РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення поставленої мети проведено 4 науково – господарських досліди, в
яких використано 2700 голів птиці, та виробничий дослід на поголів’ї в 1200
фазанів. Дослідження проводились у 2001 – 2004 рр. на базі Таврійської
державної агротехнічної академії, Мелітопольського державного педагогічного
університету (м. Мелітополь, Запорізької обл.) та державного мисливського
господарства „Холодна гора” (АР Крим).
Матеріали досліджень
2.1.1. Характеристика об’єкту досліджень
Дослідження оксидативного стресу і системи АОЗ проводили на фазанах звичайних
(Phasianus colchicus), які є одними з найцінніших мисливських птахів нашої
фауни. Розведенням фазанів почали займатися ще на початку 19 століття. Успішне
розведення фазанів майже у всіх країнах свідчить про їх високу життєздатність,
гарну акліматизацію та витривалість [152].
Ця птиця з маленькою головою та довгим, особливо у самців, клиновидним хвостом,
який містить 18 вузьких рулевих пір’їв (середні довщі за інші). Область біля
очей гола, має червоний колір. Самець відрізняється від самки більш крупними
розмірами, шпорами на ногах, довшим хвостом та більш яскравим забарвленням.
Довжина півників приблизно 80-90 см, курочок біля 60 см, на хвіст припадає
відповідно 42-54 та 29-31 см.
Маса тіла фазанів невелика: двомісячні важать приблизно 380 г; дорослі: півники
– 1,3 кг, курочки – 1,1 кг [73].
Несучість на 1 самку – 30 штук яєць протягом усього періоду несучості.
Шкаралупа оливково – бурого кольору з зеленкуватим відтінком. Форма та розмір
яєць неоднакова. Довжина яєць – 42-46 мм, ширина – 33-37 мм. Маса яєць
приблизно 30-35 г.
Для них характерна токова поведінка. Самка фазана відкладає від 7 до 18 яєць.
Висиджування продовжується 24 доби. Самка за цей період втрачає приблизно до
40% від живої маси. Фазанята з’являються на світ, вкриті густим пухом. Вони
швидко ростуть та гарно оперюються [159].
2.1.2. Методики приготування антиоксидантних препаратів
В дослідженнях використовували АО препарати дистинол та стибіл.
Антиоксидантний препарат стибіл отримували за реакцією Майларда (конденсація
амінокислот з вуглеводом) [254,269] за розробленою раніше технологією [76,162].
Джерелом амінокислот можуть бути білкові інгредієнти кормів: рибне,
м’ясо-кісткове, соєве борошно або соєвий шрот. У лужному середовищі білкові
речовини гідролізуються до вільних амінокислот, які частково відновлюючись
альдозами утворюють відповідні альдегіди, аміак та вуглекислий газ. Альдози при
цьому перетворюються у фурфурол, оксиметилфурфурол та дегідроредуктони. Далі у
лужному середовищі ці сполуки вступають у конденсацію з амінокислотами з
утворенням полімеризованих нітрогенних продуктів – меланоїдинів, які мають
високу антиокиснювальну активність [76,254]. У процесі синтезу меланоїдинів
утворюються низькомолекулярні сполуки (хіноксаліни, похідні тіазолу, тіазоліну,
тіофену та ін.). Крім того, альдегіди, утворені з амінокислот у лужному
середовищі, при конденсації утворюють поліненасичені спирти, які також
виявляють антиоксидантну активність та стимулюють ріст пташенят.
Для отримання препарату стибіл за лабораторних умов змішували 1 кг соєвого
шроту з 250 г глюкози і додавали 1л 0,1н. розчину гідроксиду натрію і нагрівали
протягом 4 годин при температурі 120±50С. Після цього при температурі 105±20С
сушили до вологості не більше 11% [162]. Препарат стибіл є розсипчаста маса
коричневого кольору, без твердих домішок із вмістом протеїну не менше 30%, жиру
– не більше 14% і без наявності патогенних мікроорганізмів [74]. Препарат
повинен відповідати ТУУ 24.4.00493698.001-2003.
Препарат дистинол отримували при взаємодії іонолу з диметилсульфоксидом
[36,64,71,180,285,333]. Він представляє собою молекулярний комплекс
бутилокситолуолу (БОТ) [47,80,142,267,325,335, 336] з диметилсульфоксидом,
розчинений в надлишку ДМСО. Для отримання препарату БОТ змішували з ДМСО у
співвідношенні 1,4:1 за масою і нагрівали при температурі 60±50С до повного
розчинення БОТ. Отриманий рідкий продукт у подальшому змішували з соєвим
шротом, як наповнювачем, у співвідношенні 1:9 за масою [1]. Препарат повинен
відповідати ТУУ 24.4.00493698.002-2003.
2.2. Умови і схеми проведення дослідів
Схема дослідів наведена у таблиці 2.1.
Фазанят утримували в приміщенні на підлозі з глибокою підстилкою і випуском до
вигулу в світлий час доби. Фазанам згодовували комбікорми з вмістом сирого
протеїну 15,6-22,8%, без застосування додаткових вітамінних препаратів (таблиця
2.2) [152]. Доступ до води і корму був вільний.
В досліді 1 вивчали особливості функціонування основних компонентів АОС і рівня
ліпопероксидації в організмі фазанів у різні вікові періоди для визначення
адаптаційно–критичних етапів становлення антиоксидантного гомеостазу. Для цього
у добовому віці було сформовано групу пташенят кількістю 150 голів. Птахам
згодовували корми рецептів, які наведені у табл. 2.2.
Відбір проб крові та печінки для біохімічних досліджень проводили у віці
1,10,20,30,40,50,60 діб, для цього пташенят фазанів декапітували під ефірним
наркозом. В печінці та крові фазанів визначали вміст загальних ліпідів, ТБКАП,
вітамінів А, Е та каротиноїдів, білка, активність антиоксидантних ферментів
(супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази).
Таблиця 2.1
Схема дослідів
№ дос-
ліду
Термін відбору проб, доба
Група
Варіант досліду
Кількість голів в групі
1,10,20,30,
40,50,60
1
ОР
150
5,40,60
1 (к)
ОР
50
ОР* + 1,000 % стибілу
50
ОР* + 0,025 % дистинолу
50
1,10,20,30,
40,50,60
ОР
200
5,30,40,60
1 (к)
ОР
200
ОР* + 0,038 % дистинолу
200
ОР* + 0,050 % дис
- Київ+380960830922