Ви є тут

Науково-педагогічні основи організації самостійних занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку.

Автор: 
Власюк Олена Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003546
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Аналіз та узагальнення літературних джерел.
Хронометрування;
Методика оцінки фізичного здоров’я.
Антропометричні методи.
Педагогічне тестування.
Педагогічний експеримент.
Методи математичної статистики.
2.1.1 Аналіз та узагальнення літературних джерел
Вивчення спеціальної літератури дозволило сформулювати проблему, визначити
ступінь актуальності питань, які були розв’язані у ході дослідження, теоретично
обґрунтувати мету та завдання роботи, проаналізувати з позиції даних, що є у
літературі результати, отримані у ході власних досліджень.
Аналіз та узагальнення літературних джерел здійснювався з урахуванням
багатоплановості проблеми, яка вивчалася. Аналізувалися фундаментальні праці з
фізіології людини [15, 46, 74, 76, 88, 90], особливу увагу було надано
публікаціям ведучих у світі фахівців у галузі фізичного виховання школярів [14,
47, 70, 94, 97, 128], рухової активності [4, 20, 119, 125, 126, 135]. Детально
вивчалися роботи, які стосуються методів діагностики кількісного рівня здоров’я
[8, 12, 58, 71, 91, 105].
2.1.2 Хронометрування
Реєстрація діяльності дитини проводилася з метою визначення добової рухової
активності. Для цього ми використовували Фремінгемську методику [91]. Кожен
досліджений ( або його батьки ) записував в таблицю ту кількість годин, яку він
витратив на діяльність різного рівня фізичної активності.
Фремінгемська методика дозволяє кількісно і якісно визначати добову рухову
активність на основі хронометражу добової рухової діяльності різного характеру
з реєстрацією інтенсивності кожного виду фізичних зусиль.
Реєструється кожна діяльність, яка займає часу більше 5 хвилин. Описується день
в цілому з моменту, коли школяр прокинувся після нічного сну, до того часу,
коли він пішов спати.
Уся рухова активність людини розподіляється на п’ять рівнів: базовий, сидячий,
малий, середній та високий. Для кожного рівня є відповідні види фізичної
активності.
Для виявлення кількісного значення різних за інтенсивністю видів рухової
активності використовуються вагові коефіцієнти фізичної активності.
Рівень фізичної активності
Споживання кисню л/хв.
Енерготрати ккал/хв.
Ваговий коефіцієнт
Базовий рівень
0,25
1,25
1,0
Сидячий рівень
0,28
1,4
1,1
Малий рівень
0,41
2,05
1,5
Середній рівень
0,60
3,0
2,4
Високий рівень
1,25
6,25
5,0
2.1.3 Методика оцінки фізичного здоров’я
Оцінка рівня фізичного здоров’я визначалася згідно методики «Експрес-скринінгу
рівня соматичного здоров’я дітей і підлітків», розробленій Г.Л.Апанасенком
[8].
В основу методики кількісної експрес-оцінки рівня фізичного здоров’я покладені
показники антропометрії (довжина тіла, маса тіла, життєва ємність легень,
кистьова динамометрія), а також стан серцево-судинної системи.
Функціональний стан серцево-судинної системи оцінювався за показниками:
частоти серцевих скорочень (уд/хв) у спокої;
артеріального тиску (мм рт. ст.) у спокої.
Функціональний стан дихальної системи оцінювався за показниками вимірювання
життєвої ємності легень. ЖЄЛ визначали за допомогою сухого спірометра.
Обстежуваний заздалегідь виконував 2 – 3 рази глибокий вдих та видих, а потім,
зробивши максимальний вдих, рівномірно видихав повітря повністю. Вимірювання
проводилося 3 рази, враховувався найбільший показник [84, 178].
Критерієм резерву та економізації функцій серцево-судинної системи є показник
індексу Руф’є та «подвійний добуток» у спокої (індекс Робінсона). Критерієм
резерву функції зовнішнього подиху є життєвий індекс, м’язової системи –
силовий індекс.
Індекс Руф’є. Для проведення проби вимірювали пульс випробуваного за 15с (Р1) у
положенні сидячи, потім протягом 45с обстежуваний виконував 30 присідань,
виносячи руки вперед. Після виконаного навантаження у положенні сидячи
підраховували пульс за перші 15с (Р2) та останні 15с (Р3) першої хвилини
періоду відновлення.
Індекс Руф’є розраховувався за формулою:
(ум. од.), (2.1)
Індекс Робінсона розраховувався за формулою:
(ум. од.), (2.2)
Життєвий індекс розраховувався за формулою:
(мл/кг), (2.3)
Силовий індекс розраховувався за формулою:
(%), (2.4)
Оцінювалася також відповідність маси довжині тіла [8].
Всі показники ранжируванні. Їм була надана оцінка у балах окремо для хлопчиків
та дівчат. Після одержання кожного показника визначалася загальна сума балів,
яка оцінювала рівень фізичного здоров’я (1- низький, 2- нижче середнього, 3-
середній, 4- вище середнього, 5- високий).
Відповідно до результатів експрес-скринінгу соматичного здоров’я на етапі до
медичного огляду дітей можна розподілити на 3 групи:
- здорові (4 і 5 група)
- “група ризику” (3 група)
- хворі (1 і 2 група).
Групи 1, 2 і 3 потребують поглибленого обстеження та лікування.
2.1.4 Антропометричні методи
На підставі загальноприйнятих та рекомендованих в літературі антропометричних
методів досліджень [84, 95, 119, 206] визначали: масу (кг) та довжину тіла
(см), окружність грудної клітки (ОГК) (см), динамометрію (кг).
Отримані результати порівнювалися з середньовіковими нормативами дітей 7 – 9
років.
Метод антропометричних індексів. Хоча цей метод не дає можливості повною мірою
характеризувати ті або інші дані, він дозволяє періодично виконувати орієнтовні
оцінки змін гармонійності фізичного розвитку.
Масо-зростовий індекс Кетле розраховувався за формулою:
(г/см), (2.5)
2.1.5 Педагогічне тестування
Педагогічне тестування здійснювалося з використанням державних тестів і
нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України для дітей 7 –
8-річного віку, тестів для оцінки силової, швидкісної та швидкісно-силової
витривалості [91, 228]. На підставі провед