Ви є тут

Вибір оптимального методу гормонотерапії при генітальному ендометріозі з урахуванням індивідуальної чутливості.

Автор: 
Гончарова Яна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000096
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження, результати яких викладені в дисертації, проведені на базах кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика: Київського міського пологового будинку №4, Центрального військового госпіталю прикордонних військ України.
2.1. Матеріал дослідження
Вивчено результати клінічного обстеження 231 пацієнтки: 170 пацієнток, хворих на генітальний ЕМ, що перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, історії хвороби й амбулаторні карти, виписки про лікування в інших закладах. Крім цього, матеріалом дослідження були результати обстеження 51 гінекологічно здорової жінки та 10 жінок з гіперпластичними процесами ендометрію.
2.2. Загальна характеристика методів обстеження хворих

Хворим проведено комплексне обстеження з використанням загальноклінічних методів, включаючи вивчення анамнестичних даних, об'єктивний огляд, бімануальне дослідження, ультразвукове дослідження органів малого тазу (трансабдомінальним та трансвагінальним датчиками), кольпоскопію, визначення рівня гормонів ГГЯС, цитологічне дослідження матеріалу аспіраційної біопсії з порожнини матки, гістологічне дослідження ендометрію, отриманого при лікувально-діагностичному вишкрібанні, та післяопераційного матеріалу, за показаннями - гістероскопія та лапароскопія; при виборі методу гормонального лікування використано спосіб визначення індивідуальної чутливості до гормональних препаратів для лікування хворих на генітальний ЕМ на основі динаміки змін концентрації тіолових і дисульфідних груп в крові. Залежно від супутньої гінекологічної патології, за показаннями, проводили бактеріоскопічне та цитологічне дослідження мазків ектоцервіксу та цервікального каналу, бактеріологічне дослідження, лабораторні дослідження (полімеразна ланцюгова реакція, імуноферментний аналіз) на інфекції, що передаються статевим шляхом: хламідії, мікоплазми, уреаплазми, вірус папіломи людини високоонкогенних та низькоонкогенних типів, віруси простого герпесу 1 та 2 типу, цитомегаловірус.
Для зручності обробки даних анамнезу й обстеження хворих використана розроблена реєстраційна карта, в яку вносили паспортні дані; дані про менструально-репродуктивну функцію; скарги; анамнез захворювання; анамнез життя; відомості про супутні гінекологічні захворювання; перенесені операції; результати проведеного ультразвукового, ендоскопічного, гормонального, морфологічного та інших досліджень; діагноз; призначене лікування та відомості про його ефективність.
2.3. Ультразвуковий метод дослідження

Відомі в літературі докази ЕМ [57, 62] отримані при дослідженні органів малого тазу за допомогою трансабдомінальних лінійного та секторального датчиків із частотою 3,5 МГц, а також трансвагінального датчика із частотою 7,5 МГц в комплекті апаратів "ALOKA" SSD-256 (Японія) і "RADMIR" ТІ 628А (Україна).
2.4. Кольпоскопічний метод дослідження
До проведення бімануального дослідження проводили просту та розширену світлову кольпоскопію за допомогою кольпоскопа LEISEGANG 15 х А-1 В-5. Розширену кольпоскопію проводили з використанням 3% розчину оцтової кислоти. При кольпоскопії використовували класифікацію патологічних процесів шийки матки, запропоновану Коханевич Є.В. (1997) [28], в ряді спостережень доповнену посиланнями на МКХ-X (1992).
2.5. Гормональні дослідження

Для оцінки гормонального статусу визначали рівень ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону, пролактину в крові радіоімунологічним методом. Дослідження проводили в науково-виробничому підприємстві "МТМ" і лабораторії Київського Діагностичного центру.
2.6. Цитологічний метод дослідження

Для цитологічного дослідження матеріалу аспіраційної біопсії з порожнини матки після бімануального дослідження проводили забір зразків клітин еутопічного ендометрію за допомогою "Uterobrush". Фарбування мазків проводили за Папаніколау в модифікації А.В.Руденко. Крім цього, використовували фарбування мазків вітальним барвником нейтральний червоний, після чого, за допомогою світлової мікроскопії проводили цитологічне дослідження еутопічного ендометрію з підрахунком індексу АП - кількість апоптотичних клітин на 100 клітин ендометрію (Коханевич Є.В., Суменко В.В., Гончарова Я.О. Деклараційний патент на корисну модель "Спосіб визначення стану ендометрію при генітальному ендометріозі". Патент №4603. Опубл. 17.01.2005. Бюл. №1).
При цитологічному дослідженні ендометрію використовували класифікацію патологічних процесів ендометрію згідно МКХ-Х (1992), а також керувалися цитологічною класифікацією пухлин тіла матки [41]. При цитологічному дослідженні оцінювали морфологію клітин ендометрію, характер їхніх скупчень, ступінь проліферації епітелію.
Крім цитологічного дослідження ендометрію, враховували результати цитологічного дослідження мазків ектоцервіксу та цервікального каналу, пофарбованих за Папаніколау в модифікації А.В. Руденко. Оцінку результатів цитологічного дослідження проводили за модифікованим методом Папаніколау, а також з використанням цитологічної класифікації дисплазії епітелію шийки матки за Richart (1969) [182].

2.7. Гістологічний метод дослідження

При оцінці результатів гістологічного дослідження матеріалу, отриманого при проведенні (за показаннями) вишкрібання стінок порожнини матки, а також, гістологічного дослідження післяопераційного матеріалу, використовували класифікацію гіперпластичних процесів ендометрію (ВООЗ) (1982), МКХ-Х (1992), а також гістологічну класифікацію внутрішнього ЕМ [31, 60].

2.8. Гістероскопічний метод дослідження

За показаннями (наявність за даними клінічного та ультразвукового досліджень підслизового росту вузлів аденоміозу з геморагічним синдромом, гіперпластичних процесів ендометрію та т.д.) проводили гістероскопічне дослідження (при необхідності, з гістерорезекцією) з використанням описаних гістероскопічних критеріїв ді