Становлення та розвиток ринку цукрових буряків у зоні інтенсивного бурякосіяння

РОЗДІЛ 2
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В БУРЯКОЦУКРОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО РИНКОВИХ УМОВ
2.1. Аналіз стану та тенденції розвитку галузі буряківництва в зоні інтенсивного бурякосіяння
Сільське господарство - особлива галузь економіки. До проголошення Україною переходу до ринкових відносин вона, як і багато інших, розвивалась в умовах адміністративно-командної системи управління. Проголошення незалежності України та перехід до ринкової економіки вимагає трансформації і сільського господарства. В країні особливо гостро постала проблема можливості конкуренції аграрної сфери з іншими галузями народного господарства з приводу ефективності використання капіталу та ресурсного потенціалу.
Особливості реструктуризації економіки України зумовлені надвисоким рівнем її монополізації та мілітаризації, технологічною відсталістю й орієнтацією на потреби колишньої супердержави [47, с. 157-158].
Розвиток економічних процесів у 90-х роках призвів до подальшого поглиблення структурних деформацій. Здійснення позитивних зрушень на всіх рівнях гальмується цілим рядом факторів:
* недостатньо розвиненими ринковим середовищем і конкуренцією. Державна вибіркова підтримка окремих підприємств створювала тимчасові переваги та гальмували реструктуризацію;
* недосконалістю законодавства, яке регулює процес реструктуризації, та нестабільністю правового поля, що унеможливлюють вироблення довгострокової стратегії структурних змін;
* обмеженістю джерел фінансування - браком коштів у підприємств і їх економічною непривабливістю для кредиторів;
* психологічною неготовністю менеджерів до проведення реструктуризації та відсутністю у них практичного досвіду.
Сільське господарство країни, звільнившись від чітко побудованого державного управління, що включало централізоване планування, забезпечення та збут продукції, виявилось непристосованим до нових умов господарювання [142, с. 14]. До кризи, яка охопила економіку держави на початку 90-х років додалися в кінці тисячоліття природні катаклізми. В результаті сільськогосподарський сектор економіки країни підійшов до межі банкрутства.
У Хмельницькій області за останні шість років сума збитків сільськогосподарських підприємств від звичайної діяльності збільшилась майже в 2,1 рази (табл. 2.1) [164, с. 30].
Таблиця 2.1
Збиткові сільськогосподарські підприємства Хмельниччини
2000 р.2003 р.2004 р.2005 р.2005
у % до 2001 р.Сума збитків від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.27,992,455,757,9207,5Відсотків до загальної кількості24,857,344,943,7х
Формування ефективного агропромислового виробництва в Україні відбувається в надзвичайно складних соціально-економічних і політичних умовах і ще далеке від завершення. Зберігається вкрай низька ефективність сільськогосподарського виробництва.
Добре відомо, що розвиток економіки України, її незалежність, добробут усього народу прямо залежать від стану АПК. Саме невідкладне вирішення проблем села, його спроможність прогодувати своїх громадян і вийти з належним товаром на зовнішній ринок має стати найпершим і найголовнішим гарантом виведення з кризового стану всієї економіки країни.
В період кампанії по освоєнню цілинних земель в Україні було розорано багато крутосхилів, низькопродуктивних й інших малопридатних для обробітку земель, що призвело, зокрема, до різкого зростання площ еродованих земель. Ряд вітчизняних учених пропонує більшість з них поступово виводити з обробітку. Це питання залишено поза увагою при здійсненні приватизації земель. Варто було б залишити ці землі в розпорядженні держави, включити їх до земель запасу та надати в користування тим господарствам, з земельних масивів яких вони вилучаються. Такий підхід спростив би проблему вилучення з обробітку малопродуктивних земель[114, с.230].
За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Хмельницька область є однією з провідних областей України. Внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність у області досягла 76,1 та 60,8 % відповідно, а розораність сільськогосподарських угідь у Волочиському, Старосинявському та Теофіпольському районах складає понад 80% [164, с. 86].
Сільськогосподарська освоєність території області в порівнянні з земельними фондами України та провідних держав світу надзвичайно висока. Так, зокрема, в країнах Європи вона складає в середньому 53-65 %, розораність території 26-30 %. Освоєність територіально великих держав таких як США, Китай, складає 45-50 %, Росія, Канада - 8-10, проти 76,2 % по Хмельницькій області (табл. 2.2.) [159, с. 20].
Високої урожайності цукрових буряків в Хмельницькій області неможливо досягти без вирішення проблеми відновлення родючості ґрунтів: необхідним є відтворення балансу необхідних органічних речовин та елементів мінерального живлення. Для одержання прогнозного рівня урожайності в практику має бути широко запроваджене програмування продуктивності рослин на основі агроекологічного моніторингу родючості ґрунтів.
Таблиця 2.2
Використання земельного фонду в Хмельницькій області, Україні та деяких країнах світу, 2004 р.
Область, країнаВсього земель, млн. гаПлоща сільськогосподарських угідь, млн. гаСільськогосподарська освоєність території, %Рілля, млн. гаРозораність території, %Розораність сільськогосподарських угідь, %Сінокоси та пасовищаПлоща, млн. га% до загальної площі с/г угідьХмельницька2,061,5776,21,2560,781,00,2717,2Україна60,441,969,433,359,685,97,517,9Китай959,7495,852,492,59,618,7400,080,7Австралія771,3461,759,747,06,110,2414,590,0США936,4426,945,6185,719,843,5239,256,0Росія1707,5219,612,9130,37,860,675,034,2Канада997,173,47,445,44,661,927,938,0Франція55,230,253,018,332,160,610,635,1Англія24,517,169,85,924,134,511,164,9Німеччина35,717,348,511,833,168,25,330,6Японія37,85,414,24,211,177,81,222