Розділ 2
матеріал І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих на стабільну стенокардію
Дослідження проводилося на базі поліклінічного відділення Запорізького
обласного кардіологічного диспансеру, головний лікар А.Ф. Тонконогов.
Обстеження проводилось за згодою пацієнтів.
Було обстежено 120 чоловіків хворих на стабільну стенокардію, віком від 40 до
67 років (середній вік (47,1 ± 5,9) років).
У якості контролю використовувалися показники, одержані при обстеженні 30-ти
практично здорових чоловіків віком 45-55 років (середній вік (46,7 ± 1,9)
років), різниця між віком хворих не суттєва (р>0,05). Таким чином, особи
контрольної групи були зіставлені за віком і статтю, не мали скарг і
захворювань з боку серцево-судинної системи.
Критерії включення у дослідження були наступними.
1. Чоловіча стать пацієнта. Відомо, що показники функціонального стану
гемодинаміки жінок і чоловіків різняться. Тому, для одержання однорідних
результатів було прийняте рішення проводити дослідження тільки на хворих однієї
статі - чоловіків.
2. Наявність скарг на типову стабільну стенокардію напруги, а саме:
- провокування: фізичне навантаження (хода по рівному, підйом сходинками та
ін.), психоемоційна напруга, вплив холоду або прийом їжі, паління, вживання
алкоголю;
- локалізація болю: за грудниною;
- характер болю: типовий ангінозний біль, дискомфорт у грудній клітці різного
емоційного забарвлення;
- аналоги типового ангінозного болю: задишка, відчуття задишки;
- можлива іррадіація: у ліве плече, руку, лопатку, шию, зуби, щелепу та без
будь–якої іррадіації;
- тривалість больових відчуттів: від 1 до 20 хвилин, частіше 2–5 хвилин;
- емоційний окрас: супроводження “страхом смерті”;
- також враховувалося: поява під час ангінозного нападу тахікардії, прискорення
дихання, блідість шкіряних покривів;
- зникнення скарг: після вживання нітрогліцерину чи нетривалого відпочинку.
Критерії невключення у дослідження були наступними:
- наявність у хворого не кардіальних причин болю у грудях та можливість не
ішемічних серцевих розладів (перикардит, патологія клапанів серця) ;
- наявність захворювань та екстракардіальних факторів, які сприяють
пневмотораксу, та ін.;
- наявність ознак гемодинамічної нестабільності та дисфункції ЛШ, серцевої
недостатності;
- наявність фібриляції передсердь, блокад гілок пучка Гіса, ГХ та значних
порушень ритму серця;
- загострення супутньої соматичної патології;
- відсутність змін на ЕКГ під час проведення ВЕМ;
У більшості пацієнтів, які були під нашим спостереженням, частота ангінозних
нападів, в середньому, склала 3,60±0,56 на добу, кількість застосованих
таблеток нітрогліцерину - 3,20±0,56 на добу, кількість випадків, які вимагали
припинення фізичного навантаження - 1,30±0,27 на добу.
Більшість хворих, взятих для спостереження, раніше лікувалися:
- 30 хворих приймали ацетилсаліцилову кислоту;
- 6 хворих приймали статини (ловастатин, симвастотін) ;
100 хворих приймали нітрати пролонгованої дії (нітросорбіт, нітрогранулонг);
62 хворих приймали вета-адреноблокатори короткої дії (анаприлін);
15 хворих, у яких хворобу діагностовано вперше.
Встановлено, що тривалість захворювання у більшості пацієнтів не перевищувала
3-х років. У 45,0 % випадків анамнез склав до 2 років, у 6,6 % - понад 4 років.
Тривалість захворювання у більшості хворих на стенокардію ІІ ФК складала до 2
років, на відміну від групи з терміном захворювання понад 3 років на стабільну
стенокардію ІІІ ФК. Анамнез захворювання у хворих на стабільну стенокардію І ФК
не перевищував 2 років (табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Розподіл хворих по ФК за тривалістю захворювання
Показник
Тривалість захворювання, роки
Усього
0 - 1
1 - 2
2 - 3
Понад 4
І ФК
26
10
36
30,0
ІІ ФК
11
39
61
50,8
ІІІ ФК
11
23
19,2
Усього
38
54
20
120
31,7
45,0
16,7
6,6
100
Встановлено, що у 81,7 % випадків мала місце спадковість захворювання.
У 84,2 % випадках у хворих спостерігалася надмірна маса тіла. Так, індекс маси
тіла (Кетле) у контрольної групи склав 23,05±0,76, у групи хворих - 29,35±0,66,
інакше кажучи, був збільшений на 27,33 % (p<0,001).
Недостатню фізичну активність мали 71,7 % хворих, 89,2 % - палили.
Супутні захворювання у хворих, які були узяті під спостереження:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози - 36 хворих, у 29 хворих без
хронічного порушення виділення сечі та у 7 хворих - з порушенням
сечовиділення;
хронічний гастрит - 18 хворих, жовчнокам’яна хвороба - 2 хворих, хронічний
панкреатит – 10 хворих;
хронічний пієлонефрит - 4 хворих;
хронічне захворювання легенів 1 ст. – 4 хворих;
церебральний атеросклероз – 21 хворий.
При проведенні загальноклінічних досліджень крові та сечі патологічних змін не
знайдено.
При дослідженні ліпідів крові не було знайдено хворих, у яких усі показники
були в межах норми. У 86 хворих виявлено порушення ліпідного обміну. Так,
загальний холестерин був підвищений у 76 хворих (88,4 %), ліпопротеїди низької
щільності – у 62 хворих (72,1 %), тригліцериди - у 26 хворих (30,2 %), знижені
ліпопротеїди високої щільності - у 4 хворих (4,7 %).
На стандартній ЕКГ у спокійному стані у 12-ти стандартних відведеннях значних
патологічних змін не виявлено, однак спостерігались такі порушення ритму, як
поодинокі шлуночкові екстрасистоли (у 24 хворих), надшлуночкові (у 6 хворих).
Така низька наявність змін на ЕКГ зумовлена ретельним відбором хворих
відповідно до мети дослідження.
Хворі були розподілені на дві групи по 60 чоловік методом випадкової вибірки.
Хворі були однакові за віком, тривалістю захворювання та ФК (р>0,1). Першій
групі проводилося лікування амлодипіном, другій - небівололом. Данні наведено у
табл. 2.2.
- Київ+380960830922