РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗАСОБИ СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
2.1. Матеріали дослідження
У відповідності до поставлених задач було проведене епідеміологічне дослідження
захворюваності на менінгіт у дітей до 5-річного віку за 4 календарні роки,
проаналізовано частоту станів, клінічно подібних до менінгіту, безпосередньо
клініко-лабораторно обстежено 249 дітей різного віку (154 хворих на менінгіт та
95 дітей із станами, що клінічно нагадували менінгіт) на базі КМДКІЛ та
КМДКЛ№1. У 92 дітей у лікворі вивчалась концентрація інтерлейкіну-6 (ІЛ-6),
фактора некрозу пухлин (ФНП) та першого розчинного рецептора фактора некрозу
пухлин (ФНПР1).
Для визначення частоти станів, клінічно подібних до менінгіту, частоти випадків
виконання люмбальної пункції, захворюваності на менінгіт дітей у віці до 5
років на 100 000 населення та вивчення етіологічної структури бактеріальних
менінгітів у цьому віці у 4 лікарнях м. Києва, у відділення яких найбільш
вірогідно можуть поступати хворі з підозрою на менінгіт було проведене
ретроспективне дослідження медичної документації за 1999 рік і проспективне
спостереження за всіма випадками люмбальної пункції у дітей до 5 років за 2002
- 2004 роки.
Матеріалом для аналізу слугувала медична документація, в якій міститься
інформація щодо первинних та кінцевих діагнозів, термінів перебування в
стаціонарі, даних цитологічного, біохімічного дослідження спинномозкової
рідини, а також бактеріологічного дослідження ліквору і крові дітей, яким була
виконана люмбальна пункція. Об’єктом дослідження були діти у віці до 5 років,
що постійно проживають у м. Києві і які перебували у стаціонарах міста з
клінікою, підозрілою на менінгіт (включаючи і менінгіт власне), за період з 1
січня по 31 грудня 1999 року (542 дитини), а також всі діти віком до 5 років,
яким була виконана люмбальна пункція з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2004 року
(718 дітей). Для більш повного виявлення випадків гнійного менінгіту брались до
уваги також діти, що померли від різноманітних причин за 1999 рік і протоколи
їх патологоанатомічного дослідження. В дослідження були залучені діти, в
патологоанатомічному описанні яких вказується “менінгіт” або
“менінгоенцефаліт”.
Детальний аналіз клінічної картини захворювання був проведений у 249 дітей
різного віку (154 хворих на менінгіт та 95, у яких при дослідженні ліквору не
було виявлено запальних змін, характерних для менінгіту), що лікувалися на базі
КМДКІЛ та КМДКЛ№1 у 1999-2004 рр.
Визначення випадків (підозрілий щодо менінгіту випадок, можливий менінгіт,
вірогідний бактеріальний менінгіт) здійснювалось згідно протоколів ВООЗ для
епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами [26, 72]: підозрілий
випадок – клінічний випадок із симптомами, що нагадують менінгіт; можливий
менінгіт - цитоз більше 10 клітин в мкл; ймовірний випадок бактеріального
менінгіту - цитоз більше 100 клітин в мкл з кількістю нейтрофілів більше 80%
або вміст глюкози менше 2,2 ммоль/л та білка більше 1,0 г/л; підтверджений
випадок бактеріального менінгіту – виділений бактеріальний збудник або його
антигени із спинномозкової рідини або крові.
Дані про чисельність дитячого населення до 5 років брались у статистичних
довідниках, що видаються Державним комітетом статистики України [[cclxviii],
[cclxix]] та Центром медичної статистики МОЗ України [[cclxx]].
2.2. Характеристика обстежених хворих
Ранні симптоми початку та клінічний перебіг менінгіту були проаналізовані у 154
дітей віком від 3 днів до 14 років з підтвердженим лабораторно діагнозом
менінгіту, що перебували під безпосереднім спостереженням. Гнійних менінгітів
було 129 (83,7 %), серозних – 25 (16,3 %). Етіологія гнійних менінгітів
уточнена у 73,6 % (дані про етіологічну структуру бактеріальних менінгітів
наведені у таблиці 2.3.), серозних етіологія у більшості випадків встановлена
не була.
Для зручності характеристики хворих, вони були поділені на вікові групи за
Гундобіним. Як видно з таблиці 2.1, групи були приблизно рівнозначні за
кількісним і статевим складом.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на менінгіт за статтю і віком
Стать
0-1 міс
1-12 міс
1-3 років
3-7 років
7-14 років
Хлопчики
21 (65,6 %)
23 (67,6%)
15 (65,2%)
19 (67,8 %)
25 (67,6 %)
Дівчата
11 (34,4 %)
11 (32,4%)
8 (34,8%)
9 (32,3 %)
12 (32,4 %)
Всього
32 (100 %)
34 (100%)
23 (100%)
28 (100 %)
37 (100%)
З 32 неонатальних менінгітів 27 було гнійних і 5 серозних із значним
лімфоцитарним цитозом (що налічував тисячі клітин). У всіх дітей грудного віку
(від 1 до 12 місяців) менінгіти були гнійні. Всі 23 менінгітів у дітей від 1 до
3 років, що були під спостереженням, були гнійні. У дітей від 3 до 7 років, що
були під спостереженням, було 23 гнійних і 5 серозних менінгітів. З 37
менінгітів, що спостерігались у дітей від 7 до 14 років, 22 було гнійних і 15
серозних.
Більшість новонароджених дітей з встановленим в подальшому діагнозом менінгіту
були переведені із пологового будинку (23), при переводі мали діагнози
гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС із синдромом збудження або пригнічення,
асфіксії, синдром дизадаптації, синдром дихальних розладів.
Серед новонароджених із менінгітом, що були під спостереженням, було 18
доношених і 14 недоношених (табл.. 2.2). Гестаційний вік недоношених немовлят
коливався від 28 до 37 тижнів. Середній гестаційний вік недоношених дітей
складав 35,1±2,4 тижні, середня маса при народженні 2,6±0,7 кг. Кількість дітей
з вагою при народженні менше 2500 г склала 12.
Таблиця 2.2
Розподіл новонароджених із менінгітом за гестаційним віком та статтю
Стать
Всі (n = 32 )
Доношені (n =18 )
Недонош
- Київ+380960830922