Ви є тут

Становлення якісної преси у посткомуністичному світі (на матеріалі українських ЗМІ).

Автор: 
Жугай Віталій Йосипович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001848
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КРИТЕРІЇ ЯКІСНОЇ ПРЕСИ НАШОГО ЧАСУ
2.1. Особливості змісту та оформлення якісних медіа
У контексті проблеми якісної преси особливої ваги набуває зміст та оформлення
такого типу ЗМІ. Використовуючи у даному випадку поняття „якісності преси” як
робоче, маючи на увазі, перш за все елітарну пресу, узагальнимо особливості
змісту та оформлення такого типу ЗМІ. Серед елементiв, якi забезпечують виданню
високий рiвень якiсностi, є зокрема художньо-оформлювальнi концепцiї творення
газети. Видавцi, редактори, поліграфісти завжди намагаються надати виданню таке
оформлення, яке б приваблювало читача, пiдкреслювало б характер i цiлi
часопису. З часом оформлення газет i журналiв докорiнно змiнюється. Справжню
революцiю у цiй сферi здiйснили можливостi комп’ютерних технологій у сфері
макетування й верстки та сучасної полiграфiї.
Оформлення, верстка, розташування матерiалiв, наявнiсть рубрик, „плашок”, „гра
растрами” – усе це повинно враховуватися при наданнi часописам специфiчного
неповторюваного візуального реноме.
Оформлювальнi прийоми, зовнiшнiй вигляд газети є, переважно, вiзитiвками її
полiтичного, етико-морального, культурологiчного спрямування тощо. Якщо ця
закономiрнiсть не враховується, то порушується динамiчний закон творчостi про
взаємозв’язок форми i змiсту. Гармонiя зовнiшньої атрибутики i аксесуарного
ряду „обличчя” газети досягається вмiлим поєднанням складових технiчного i
художнього оформлення [124, 54].
Сучасні друковані ЗМІ мають усталені традиційні структуру, обсяг, оформлення,
тематичний спектр, масштаби охоплення фактичного матеріалу, періодичність
(переважно щоденні газети) виходу тощо. Елітарні ЗМІ на кшталт американських
„Нью-Йорк Таймс” або „Волл Стріт Джорнелл” британської „Таймс” мають подібні
композицію, структуру. За обсягом це 20 – 120- сторінкові видання формату А2.
Формат А3 більше використовують газети розважального спрямування, для масового
читача. Тому вказаний формат ще називають таблоїдним (термін таблоїд інколи
використовують як синонім до слів розважальна, бульварна, жовта преса).
Елітарні, якісні газети побудовані за такими схемами: перша сторінка – містить
матеріал про найважливішу подію дня з коментарем відомого журналіста видання,
це може бути також так звана колонка редактора (колумністика), в якій автор дає
огляд певних подій, явищ, тенденцій. Подальші сторінки спеціалізовано
висвітлюють новини в економічній, політичній, інших сферах. Існують тематичні
сторінки культурологічної, науково-просвітницької проблематики, довідкової
інформації: прогноз погоди, курси валют, анонси подій та інші. Реклама у
вказаних виданнях не переважає за обсягом журналістські матеріали газети. У
названих типах часописів обов'язково розмежовуються публікації коментованого
характеру та безкоментарного інформування про події. Широта спектру повідомлень
свідчить про відсутність суб’єктивності у доборі подій, які заслуговують
висвітлення. Водночас така суб’єктивність може виявлятися у визначенні
важливості тієї чи іншої події співробітниками редакцій, які займаються цим
добором.
Особливістю публікацій елітарних видань є і кількісна пропорція матеріалів
ексклюзивного характеру відносно матеріалів, наданих інформаційними агенціями.
Якісні видання переважно мають кореспондентські пункти у тих містах світу, де
відбуваються певні важливі події у певному часі і послуговуються власною
інформацією для інформування читачів про ті, чи інші події. Обов’язковою умовою
успішного функціонування якісних видань, усталеною традицією є дотримання
вишуканих мови і стилю публікацій.
За зовнiшнiм виглядом якісні видання можна вважати дещо консервативними. Разом
з тим високий рівень поліграфічного виконання, якість паперу, фотографій,
художнього оформлення, верстки елітарних видань не може не зазнавати змін,
пов’язаних із технологічними новаціями. Традиційно у якісних ЗМІ використовуюся
тематичний поділ і назви сторінок, рубрикування, особливі вимоги до заголовків
(абстрактні з підзаголовками, надзаголовками іт.д., інформаційні, з врізами,
лідами, анонсами). Графічно матеріали подаються з точки зору максимальної
зручності для їх сприйняття читачем: із врізами, плашками, використанням
ілюстративного матеріалу (інфографії, фото, колажів), друком на растрі тощо.
Говорячи про електронні ЗМІ, які належать до категорії якісних, або елітарних,
маємо на увазі інформаційні продукти британської корпорації „Бі-БІ-СІ” (радіо-,
теле- та інтернетваріанти, транснаціональний „Сі-Ен-Ен”, європейський
„Євроньюс”). Із точки зору просвітництва та виховного, пізнавального значення
якісними електронними ЗМІ вважаємо канали „Діскавері”, „Нешенел джеографік”,
російський громадський канал „Культура”. Вони відзначаються мінімальним вмістом
реклами, просвітницьким спрямуванням, відсутністю сцен насильства, порнографії,
низькопробної розважальної продукції.
Обсяг дослідження не дозволяє вдаватися до глибокого аналізу усіх видів засобів
масової інформації. Проте на основі наукового дослідження стверджуємо, що
характерними і спільними ознаками названих якісних електронних мас-медіа, з
точки зору змісту і оформлення їх інформаційних продуктів, є тематичний спектр,
вишукані мова і стиль повідомлень, високий рівень відповідності відеоряду і
закадрового тексту, суспільне значення і виховний, просвітницький вплив
медіа-продуктів на споживача.
Одним із розповсюджених способів оцінювання позитивного або негативного впливу
інформаційного продукту преси на суспільство є її контентаналіз. Критики преси,
аналізуючи інформаційні повідомлення, нариси чи коментарі, розважальні
програми, завжди звертають увагу на якість їх змісту. У галузі історії
журналістик