Вы здесь

Особливості перебігу, патогенезу і лікування остеоартрозу на фоні цукрового діабету

Автор: 
Міцукова Світлана Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U001751
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика обстежених хворих
Під спостереженням перебували 122 хворих на ОА, поділених на дві групи. 1-у (основну) склали 38 осіб (13 чоловіків і 25 жінок у віці від 26 до 69 років), які страждають на ОА на фоні ЦД, а 2-у (контрольну) - 84 пацієнти без ЦД (67 чоловіків і 17 жінок у віці від 30 до 72 років). У ще одну контрольну групу (3-у) ввійшли 8 чоловіків і 12 жінок у віці від 20 до 68 років із ЦД без ОА. Середній вік у 1-й, 2-й і 3-й групах відповідно склав 54,3±1,57 років, 48,9±0,95 років і 38,5±2,75 років. Необхідно підкреслити, що хворі 1-ї і 3-ї груп відрізнялися (p Якщо тривалість ЦД у представників основної і контрольної груп була приблизно однакова, відповідно складаючи 12,1±1,23 років і 12,8±1,52 років (S=0,31, p=0,761), то вік початку цієї ендокринної патології в 1-й групі майже вдвічі перевищував такий у 3-й (відповідно 42,2±2,20 років і 23,0±2,08 років; S=5,66, p Як видно з рис. 2.1, серед усіх 142 обстежених хворих ішемічна хвороба серця діагностована в 19,7% спостережень, хронічний бронхіт - у 9,9%, хронічний гастродуоденіт - у 3,5%, жовчнокам'яна хвороба і хронічний вірусний гепатит - у 2,1%, сечокам'яна хвороба - у 1,4%, хронічний панкреатит - у 0,7%. У 1-й групі порівняно з другою в 4,4 рази частіше діагностована ішемічна хвороба серця (?2=17,58, pРис. 2.1. Частота супровідної патології в обстежених хворих (%)
Примітка. 1 - ішемічна хвороба серця, 2 - хронічний бронхіт, 3 - хронічний гастродуоденіт, 4 - жовчнокам'яна хвороба, 5 - хронічний вірусний гепатит, 6 - сечокам'яна хвороба, 7 - хронічний панкреатит.
ЦД1 і ЦД2 в основній групі діагностували відповідно в 23,7% і 76,3% випадків, тоді як у контрольній (3-й) - у 65,0% і 35,0% (?2=9,50, p=0,020), тобто співвідношення двох типів захворювання було 1:3 і 2:1.
У таблиці 2.1 відбито показники вуглеводного обміну у хворих 1-ї і 3-ї груп (рівні глюкози натще і після їжі, інсуліну і HbA1/c), які, як виявилися, мало відрізнялися. Ретинопатія серед усіх пацієнтів із ЦД встановлена в 82,8% випадків, діастолічна артеріальна гіпертензія (>90 мм рт.ст.) - у 70,7%, нефропатія - у 69,0%, периферійна полінейропатія - у 65,5%, систолічна артеріальна гіпертензія (>140 мм рт.ст.) - у 65,5%, макроангіопатія - у 31,0% (рис. 2.2).
Таблиця 2.1
Показники вуглеводного обміну у хворих 1-ї і 3-ї груп (M±m)
ПоказникиГрупи хворихСтатистичні відмінності1-а3-яSPГлюкоза-1, ммоль/л
Глюкоза-2, ммоль/л
Інсулін-ЦД1, мкМЕ/мл
Інсулін-ЦД2, мкМЕ/мл
HbA1/c, %7,8±0,27
10,9±0,38
2,8±0,55
43,2±2,77
9,8±0,278,4±0,62
11,9±0,76
1,9±0,38
34,6±3,36
10,0±0,480,96
1,33
1,35
1,45
0,290,342
0,189
0,191
0,155
0,771
Рис. 2.2. Частота окремих ознак ЦД в обстежених хворих.
Примітка. 1 - ретинопатія, 2 - діастолічна артеріальна гіпертензія, 3 - нефропатія, 4 - периферійна нейропатія, 5 - систолічна артеріальна гіпертензія, 6 - макроангіопатія.
У хворих з ОА в 1,7 рази частіше (?2=5,69, р=0,017) констатовані систолічна гіпертензія й у 1,9 рази (?2=9,72. р=0,002) - діастолічна (рис. 2.3). Можна говорити про те, що такі відмінності зумовлені трьома факторами: наявністю ОА, великим віком хворих і частотою ЦД2 в основній групі обстежених.

Рис. 2.3. Ступінь вірогідності відмінності (p ?2) частоти окремих ознак ЦД в обстежених хворих.
Примітка. 1 - ретинопатія, 2 - периферійна нейропатія, 3 - макроангіопатія, 4 - нефропатія, 5 - систолічна артеріальна гіпертензія, 6 - діастолічна артеріальна гіпертензія.

Якщо усереднені значення середнього артеріального тиску в представників 1-ї і 3-ї груп відрізнялися несуттєво, складаючи відповідно 132,1±2,88 мм рт.ст. і 124,0±6,25 мм рт.ст. (S=1,35, p=0,183), то параметри периферійного судинного опору були на 14,7% вищі в основній групі (2238,9±67,99 дин.с.см-5 і 1951,5±140,60 дин.с.см-5; S=2,08, p=0,042). У хворих 1-ї і 3-ї груп виявилася і більшою маса тіла, про що свідчить індекс Кетле (відповідно 31,3±0,99 і 22,1±0,67; S=6,33, p У 3-й групі тип ЦД не впливав на клінічні ознаки захворювання (D=0,07-1,95, p=0,800-0,180), тоді як у хворих на фоні ОА встановлена залежність тяжкості периферійної полінейропатії (D=9,14, p=0,005) і макроангіопатії (D=9,84, p=0,003), але не ретинопатії (D=1,00, p=0,323), нефропатії (D=0,68, p=0,569), артеріальної гіпертензії (D=0,92, p=0,566), периферійного судинного опору (D=0,33, p=0,722) і маси тіла (D=0,01, p=0,979).
Рівні загальної протеїнурії, мікроальбумінурії, ?2-мікроглобулінурії, фібронектинурії і нітритурії в основній і контрольній групах хворих мало відрізнялися між собою (табл. 2.2), відповідно складаючи 1,6±0,53 г/л і 1,9±0,51 г/л (S=0,46, p=0,648), 17,1±2,20 мг/л і 16,6±1,92 мг/л (S=0,20, p=0,846), 65,7±7,51 мг/л і 68,0±12,48 мг/л (S=0,17, p=0,865), 504,9±11,07 мг/л і 526,4±20,43 мг/л (S=1,01, p=0,316), 5,6±0,24 мкмоль/л і 6,1±0,20 мкмоль/л (S=1,29, p=0,202). Приблизно однаковим був і вміст креатиніну в крові (97,3±4,62 мкмоль/л і 160,3±48,68 мкмоль/л; S=1,77, p=0,082). На інтегральний стан сечового синдрому як у 1-й, так і в 3-й групі не впливав тип ЦД (відповідно WR=0,88, p=0,489 і WR=0,41, p=0,799), що цілком стосувалося й окремих показників (D=0,01-1,80, p=0,987-0,238).
Таблиця 2.2
Показники сечового синдрому у хворих 1-ї і 3-ї груп (M±m)
ПоказникиГрупи хворихСтатистичні
відмінності1-а3-яSpПротеїнурія, г/л
Мікроальбумінурія, мг/л
?2-Мікроглобулінурія, мг/л
Фібронектинурія, мг/л
Нітритурія, мкмоль/л