РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
2.1.Облікова інформація в системі управління інвестиційною діяльністю
Інвестування – це складна економічна система, вона функціонує в умовах
взаємодії комплексу внутрішніх та зовнішніх факторів. Щоб визначити
інвестиційно привабливий об’єкт, розрахувати ефективність інвестицій необхідна
оперативна і головне достовірна облікова інформація. Інвестор може
користуватися інформаційними ресурсами, необхідними для здійснення інвестицій,
представленими великою базою даних: оперативна і статистична інформація, дані
фінансового і управлінського обліку, інженерно-технічна документація, висновки
аудиторських та консалтингових фірм. Але, як доведено практикою, найбільша
питома вага в базі даних для вирішення проблем вибору об’єкта інвестування, а
також проведення аналізу ефективності інвестицій займає облікова інформація.
Тому необхідно розглянути вітчизняний та зарубіжний теоретичний і практичний
досвід обліку фінансових інвестицій, визначити перспективи та шляхи його
удосконалення на підприємствах.
У світовій практиці при організації бухгалтерського обліку визначено ряд
характеристик, які повинна мати облікова інформація. В основному ці
характеристики можна згрупувати в двох напрямах: 1) на споживача інформації; 2)
на прийняття рішення (рис. 2.1). Останнім часом більше уваги приділяють якісним
характеристикам інформації з позиції прийняття рішення.
Для визначення шляхів удосконалення обліку іноземних інвестицій зосередимо
увагу на таких основних моментах. По-перше, згідно з затвердженими
національними стандартами обліку процес інвестування виділено у самостійний вид
діяльності поряд з операційною (виробничо-комерційною) та фінансовою
діяльністю. Тому, облік інвестицій вже не є підсистемою нижчого рівня системи
обліку загалом, а є важливою ланкою обліку окремого виду діяльності
підприємства.
По-друге, інвестування здійснюється підприємством з метою збільшення прибутку
та зростання економічних вигод, вартості власного капіталу, тому облік
фінансових інвестицій інформаційно пов’язаний з іншими ділянками обліку.
Якісні властивості облікової інформації
Властивості,
орієнтовані на
споживача
Властивості,
орієнтовані на
прийняття
рішення
Сприйнятливість Доречність
Вірогідність
Придатність для Релевантність:
аналізу - своєчасність
- передбачливість
-зворотний зв’язок
Надійність:
можливість перевірки
незалежність
достовірність
Доказовість
Порівнянність
Рис. 2.1. Якісні властивості облікової інформації
Насамперед з обліком вкладень у придбання цінних паперів, витрат на їх
утримання, доходів від їх реалізації або зміни їх вартості. Тому удосконалення
обліку іноземного інвестування залежить від методики обліку інформації на цих
ділянках обліку. По-третє, облік фінансових інвестицій треба розглядати як
облікову модель, що відображує трансформацію витрат на придбання та утримання
фінансових інвестицій у фінансовий результат.
Перехід до ринкових відносин та інтеграція нашої держави у міжнародні
економічні відносини вимагають приведення моделей і концепцій обліку до норм,
що відповідають прийнятим у світовій обліковій практиці стандартам.
Аналіз зарубіжної теорії і практики обліку інвестицій свідчить, що методологія
його побудови базується на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку,
до яких можна віднести такі: автономність підприємства, безперервність
діяльності, двоїстість обліку, грошовий вимірник, обережність, послідовність та
ін.[31;190]. Зазначені принципи є основними для більшості систем
бухгалтерського обліку. Але, незважаючи на це, існують різні підходи у
формуванні облікових систем та відмінність у застосуванні конкретних облікових
правил і процедур складання бухгалтерської звітності. Так, наприклад
британсько-американська система обліку має такі характерні ознаки: орієнтація
обліку на широке коло інвесторів; високий рівень розвитку ринку цінних паперів;
відсутність законодавчого регулювання обліку; використання переважно оцінки
майна та інвестицій за майбутньою вартістю; побудова балансу за методом
зниження ліквідності активів. Континентально-європейську систему обліку
характеризують такі ознаки: законодавче регулювання обліку; банки є основними
інвесторами підприємств; в обліку переважно використовується оцінка майна та
інвестицій за первісною вартістю; баланс будується за методом зростання
ліквідності активів. Для східно-європейської системи обліку характерні наступні
ознаки: державне регулювання обліку; суттєві відмінності бухгалтерського та
податкового обліку; оцінка майна та інвестицій за фактичною собівартістю.
Зважаючи на ці відмінності облікових систем у сфері інвестування, виникає
проблема уніфікації бухгалтерського обліку взагалі й обліку іноземних
інвестицій.
Вважаємо, найбільш актуальні два підходи до вирішення цієї проблеми:
стандартизація та гармонізація. В рамках країн Європейського союзу (ЄС)
сутність стандартизації полягає в тому, що кожна країна може використовувати
свою модель організації обліку і систему стандартів, які її регулюють. Головна
задача, щоб ці стандарти не суперечили аналогічним стандартам у країнах –
членах співтовариства, тобто “гармонізували” між собою. Для координації цієї
роботи в 1961 р. створена дослідницька група з проблем бухгалтерського обліку,
яка розробила нормативні документи (директиви), що включені країнами – членами
ЄС в їх національне законодавство з бухгалтерського обліку. Це такі нормативи,
як: Четверта Директив
- Київ+380960830922