РОЗДІЛ 2
АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Експериментальна частина досліджень проводилась протягом
1999-2002 рр. в Дослідному господарстві "Дніпро" Інституту зернового господарства УААН, розміщеному на плато правого берегу річки Дніпро, в південно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря). Його географічне положення визначається 40?27` північної широти і 35?03` східної довготи. Територія Дніпропетровської області відноситься до північної підзони Степу України [152]. Клімат тут помірно-континентальний, з недостатнім і нестійким зволоженням.
За багаторічними даними Дніпропетровської метеостанції, середньорічна температура повітря становить +7,9?С, а кількість опадів 472 мм, з коливанням за роками від 250 до 700 мм. Основна їх частина (60%) приходиться на період з квітня по жовтень, в тому числі за літні місяці - 30-40%. Коефіцієнт зволоження за рік складає 0,53, в теплий період 0,37-0,40. Опади випадають здебільшого влітку, мають переважно зливовий характер, а розподіл їх у період вегетації нерівномірний, внаслідок чого часто трапляються посухи. Головним лімітуючим фактором у підвищенні і стабілізації врожаю кукурудзи в цій зоні є нестача вологи.
Період інтенсивної вегетації, що визначається переходом середньодобової температури повітря через +10?С, починається наприкінці другої на початку третьої декади квітня і триває 165-170 діб, з сумою активних температур 2800-3500?С. Останні весняні заморозки відмічаються, в середньому, в третій декаді квітня, а перші осінні - в першій декаді жовтня. Переважають південно-східні вітри. Сильні вітри у поєднанні з високою температурою повітря викликають пригнічення рослин, що негативно відбивається на врожаї польових культур. У середньому суховії зі швидкістю 10-20 м/с трапляються 15-20 раз за період вегетації.
Ґрунт дослідного господарства "Дніпро" представлений, в основному, чорноземом звичайним, малогумусним повнопрофільним (70%) і слабо еродованим (25%). Основною грунтово-утворювальною породою є бурувато-палеві леси, порівняно пухкі, карбонатні.
Потужність гумусових горизонтів складає в середньому біля 40 см. Основна частина чорноземів має вміст гумусу від 3,0 до 3,5% у шарі 0-30 см і вони мають добре виражену зернисту структуру [153].
В орному шарі ґрунту міститься: 0,18-0,23% валового азоту; 100-150 мг/кг рухливого фосфору (Р2 О5); 200-300 мг/кг обмінного калію (К2О). Реакція ґрунтового розчину нейтральна, pH водяної витяжки в межах 6,75-7,29. Поглинені луги, представлені переважно кальцієм та магнієм. Структура гумусового та верхньої частини перехідного горизонту пухка. Ґрунтові води знаходяться на глибині 8-12 м.
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень
Характеристика погодних умов приводиться за даними Дніпропетровської метеорологічної станції (рис. 2.1; 2.2).
Погодні умови 1999 р. можна характеризувати, як несприятливі для росту та розвитку кукурудзи. Протягом вегетаційного періоду випало 313 мм опадів, що на 65 мм більше середньої багаторічної норми (див. рис. 2.1). Різке зниження температури наприкінці квітня і на початку травня до -5?С
(в середньому на 3?С і на 5,6?С нижче за середній багаторічний показник) зумовило пізні сходи (див. рис. 2.2.). Достатня кількість вологи в ґрунті та підвищена температура повітря в кінці травня сприяли інтенсивному росту рослин. В червні та на початку липня кількість опадів була меншою за норму, а температура повітря вдень доходила до +35... +37 С при відносній вологості
Рис. 2.1. Кількість опадів за вегетаційний період (1999-2002 рр.) за даними Дніпропетровської метеостанції.
повітря 25-30% (Додаток А). Це призвело до пригнічення цвітіння рослин та до пошкодження листової поверхні деяких ліній. Через повітряну посуху під час цвітіння деякі рослини були безплідними та зустрічалася череззерниця. Налив зерна у рослин кукурудзи відбувався в сприятливих умовах. Перша і третя декади серпня були порівняно вологими та прохолодними, друга - більш спекотлива. Погодні умови восени сприяли швидкому висиханню зерна.
У 2000 р. кліматичні умови були відносно сприятливими для росту і розвитку кукурудзи. Кількість вологи, накопичена за зиму, дозволила провести сівбу в оптимальні строки і отримати рівномірні сходи.
У початковий період росту і розвитку рослин відмічена підвищена температура повітря (на 2,7?С вище багаторічної в третій декаді травня і на
Рис. 2.2. Температура повітря за вегетаційний період (1999-2002 рр.) за даними Дніпропетровської метеостанції.
1,4?С - в першій декаді червня) і рідкі, але інтенсивні опади (в червні випало 100,5 мм при середньомісячній нормі 68 мм), що дозволило рослинам кукурудзи накопичити велику вегетативну масу (Додаток Б).
Ця обставина разом з сильним вітром і градом у третій декаді липня призвела до вилягання окремих ділянок. Середньомісячна температура 2000 р. наближалась до середньо-багаторічних показників, а кількість опадів хоч і помітно коливалась, проте у критичні періоди росту кукурудзи, у червні та липні, була більшою за середньобагаторічну. У серпні в період наливу зерна високі температури повітря, на 1,3?С вище норми, та недостатня зволоженість в деякою мірою стали причиною пригнічення рослин. Вересень був дощовим (опадів випало на 81,0 мм більше за норму), а температура була на 1-2?С нижча за середньомісячну. Це зумовило підвищену вологість зерна при збиранні.
В цілому 2001 р. можна характеризувати як задовільний для розвитку кукурудзи. Температура повітря в травні була нижчою на 3,1?С в другій та на 4,3?С в третій декадах, відповідно, а також дещо нижчою норми в першій та третій декадах червня.
Опадів у травні і червні було більше норми (на 51,7 мм та 113,4 мм відповідно). Сходи кукурудзи з'явились з запізненням на 6-7 діб. На початку росту часті холодні дощі відчутно пригнічували розвиток рослин. У критичний період росту кукурудзи (цвітіння - н