Вы здесь

Кінезітерапія і масаж в системі комплексної фізичної реабілітації студентів з клінічними ознаками вегетативного дисбалансу.

Автор: 
Левандовський Олександр Станіславович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002410
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Методи досліджень
Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використані наступні методи:
1. Аналіз наукової і спеціальної літератури
2. Опитування й анкетування.
3. Педагогічне тестування.
4. Фізіологічні методи дослідження.
5. Методи математичної статистики.
Аналіз наукової і спеціальної літератури
На підставі аналізу 246 літературних джерел, з яких 107 праць вітчизняних авторів і 139 іноземних, з'ясовано сучасні погляди про роль вегетативної дисфункції як предиктора становлення патології внутрішніх органів, окреслено коло найінформативніших методів дослідження стану вегетативної нервової системи, висвітлено значення розширення рухової активності як фактора модифікації стилю життя, проведено наукове обґрунтування можливості застосування засобів фізичної реабілітації з метою корекції вегетативного дисбалансу.
Внаслідок узагальнення наукових даних, приведених в опрацьованих літературних джерелах, встановлено широку розповсюдженість поведінкових факторів ризику серед молоді й відсутність стійких позитивних тенденцій до змін у способі її життя. Перспективними важелями запобігання ХНІЗ є: виявлення немодифікованих і модифікованих факторів ризику як індикаторів тенденцій зміни способу життя; оцінка показників здоров'я як довготермінових критеріїв ефективності профілактики; розробка комплексів реабілітаційних заходів, пошук і апробація критеріїв ефективності їх застосування.
Опитування й анкетування
На підставі програми ВООЗ CINDI [94] розроблено опитувальник, адаптований до сучасних соціально-економічних обставин нашої держави (додаток А). Всі запитання анкети розподілено на такі групи: загальна інформація; стан здоров'я і медична допомога; антропометричні дані та фізична активність; особливості харчування; шкідливі звички (куріння, алкоголь).
Оцінка результатів опитування здійснювалася шляхом створення бази даних в системі Microsoft Exсel, де кожна позитивна відповідь за окремим запитанням оцінювалася в 1 бал, а негативна відповідь шифрувалася як 0 балів.
Поширеність окремих скарг, ознак, симптомів, тверджень встановлювалася як відсоток від загальної кількості можливих позитивних відповідей опитаних.
Педагогічне тестування
З метою встановлення фізичної підготовленості осіб, залучених до дослідження, проводили ряд тестів для оцінки їх сили, швидкості, гнучкості та витривалості [84, 90, 96]. При виборі тестів для оцінки фізичних якостей керувалися методологічними підходами, висвітленими в працях В.М. Платонова (2005), Т.Ю. Круцевич (2003), Л.П. Сергієнка (2001) та інших.
Біг на 100 метрів. Тест проводили з метою визначення швидкісних здібностей. Обладнання: секундоміри, відміряна стометрова доріжка, прапорець, фінішна позначка.
Проведення тесту. За командою "На старт!" учасники тестування ставали перед стартовою лінією в положення низького старту. За сигналом стартера дослідні повинні були якомога швидше подолати дистанцію, не знижуючи темпу бігу перед фінішем. Результат трактували як час подолання дистанції з точністю до 0,1 с [90].
Човниковий біг 4х9 метрів. Мета проведення тесту - встановлення швидкісних та координаційних якостей. Обладнання: секундомір, рівна доріжка довжиною 9 метрів, обмежена двома паралельними лініями; за кожною лінією - два півкола радіусом 50 см з центром на лінії; два дерев'яних кубики "5-5-5 см"; реєстраційний стіл; стілець.
Проведення тесту. За командою "На старт!" учасник тестування ставав у положення високого старту перед стартовою лінією. За командою "Марш!" у максимальному темпі пробігав 9 м до другої лінії, брав один із двох дерев'яних кубиків, що лежали у півколі, бігом повертався назад і клав його в стартове півколо (кидати кубик не дозволялося). Далі знову біг у зворотному напрямку, повертався з другим кубиком і клав його у стартове півколо. На цьому тест закінчувався. Результат трактували як час, зафіксований з точністю до 0,1 с, з моменту старту до моменту, коли учасник поклав другий кубик у півколо [90].
Стрибок у довжину з місця. Мета проведення тесту - встановлення швидкісних здібностей і "вибухової" сили. Проводили з використанням килиму або гімнастичних матів з неслизькою поверхнею, рулетки та крейди.
Проведення тесту. Дослідний ставав у вихідне положення: ноги нарізно, пальці ніг - за стартовою лінією. Зігнувши ноги в колінах, виконував мах руками назад, потім різко виносив їх уперед, і, відштовхнувшись двома ногами, стрибав уперед. Результат визначали за довжиною стрибка в метрах (відстань від стартової лінії до точки торкання килима п'ятами) у кращій спробі з трьох можливих [90].
Піднімання тулуба з положення лежачи протягом 30 с. Тест проводили для визначення силової витривалості м'язів тулуба й живота. Використовували секундомір і гімнастичний мат. Правильно виконати тест допомагав помічник, який утримував ноги учасника тестування.
Проведення тесту. Дослідний сідав на мат, зігнувши ноги в колінах на 90°. Ступні при цьому повністю спиралися на поверхню мата, відстань між ними близько 30 см; кисті з'єднані на потилиці, пальці переплетені, лікті торкаються колін. Помічник притримував його ступні так, щоб п'ятки торкалися поверхні мата. Після команди "Увага..., марш!" дослідний лягав на спину, торкався плечима мата, а потім піднімався і повертався у вихідне положення. Положення рук на потилиці під час виконання тесту не змінювалося. Оцінювали максимальну кількість повторень (разів) вправи, виконаних протягом 30 с [90].
Тест на гнучкість. Тест приводили для оцінки гнучкості хребтового стовпа. При його виконанні використовували наступне обладнання: лінійку довжиною 0,3 м та ящик довжиною 0,4 м, шириною 0,35 м і висотою 0,32 м. На верхній частині ящика прикріплювалася дошка довжиною 0,55 м, шириною 0,45 м, що виступала на 0,15 м над стороною ящика, в котру впираються ноги; шкала від 0 до 0,5 м маркувалася вздовж середньої частини