РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальна частина даної роботи виконувалась в 2001-2003 рр. у
Дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН,
розташованому на правому березі Дніпра, в південно-східній частині
Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря). Територія господарства
належить до північного Степу України [175].
За даними агрогрунтового районування клімат цієї зони помірно-континентальний з
недостатнім, нестійким зволоженням. За багаторічними даними Дніпропетровської
метеостанції середньорічна температура повітря складає +7,9єС. Середня
багаторічна сума атмосферних опадів дорівнює 472 мм, вона коливається по роках
від 250 до 700 мм. Період інтенсивної вегетації, обумовлений середньодобовою
температурою повітря більше 10 єС, настає наприкінці другої – початку третьої
декади квітня і продовжується 160-170 діб із сумою активних температур
2800-3200 єС. Останні весняні заморозки припиняються, в середньому, у третій
декаді квітня, а перші осінні починаються в першій декаді жовтня.
Основна маса опадів випадає в теплий період року (близько 70 %), проте вони
носять переважно зливовий характер і лише частина ефективно використовується
рослинами. Висока температура і низька відносна вологість повітря обумовлюють
інтенсивне випаровування ґрунтової вологи. Протягом вегетаційного періоду опади
випадають нерівномірно, що часто призводить до посух, які негативно впливають
на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, призводять до зниження врожайності
ліній та гібридів кукурудзи. Домінуючі вітри – південно-східні. Сильні вітри у
поєднанні з високою температурою повітря викликають значне пригнічення рослин,
що негативно позначається на врожаї польових культур.
Весна характеризується швидким наростанням позитивних температур, що призводить
до інтенсивного сніготанення і прогрівання ґрунту. Літній період
характеризується теплою, найчастіше спекотливою погодою. Максимальна
температура повітря в окремі роки досягає +36-38 єС. Високі температури літніх
місяців звичайно поєднуються з низькою відносною вологістю повітря. Найбільш
вагомим фактором, який лімітує одержання високих та стійких урожаїв зерна
кукурудзи в даній зоні, є нестача достатніх запасів продуктивної вологи в
ґрунті.
У ґрунтовому покрові дослідного господарства домінують чорноземи звичайні
малогумусні повнопрофільні (близько 70%) і слабо еродовані (близько 25%).
Основною породою, з якої складаються ґрунти, є бурувато-палеві леси. Загальна
потужність гумусових горизонтів повнопрофільних звичайних чорноземів варіює в
межах 74-85 см, слабо еродованих – 55-65 см. Основна частина повнопрофільних
чорноземів (68%) містить у шарі 0-30 см від 3,0 до 3,5% гумусу. Ґрунтові води
залягають на глибині 8-12 метрів, тому зволоження грунту здійснюється тільки за
рахунок атмосферних опадів.
В орному шарі грунту міститься 0,18-0,23% (N) валового азоту, 100-150 мг/кг
рухливого фосфору (Р2 О5), 200-300 мг/кг обмінного калію (К2О). Реакція
ґрунтового розчину гумусового горизонту близька до нейтральної (рН –
6,75-7,29). Поглинені луги представлені, в основному, кальцієм та магнієм.
2.2. Погодні умови в роки випробувань
Характеристика погодних умов наводиться за даними Дніпропетровської
метеорологічної станції (рис. 2.1 і 2.2).
Погодні умови 2001 р. характеризувалися як більш-менш сприятливі для росту і
розвитку кукурудзи. Травень та червень місяці, тобто перша половина вегетації,
були прохолодними, температура повітря була нижчою за норму на 1,2-1,5°С, а
також у цей період пройшли рясні холодні дощі (в червні місяці опадів випало
майже вдвічі більше норми). Це викликало спочатку запізнення сходів на 6-7 діб,
а потім повільний розвиток рослин.
Рис. 2.1 Температура повітря за вегетаційний період (2001-2003 рр.)
Але з початку липня і до кінця вегетації кукурудзи встановилась спекотлива
посушлива погода, температура була вищою за норму на 0,9-4,4°С, при дефіциті
вологи в липні 34,1 мм, в серпні 28,8 мм. Це стало причиною поганого запилення
качанів, що зумовило їх недостатню озерненість. Менша кількість опадів
порівняно з нормою у вересні сприяла отриманню більш сухішого зерна.
У 2002 р. для росту і розвитку рослин кукурудзи склалися несприятливі погодні
умови.
Насіння висіяли в кінці квітня в добре підготовлений та вологий ґрунт. Достатня
кількість вологи в ґрунті сприяла швидкому проростанню насіння і появі дружних
сходів рослин кукурудзи.
Квітень та друга половина травня характеризувалися швидким наростанням
позитивних температур, а також зменшенням кількості опадів. В червні і на
початку липня, в період максимального росту кукурудзи, опадів випало майже в 2
рази менше за норму. В деякі дні температура повітря досягала +32 – +36°С, що
обумовило зменшення інтенсивності росту рослин і навіть пошкодження листової
поверхні. Поєднання незначної кількості опадів у критичний період розвитку
кукурудзи з високими позитивними температурами призвело до зниження
урожайності, пригнічення і безплідності окремих рослин.
В кінці липня та в серпні опадів випало значно більше норми, при цьому
температура повітря залишалась на рівні середньобагаторічної, що зумовило
продовження вегетації рослин, в основному пізньостиглих форм.
Вересень був дощовим, кількість опадів перевищувала норму більше ніж у 4 рази,
а середньомісячна температура повітря була в межах норми. Це обумовило
підвищену вологість зерна при збиранні врожаю.
Рис. 2.2 Кількість опадів за вегетаційний період (2001-2003 рр.)
Вегетаційний період 2003 р., за винятком
- Київ+380960830922