каналах
зв’язку, облік, контроль, аналіз, прогнозування, планування, оперативне
управління, організація і координація, доведення рішень. Для урахування
людського фактору в окрему групу виділені функції: стимулювання, мотивація.
Стосовно державної системи управління оподаткуванням до цього переліку
необхідно окремо додати функцію розробки та прийняття правових актів з
оподаткування.
Розглянемо визначення і взаємозв’язки основних функцій в системі управління
оподаткуванням.
Функцію розробки та прийняття правових актів з оподаткування покладено на
органи законодавчої та виконавчої влади. Встановлення і скасування податків і
інших обов’язкових платежів до бюджетів та до державних цільових фондів, а
також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою
Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами не пізніше,
ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року. Ці ради встановлюють
механізм справляння та порядок сплати місцевих податків відповідно до переліку
і в межах граничних розмірів ставок, визначених законами України про
оподаткування. Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів беруть участь у
розробці напрямків бюджетно-податкової політики, плануванні податків,
здійснюють керівництво виконанням бюджету, приймають нормативно-право
- Київ+380960830922