Ви є тут

Формування та ефективність функціонування регіонального ринку овочевої продукції

Автор: 
Рудь Вікторія Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004290
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Сучасний стан та основні тенденції формування ринку овочевої продукції
2.1. Споживання і виробництво овочевої продукції в Україні
Сьогодні з позицій раціонального харчування підвищена увага приділяється не
тільки питанням забезпечення зростання його калорійності, а й проблемі
покращення якості. Як і інші ринки продовольства, овочевий ринок відрізняється
значною диференціацією в регіональному аспекті в залежності від величини
доходів на душу населення та дії інших чинників, що впливає на формування
величини попиту. З цих міркувань, провідною установкою при вивченні
закономірностей формування аграрного ринку набуває відтворювальна концепція
його функціонування, у відповідності з якою, особлива увага приділяється
питанням динаміки обсягів продукції під кутом зору формування якісної
пропозиції. Проте, це не знімає проблему загальних обсягів
сільськогосподарського виробництва [4, с. 274]. В зв’язку з цим, одна з
важливих проблем, як в науковому, так і в практичному плані, полягає у
з’ясуванні особливостей формування попиту та пропозиції на овочевому ринку.
Необхідність в цьому зумовлена тим, що овочевий ринок, як і інші ринки
продовольства, характеризується коливаннями обсягів пропозиції, причому, йому
притаманна деяка своєрідність. В зв’язку з цим виникла необхідність оцінки
сталості урожайності і валових зборів. Разом з тим, слід зазначити, що в
достатній мірі не проаналізовані зміни в структурі виробництва овочевих культур
як по категоріям господарств, так і по окремим видам овочевої продукції, що має
вирішальне значення для формування якісної та асортиментної пропозиції. Разом з
тим слід мати на увазі, що у формуванні ринку в період ринкових трансформацій
виключно важливе значення має купівельна спроможність населення.
Визначальна характеристика стану ринку овочевої продукції і динамічних
процесів, притаманних йому, пов’язується, перш за все з показниками рівня
споживання. Абсолютно логічно при цьому здійснюється порівняння з динамікою
показників по інших видах продуктів. На відміну від багатьох інших галузей
овочівництво забезпечило стабільне споживання овочевої продукції в розрахунку
на душу населення в період ринкових трансформацій (табл. 2.1). Так, споживання
таких біологічно цінних продуктів, як м’ясо, молоко і фрукти в період з 1990р.
по 2004р. значно зменшилося. Як наслідок, рекомендована науково обґрунтована
норма споживання задовольняється явно недостатньо, відповідно – на 46,4%,
59,5%, а фруктів - навіть на 37,7 відсотки. Інша ситуація зі споживанням хліба
та хлібопродуктів, а також картоплі (відповідно 124,4% та 114% до норми).
Слід зазначити, що в останній час у зв’язку із зниженням споживання м’яса та
молочних продуктів, середньодобовий раціон людини біднішає на протеїн, жири,
кальцій, залізо, ретинол, бета каротин, тіамін, рибофлавін та ніацин. Але
вживання продукції рослинного походження, зокрема овочів збагачує його у жирах,
ретинолі та аскорбіновій кислоті (додаток А). У 2004р. по відношенню до 1990р.
рівень калорійності продуктів рослинного походження знизився на 14,8%, тоді, як
продукції тваринництва знизився на 29,9%. Так, зросло споживання: еквіваленту
бета-каротину на 16,8%, еквівалента ретинолу на 16,3% та ніацину на 3,1%.
Сьогодні Україна за показниками якості споживання на душу населення значно
поступається не тільки державам з розвинутою ринковою економікою, а і багатьом
країнам СНД. Більш того, майже у 20% населення (10 млн. чол.) енергетична
цінність харчування не перевищує 2100 ккал, що по визначенню Всесвітньої
організації охорони здоров’я, є за межею бідності, тоді як у 1990р.
калорійність середньодобового раціону середньостатистичного українця
максимально наближалася до рівня розвинених європейських країн і проблема
заключалась тільки у раціоналізації структури та покращення якості споживання
[105].
Таблиця 2.1
Динаміка споживання основних видів сільськогосподарської продукції в Україні,
кг на 1 людину*
Фактичне споживання
Продукція сільського господарства

м’ясо та м’ясо
про
дукти
молоко та молоко
про
дукти
риба та рибо
продукти
хліб та хлібо
продукти
кар
топля
овочі та баштанні продовольчі культури
фрукти, ягоди, виноград
яйця, (штук)
цукор
олія
Норма споживання, кг
83
380
20
101
124
161
90
291
38
13
Роки
1990 – 3597 ккал за добу
68,2
373,2
17,5
141
131
102,5
47,4
272
50
11,6
1995 – 2696 ккал за добу
38,9
243,6
3,6
128,4
123,8
96,7
33,4
171
31,6
8,2
1998 – 2592 ккал за добу
33,4
213,6
5,9
126,4
129,9
94,3
28,3
154
31,5
8,3
1999 – 2565 ккал за добу
33,1
210,9
7,3
122,4
122,5
96,3
22,2
163
32,6
2000 – 2661 ккал за добу
32,8
199,1
8,4
124,9
135,4
101,7
29,3
166
36,5
9,4
2001 – 2758 ккал за добу
31,1
205,2
11,0
129,6
139,5
104,8
26,4
180
39,5
10
2002 – 2800 ккал за добу
32,6
225,3
11,9
131,2
132,8
108
28,5
209
36,1
10,7
2003 – 2798 ккал за добу
34,5
226,4
12,0
124,5
138
113,6
33
214
36,4
11,3
2004 – 2910 ккал за добу
38,5
226,0
12,3
125,6
141,4
115,4
33,9
220
38,4
13,0
2004р. до норми споживання, %
46,4
59,5
61,5
124,4
114,0
71,7
37,7
75,6
101,1
100
Споживання в країнах ЄС (25 країн)**
95
363
222
24
91
81
116
110
41
19
* Розраховано за даними Держкомстату України “Баланси та споживання основних
продуктів харчування населенням України” (2005р.)
** За даними FAOSTAT (2002 р.)
Таблиця 2.2
Рекомендовані диференційовані норми споживання овочів в Україні ( на душу
населення, кг)*
Вид овочів
Річна норма
У тому числі

свіжі
перероблені
всього
з поля
з