РОЗДІЛ 2
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтовий покрив дослідних ділянок
Польові досліди проводили в дослідному господарстві Інституту землеробства
південного регіону УААН на темно-каштановому середньосуглинковому
слабкосолонцюватому ґрунті в зоні Інгулецької зрошувальної системи. За фізичним
складом ґрунт відноситься до крупнопилуватих суглинків. Гумусовий горизонт має
потужність 47-52 см, характеризується грудкувато-зернистою структурою, вміщує
значну кількість кореневих решток, вміст гумусу в 0-30 см шарі ґрунту становить
2,1-3%, з глибиною кількість його поступово зменшується, загального азоту -
0,18%, фосфору - 0,16%, калію - 2,6%.
Ґрунтові води залягають на глибині 18-20 м і на режим вологості ґрунту в зоні
аерації не впливають.
Темно-каштанові ґрунти південного Степу України відзначаються несприятливими
водно-фізичними властивостями, а саме: високою щільністю складення, низькою
водопроникністю, схильністю до набухання, запливання і кіркоутворення, високою
зв’язністю після висихання, недостатньою водоутримуючою здатністю та низькою
найменшою вологоємністю. Негативна характеристика ґрунту дослідної ділянки
пояснюється, з одного боку, його природною солонцюватістю, а з другого –
вузьким співвідношенням Са2+ і Mg2+. Агрохімічні властивості темно-каштанового
ґрунту наведено в табл. 2.1.
Реакція ґрунтового розчину верхніх горизонтів близька до нейтральної
(рН 6,9-7,2), вниз профілем, як правило, зростає. Верхні горизонти
темно-каштанових ґрунтів мають значну вологоємність, порівняно з нижче лежачими
шарами, а також досить велику щільність складення ґрунту 1,39 - 1,43 г/см3,
загальна шпаруватість – 45,0%, найменша вологоємність(0-100 см шару – 20,5%,
вологість в’янення – 9,1% від маси абсолютно сухого грунту.
Таблиця 2.1
Основні агрохімічні властивості темно-каштанового
середньосуглинкового слабкосолонцюватого ґрунту
Шар ґрунту, см
Вміст
гумусу, %
NO-3 мг/100г ґрунту
P2O5,мг/100г ґрунту
К2О, мг/100г ґрунту
Сума легко-розчинних солей, %
0-25
25-40
40-60
60-80
80-100
2,11
1,57
1,03
0,69
0,49
2,26
2,33
1,56
1,12
0,39
4,39
1,82
1,12
0,67
0,42
33,0
26,0
21,0
21,0
20,0
0,08
0,07
0,06
0,07
0,06
2.2. Характеристика погодних умов у роки досліджень
Для клімату півдня України характерна низька кількість і нерівномірність
розподілу опадів, часті посухи та сильні суховії, понижена вологість повітря,
велика кількість тепла і світла. За багаторічними даними середньорічна
температура повітря становить 9-10,50С. Тривалість безморозного періоду - від
175-200 днів, сума ефективних температур, вище +10 0С, становить 3200-3400 0С.
Річна сума опадів коливається в межах 310-340 мм зі змінами по роках від 240 до
600 мм. Найбільша кількість опадів (60-70%) випадає у літній період у вигляді
злив, які слабко промочують ґрунт, характерні довгі бездощові періоди – до
50-60 днів.
Осінь суха. Жовтень відрізняється першими приморозками.
Сніговий покрив невисокий і нестійкий. Частіше всього зима з частими відлигами.
Середньодобова зимова температура здебільшого буває вищою 5 0С.
Весна характеризується швидким наростанням позитивних температур. Приморозки
припиняються, але в окремі роки вони спостерігаються й у травні.
За роки проведення досліджень погодні умови вегетаційного періоду озимого жита
були різними. Для всебічної характеристики погодних умов використовували дані
метеорологічних спостережень Херсонського Гідрометцентру, який розташований
поблизу дослідного поля. Метеорологічні дані за період вегетації озимого жита
наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Основні метеорологічні елементи вегетаційного періоду озимого жита
(за даними Херсонської ГМС)
Роки досліджень
Місяці
За
рік
вересень
жовтень
листопад
грудень
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
температура повітря
1999-2000
2000-2001
2001-2002
Середньобага-торічнірічні
17,5
14,9
17,3
16,8
10,2
10,0
10,8
10,5
2,1
5,6
4,7
4,1
3,4
3,1
4,5
-0,8
-3,2
1,4
-2,1
-3,2
0,7
-0,1
4,3
-2,7
3,7
5,2
6,4
2,2
13,0
11,4
9,9
9,3
15,9
14,4
17,3
16,2
19,7
18,6
20,6
20,0
22,4
26,5
26,6
23,0
22,7
23,9
22,4
21,9
11,2
11,3
12,2
9,8
сума опадів, мм
1999-2000
2000-2001
2001-2002
Середньобага-торічнірічні
68,4
120,2
74,8
27
13,6
7,1
34,7
32
64,7
13,2
50,0
31
68,5
15,7
25,6
32
28,4
16,5
10,2
28
25,0
38,1
22,3
24
27,7
66,2
48,7
23
31,2
39,1
11,7
27
20,8
38,0
7,1
39
67,1
57,5
62,9
48
93,1
19,0
38,6
37
58,0
15,8
18,2
34
566,5
446,4
404,8
382
середньодобова відносна вологість повітря, %
1999-2000
2000-2001
2001-2002
Середньобага-торічнірічні
65
79
71
65
75
73
75
74
84
88
84
86
88
87
87
88
84
82
87
86
84
82
84
85
74
76
74
80
70
69
65
66
58
69
58
63
61
69
70
63
66
57
55
60
39
53
58
60
70
73
72
73
У 1999-2000 роках умови для появи сходів озимого жита були сприятливими. Запас
продуктивної вологи на кінець вересня у шарі ґрунту 0- 20 см становив 28 мм. У
жовтні температура дещо знизилась, опадів випало 13,3 мм. Різке похолодання в
другій половині листопада припинило вегетацію озимого жита. Ґрунт промерз до
3-4 см.
Перезимівля рослин на початку зими була задовільною. Опади сприяли накопиченню
вологи у ґрунті. Відносно тепла погода сприяла відновленню вегетації. Протягом
січня спостерігався стійкий сніговий покрив. У лютому випало 25 мм опадів (при
нормі 24 мм). Сніговий покрив зійшов 23 лютого.
Відновлення вегетації відмічено 4 березня. Перехід середньодобових температур
через 0о настав 7 лютого. За березень випало 27,7 мм,