Розділ 2. Система формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва 104
2.1. Система формування художньої культури майбутніх учителів праці, її структурно-функціональна модель та організаційна модель управління нею 104
2.2. Особливості методики впровадження системи формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва 120
2.3. Результати експериментальної роботи 152
Висновки до другого розділу 169
Висновки 171
Список використаних джерел 174
Додатки 193
ВСТУП
На сучасному етапі становлення національної системи освіти в Україні головним є рівень професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних до сприймання, розуміння і творення матеріальних і духовних цінностей.
Перехід суспільства до ринкової економіки визначив появу ринку праці з його досить високими вимогами до рівня кваліфікації майбутніх фахівців. Це положення загострює проблему підготовки конкурентоспроможних спеціалістів, але не знижує вимог до їх загальної, художньо-естетичної та професійної культури. Перш за все це стосується педагогів, оскільки саме у змісті їх діяльності закладені значні потенційні можливості щодо виховання культурної особистості. Учитель, якому притаманні культурні якості особистості, більш конкурентоспроможний на освітянському ринку праці.
Необхідно відзначити, що серед сучасних якостей педагогів (учителів, викладачів, вихователів, майстрів виробничого навчання, майстрів народних ремесел) сьогодні набуває значної ваги художньо-естетична культура.
Сучасні процеси, пов'язані з інтелектуалізацією праці майбутніх фахівців, вимагають підвищення уваги до культурологічного аспекту освіти. Культурологічна орієнтація освіти сприяє свідомому налагодженню взаємодії та досягненню взаєморозуміння представників різних культур; засвоєнню художньо-естетичних знань як компонента цілісної всесвітньої культури; становленню й розвитку духовного світу особистості тощо. Така освіта дозволить фахівцю сприймати природне й соціальне оточення з художньо-естетичних позицій, що у свою чергу забезпечує активне і творче ставлення людини до оточуючого середовища. Таке розуміння освіти дозволяє усвідомити необхідність і важливість усебічного розвитку особистості, її творчих здібностей, готує до культурного спілкування у суспільстві. Педагог як фахівець повинен мати не тільки глибоку професійну підготовку, але й бути людиною з достатньо розвиненою художньою культурою. Йдеться не тільки про вчителів образотворчого мистецтва, але й про педагогів будь-яких спеціальностей.
На нашу думку, поєднання професійної освіченості педагога з його високим рівнем художньої культури дозволить успішно вирішувати складні професійні завдання, що ставить сучасне суспільство перед вищою школою. Як зауважується в Законі України "Про вищу освіту", її зміст "обумовлений цілями та потребами суспільства" [64; 6].
Саме тому так гостро перед сучасною освітою стоїть проблема формування художньо-естетичної культури майбутніх педагогів. Це положення стосується насамперед учителів праці, оскільки їх педагогічна діяльність безпосередньо пов'язана з відродженням національної культури, зокрема, художніх народних ремесел. Художня культура майбутніх учителів праці може успішно впливати на результати їх професійної діяльності в майбутньому.
До найважливіших принципів, на засадах яких здійснюється перебудова сучасної вітчизняної освіти (відповідно до положень Закону України "Про освіту"), віднесені демократизація освіти, її гуманізація та гуманітаризація; пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв`язок освіти з національною культурою та відродженням її засобами навчально-виховного процесу; орієнтація вітчизняної освіти на кращі зразки освіти у світі (що сприятиме діалогу культур та успішності інноваційних процесів у закладах освіти) тощо [65; 24]. Тобто йдеться про необхідність посилення уваги освітянської спільноти до розв`язання важливого й складного завдання - виховання особистості з високим рівнем художньо-естетичної культури. Особливо це стосується педагогів (працюючих і майбутніх), діяльність яких безпосередньо пов`язана з формуванням художньо-естетичних якостей особистості. Важливість вирішення цієї проблеми підкреслюється майже в усіх сучасних законодавчих документах про освіту. Так, у "Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття") чітко сформульовані названі завдання: підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня; відтворення й трансляція культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків; пріоритетність загальнолюдських цінностей; збереження і збагачення культури українського народу; формування цілісної й усебічно розвиненої особистості тощо [55; 14].
Відомо, що від загальної культури кожного педагога залежать його професійні можливості щодо передачі учням духовної спадщини народу. Велике значення надається сьогодні відродженню національного фольклору, традицій, звичок, художніх ремесел, народних свят, народних прикладних мистецтв і таке інше. Духовне життя індивіда певною мірою залежить від економічних і політичних подій, але доведено, що вихід із соціально-економічної кризи безпосередньо пов'язаний зі станом вітчизняної освіти, рівня кваліфікації педагогів, творчого характеру їх діяльності, загальної та художньо-естетичної культури. Визнано, що система освіти стане більш ефективною тоді, коли в суспільстві буде високим статус людини "знаючої", "культурної", "інтелігентної".
За таких умов одним із завдань сучасної вищої педагогічної школи має стати підготовка майбутніх педагогів, зокрема вчителів праці, з високою художньою культурою. Можна стверджувати, що успішність сучасної вітчизняної вищої освіти значною мірою залежить від того, наскільки успішно буде вирішуватися вище зазначене завдання. Без цієї якості неможливо уявити професійну компетентність майбутніх педагогів, яка (що зазначе