Становлення та розвиток гімназійної освіти східноукраїнського регіону (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)

РОЗДІЛ 2
Досвід організації гімназійної освіти східноукраїнського регіону в другій
половині ХІХ – на початку ХХ століття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.
78
2.1. Зміст, форми і методи навчання у гімназійних закладах східноукраїнського
регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
78
2.2. Виховна робота у практиці гімназій, прогімназій і реальних училищ
східноукраїнського регіону . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
110
2.3. Кадрове і матеріальне забезпечення гімназійної освіти східноукраїнського
регіону в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
142
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
165
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . .
180
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
200
ВСТУП
Актуальність дослідження. Освітня політика будь-якої держави визначає майбутнє
нації, місце держави у світовому співтоваристві. Державна національна програма
„Освіта (Україна ХХІ століття) ” визначила стратегічні завдання реформування
освіти в Україні. Одним з головних аспектів цієї програми стало відродження і
розвиток національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих
громадян, формування освіченої, творчої особистості. Логічним продовженням
реформування освіти став „Проект статуту гімназій та ліцеїв”, який закріпив
місце і роль альтернативної школи у системі загальної середньої освіти.
Головною метою нової модифікованої школи стали пошук, відбір і навчання,
виховання і розвиток творчо обдарованих і здібних дітей, збагачення
інтелектуального, творчого та культурного потенціалу України.
Розбудова української незалежної держави створила сприятливі умови для
відновлення і розвитку педагогіки, національної системи освіти і виховання
дітей та молоді в Україні. Успішність реформування в освітній галузі значною
мірою залежить від того, наскільки повно і ефективно будуть використані ті
позитивні надбання, які базуються, передусім, на національному і регіональному
педагогічному досвіді. Ці обставини спонукають до опрацювання матеріалів з
історії шкільництва в цілому по Україні і, зокрема, в окремих її регіонах,
серед яких чільне місце у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття посідав
східноукраїнський регіон.
Кінець ХІХ ? початок ХХ століття ввійшли у сучасну історію України як час
кардинальних змін в усьому суспільстві. У цей час відбувалися активні суспільні
процеси, пов’язані з швидкими темпами розвитку промисловості, що, у свою чергу,
викликало зміни в освіті: розширювалася мережа початкових і середніх
загальноосвітніх навчальних закладів, з’являлися нові типи навчально-виховних
закладів (реальні училища, професіоналізовані навчальні заклади),
удосконалювалися зміст, методи і форми роботи у них. На особливу увагу
заслуговує досвід роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів, до яких
належали гімназії, реальні та комерційні училища. Близько половини від
загальної кількості середніх загальноосвітніх закладів регіону були приватними,
що давало змогу їх керівникам впроваджувати свої власні методики і розробки у
навчально-виховний процес. Накопичений досвід у роботі середніх
загальноосвітніх закладів є корисним і цікавим, а неупереджене і критичне
переосмислення їх роботи дасть можливість ефективніше впроваджувати у
навчально-виховний процес нові технології у відроджених ліцеях і гімназіях.
Освітні проблеми ХІХ ? початку ХХ століття завжди привертали до себе увагу
науковців-педагогів. Серед дореволюційних видань заслуговують на увагу наукові
доробки І.Альошинцева, В.Григор’єва, С.Рождественського, Є.Шмідта, Г.Фальборка,
М.Чехова та ін. У цих працях питання організації навчально-виховного процесу,
змісту навчання у практиці гімназійної освіти досліджувалося дещо розрізнено і
безсистемно. Практично не розкрита специфіка розвитку гімназійної освіти в
регіонах України, за винятком навчальних закладів, що працювали у великих
губернських містах, ? Харкові, Києві, Одесі.
Праці дослідників радянської доби: (Ш.Ганеліна, М.Константинова,
Г.Жураківського, М.Заволоки та ін.) – характеризуються загальноісторичним
аспектом, який мав ідеологічне забарвлення. У цих працях наводяться загальні та
фрагментарні дані про гімназійну освіту Російської імперії, але практично не
досліджено особливості її розвитку в окремих регіонах.
На сучасному етапі над дослідженнями історії розвитку загальної освіти в
Україні працюють: В.Галузинський, М.Євтух, С.Золотухіна, В.Курило, В.Майборода,
І.Прокопенко, О.Сухомлинська, М.Ярмаченко та ін. Серед праць, в яких
порушується питання специфіки становлення та розвитку змісту навчання,
організації навчально-виховного процесу у гімназіях різних регіонів України,
відзначимо дослідження О.Бабіної, В.Борисова, Т.Лутаєвої, І.Курляк, І.Петрюк,
Л.Терських. Але у жодному з перелічених досліджень не йдеться про специфіку
організації навчально-виховного процесу у гімназійних закладах
східноукраїнського регіону. Виключенням є монографія В.Курила „Становлення і
розвиток освіти і педагогічної думки Східноукраїнського регіону в ХХ столітті”.
Але у ній детально досліджується лише робота гімназій і реального училища, які
працювали у м. Луганську. Робота ж переважної більшості гімназій і прогімназій
залишилася недослідженою. Слід зазначити, що саме В.Курило вводить поняття
„Східноукраїнський регіон” з огляду на особливі соціально-економічні умови, що
склалися у ньому.
Таким