РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Штами мікроорганізмів
В роботі використовувались наступні штами дріжджів Phaffia rhodozyma: ВКМ 2274
– штам дикого типу з Всесоюзної колекції мікроорганізмів; NRRL Y-10921 – штам
дикого типу, люб’язно наданий д. б. н., проф. М.В. Гончаром (Інститут біології
клітини, м. Львів).
Використовувались також дріжджі Saccharomyces cerevisiae раса XII.
2.2. Методи культивування
Дріжджі P. rhodozyma пересівали із скосів та вирощували на повному
агаризованому середовищі (сусло-агар) протягом 2-х діб у термостаті при
температурі 23ОС.
Дріжджі P. rhodozyma штаму ВКМ-2274 культивували у середовищі такого складу:
КН2РО4 – 2 г/л; МgSO4x7H2O – 1 г/л; (NH4)2SO4 – 1 г/л; сахароза – 20 г/л;
вітамін В1 – 200 мкг/л, у колбах Ерленмейера об’ємом 500 мл із 100 мл
середовища при 24ОС і постійному перемішуванні протягом 4-х діб. Для штаму NRRL
Y-10921 та його похідних використовувалось середовище такого складу: КН2РО4 – 1
г/л; МgSO4x7H2O – 0,5 г/л; (NH4)2SO4 – 2 г/л; CaCl2 х6 Н2О – 0,1 г/л,
дріжджовий екстракт – 2 г/л, сахароза – 20 г/л, біотин – 2 г/л, до якого для
окремих дослідів вносили у відповідних концентраціях джерела вуглецю (10; 20;
30 та 40 г/л) і азоту (еквівалентні 9 та 18 мг азоту на 100 мг середовища). Для
приготування середовищ з промисловими субстратами використовували
профільтровану післяспиртову барду, мелясу і пивне сусло. Культивування
проводилось у колбах Ерленмейера на 500 мл із 100 мл середовища при температурі
20ОС і постійному перемішуванні протягом 4 діб.
Дослідження умов культивування (температури, аерації) проводились у апараті
неперервного культивування АНКУМ-2М (загальний об’єм ферментера 20 л, робочий –
10 л) з мішалкою (300 об/хв) у середовищі такого складу: КН2РО4 – 1 г/л;
МgSO4x7H2O – 0,5 г/л; (NH4)2SO4 – 2 г/л; CaCl2 х6 Н2О – 0,1 г/л, пивне сусло
2%, сахароза – 20 г/л; біотин – 2 мкг/л.
У всіх випадках середовища стерилізувались автоклавуванням; розчини тіаміну та
біотину кип’ятили на водяній бані протягом 30 хвилин та стерильно додавали у
середовища після стерилізації. Засів проводили інокулятом 2-х добової культури
з розрахунку 0,3 – 0,5 г клітин/л середовища.
2.3. Методика та схеми проведення дослідів на птиці.
З метою з’ясування впливу згодовування у складі комбікормів біомаси дріжджів
надсинтетиків каротиноїдів Phaffia rhodozyma на організм курей і якість яєць
проведено два досліди.
Перший дослід проведено у віварії інституту на молодняку курей яєчного напряму
продуктивності кросу Ломанн Браун починаючи з 30-денного віку. Було сформовано
дві групи курей (контрольну і дослідну) по 20 голів у кожній, яким згодовували
комбікорми №1 та №2 склад яких представлений у табл. 2.1. Утримання і годівля
курчат відповідала загальноприйнятій технології утримання молодняку курей.
Таблиця 2.1
Склад та поживна цінність комбікормів для молодняку курей та курей несучок (%)
Інгредієнти
Рецепти комбікормів
№1
№2
№3
№4
Кукурудза
16,5
16,5
Пшениця
40
40
30
30
Продовження табл. 2.1
4
Ячмінь
33,6
33,6
25
25
Шрот соняшниковий
Дріжджі кормові
Рибне борошно
3,5
3,5
М’ясо-кісткове борошно
Висівки пшеничні
Крейда
1,2
1,2
Знефторений фосфат
0,4
0,4
0,2
0,2
Сіль кухонна
0,3
0,3
0,3
0,3
Премікс
Дріжджі P. rhodozyma
В 100 г корму міститься, г
Обмінної енергії, МДж
1,10
1,10
1,09
1,09
Сирого протеїну
17,2
16,88
17,37
16,99
Сирого жиру
2,3
2,4
2,3
2,4
Сирої клітковини
5,5
5,5
4,4
4,4
Кальцію
1,1
1,1
3,01
3,01
Фосфору
0,84
0,84
0,76
0,76
Натрію
0,37
0,37
0,4
0,4
Лізину, мг
0,827
0,87
0,853
0,891
Метіоніну+цистеїну, мг
0,588
0,57
0,617
0,600
На 1 т комбікорму додавали у складі преміксу
Лізину, г
450
Метіоніну, г
700
720
500
520
З наведених у табл.2.1 даних видно, що у дослідному комбікормі №2 2% кормових
дріжджів замінювали аналогічною кількістю каротиносинтезуючих дріжджів Phaffia
rhodozyma. Контрольний і дослідний комбікорми були ізопротеїновими,
ізокалорійними та збалансованими за основними поживними речовинами.
Дослід тривав 60 днів. У кінці досліду проведено забій птиці по 5 голів з групи
і взято тканини для проведення біохімічних досліджень. У крові, тканинах
печінки, підшлункової залози, слизової 12-палої кишки, яйцепроводу визначали
вміст гідропероксидів ліпідів [226] і малонового діальдегіду [227].
Другий дослід проведено у господарстві ВАТ “Птахофабрика “Львівська”
(с.Заставне, Буський р-н, Львівська обл.) на двох групах (контрольній і
дослідній) курей-несучок кросу Ломанн Браун по 50 голів у кожній віком 180
днів. Утримання і годівля курей відповідали загальноприйнятій технології
кліткового утримання птиці з вільним доступом до корму і води. Курям
контрольної та дослідної груп згодовували відповідно комбікорми №3 та №4,
рецепти яких представлені у табл.2.1.
Аналогічно досліду, проведеному на молодняку курей, у дослідному комбікормі №4
замінювали 2% кормових дріжджів 2% каротиносинтезуючих дріжджів Phaffia
rhodozyma. Комбікорми балансувались за основними поживними речовинами і не
різнились за вмістом протеїну і обмінної енергії.
Дослід тривав 60 днів. Протягом досліду вівся облік яєчної продуктивності.
Укінці досліду проведено забій птиці по 5 голів з групи і взято кров та тканини
для проведення біохімічних досліджень. У крові і тканинах визначали вміст
гідропероксидів ліпідів [226] і малонового діальдегіду [227], а також
активності антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази КФ 1.15.1.1 [228],
каталази КФ 1.11.1.6 [229], глутатіонпероксидази КФ 1.11.1
- Київ+380960830922