Вы здесь

Фізична реабілітація жінок другого зрілого віку при дископатії шийного відділу хребта

Автор: 
Ціж Любов Михайлівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U003094
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження

При проведенні дослідження нами використовувались такі методи:
* Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальних літературних джерел.
* Педагогічні:
* педагогічне спостереження.
* Параклінічні:
* визначення амплітуди рухів за допомогою сантиметрової стрічки;
* гоніометрія;
* динамометрія,
* міотонометрія.
* Клінічні:
* оцінка болю (шкала Лайтінена, шкала ВАШ)
* Методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальних літературних джерел
З метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання нами було вивчено та проаналізовано спеціальну науково-методичну літературу з питань особливостей етіології, клініки, діагностики, лікування та фізичної реабілітації пацієнтів з дископатією. Опрацьовано фонди наступних бібліотек: Львівської обласної медичної бібліотеки, Львівського державного університету фізичної культури, Національного медичного університету ім. Данила Галицького, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, бібліотеки Академії фізичного виховання та Медичної академії у м. Вроцлав, а також матеріали інтернет - ресурсів.
Проаналізувавши спеціальну науково-методичну літературу: підручники, монографії, публікації, ми узагальнили відомості про захворювання міжхребцевих дисків, визначили вплив методів та засобів реабілітації на перебіг захворювання. Аналіз літературних джерел дозволив нам сформувати робочі гіпотези, мету та завдання дослідження.
Педагогічні:
* педагогічне спостереження
Полягало у послідовному аналізі та оцінці індивідуального методу реабілітаційного процесу.
Спостереження дало змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень [94].
Об'єктами педагогічного спостереження були такі засоби:
* кінезитерапевтичні,
* фізіотерапевтичні.
За поінформованістю респондентів наше спостереження було відкритим, за часовою ознакою ? безперервним, проводилось протягом усієї процедури чи занять, за способом одержання інформації - пряме.

Параклінічні методи:
* визначення амплітуди рухів
Нами проводилось визначення амплітуди рухів шийного відділу хребта та плечового суглобу.
Амплітуда рухів шийного відділу хребта визначалась за допомогою сантиметрової стрічки.
Проводилось вимірювання навколо трьох осей:
* фронтальної ? згинання та розгинання,
* сагітальної ? нахил вправо та вліво,
* вертикальної ? повороти праворуч та ліворуч.
Важливим елементом вимірювання рухів ШВХ була стабілізація грудної клітки. Вона дозволяє запобігти компенсаторним рухам в грудній клітці та плечовому суглобі. Результати вимірювань записувались з точністю до 0,5 см [189, 194].
При згинанні голови вимірювалась відстань між потиличною ямкою та остистим відростком сьомого шийного хребця. При розгинанні голови між найнижчим кінцем підборіддя та яремною ямкою. При нахилі в боки вимірювалась відстань між соскоподібним відростком та дзьобоподібним відростком, при поворотах голови ? між найнижчим кінцем підборіддя та акроміальним відростком.
* гоніометрія
Визначення амплітуди рухів плечового суглобу проводилось за допомогою гоніометра [5, 189]. Вимірювались рухи плеча з двох сторін: згинання плеча, відведення плеча та горизонтальне відведення плеча. Нами вибрано власне ці рухи, оскільки, на нашу думку, вони дають достатню та необхідну інформацію про функціональний стан плечового суглобу. Низка авторів [160, 176, 177, 197] визначають, що саме ці рухи обмежені при дископатії з різноманітними неврологічними синдромами.
* динамометрія
Визначення сили м'язів шиї ми проводили за допомогою динамометра (Typ D5 - 1K Nr 2937/64. Instytut Maszyn Poznan. Made in Poland).
Нами модифіковано метод станової динамометрії [180, 181]. Для визначення сили м'язів розгиначів спини пацієнт згинається, бере руками ручку динамометра та максимальним зусиллям випрямляється. Вимірювання проводиться 2-3 рази, та вибирається кращий результат.
У нашому дослідженні динамометр фіксувався на металевій сітці. До нього прикріплювався трос, на який був підвішаний штатив у вигляді трикутника. На штативі розміщувалась петля, на яку пацієнти клали голову (рис. 2.1). Ми визначали силу м'язів згиначів, розгиначів шийного відділу хребта та силу м'язів, які згинають голову вбік (правий, лівий).
Вимірювання сили згиначів шийного відділу хребта.
ВП ? пацієнт лежить на кушетці на животі, руки на сідницях, чоло на підвішаній до динамометра петлі. Голова з тулубом утворюють пряму лінію. Рух ? чолом вниз. Виконується три спроби та вибирається середнє значення сили.
Вимірювання сили розгиначів шийного відділу хребта.
ВП ? пацієнт лежить на спині, на кушетці, руки схрещені на грудях. Потилиця на підвішаній до динамометра петлі. Голова з тулубом при такому положенні утворюють пряму лінію. Рух ? потилицею вниз. Виконується три спроби та вибирається середнє значення.

Рис. 2.1 Динамометр

Вимірювання сили згиначів шийного відділу хребта вбік вліво.
ВП ? пацієнт лежить на лівому боці, нижня нога зігнута в коліні, верхня пряма, нижня рука біля тулуба, верхня зверху біля тулуба. Голова ? скронею на підвішаній до динамометра петлі, голова з тулубом утворюють пряму лінію. Рух ? головою вниз. Виконується три спроби та вибирається середнє значення.
Вимірювання сили згиначів шийного відділу хребта вбік вправо.
ВП ? пацієнт лежить на правому боці, нижня нога зігнута в коліні, верхня пряма, нижня рука біля тулуба, верхня зверху біля тулуба. Голова скронею на підвішаній до динамометра петлі, з тулубом утворюють пряму лінію. Рух ? головою вниз. Виконується три спроби та вибирається середнє значення.
* міотонометрія
Тонус м'язів визначався за допомогою міотонометра [181]. Використовувався електронний міотонометр з метою спостереження за зміною тонусу м'язів шиї на початку дослідження та в кінці. Міотонометр складається з електронного передава