РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика хворих
Обстежено 72 хворих із хронічними запальними захворюваннями легенів, із них чоловіків було 50, жінок ? 22; вік ? від 32 до 74 років.
Одним із основних завдань роботи було вивчення стану фізичної активності хворих із різними механізмами легеневої недостатності. В зв'язку із цим у дослідження були включені пацієнти з двома нозологічними формами -хронічним обструктивним захворюванням легенів (ХОЗЛ) та ідіопатичним фіброзуючим альвеолітом (ІФА). При ХОЗЛ провідними механізмами легеневої недостатності (ЛН) є бронхіальна обструкція і вентиляціно-перфузійні розлади, при ІФА - порушення дифузійної здатності і еластичних властивостей легенів.
Групу хворих на ХОЗЛ поза загостренням склали 52 пацієнта (чоловіків - 42, жінок - 10, вік - від 40 до 74 років): ХОЗЛ II стадії діагностовано у 14 хворих, ХОЗЛ III стадії - у 38. Друга нозолоічна група включала 20 хворих на ІФА (чоловіків - 8, жінок- 12; вік - від 32 до 68 років).
Діагноз захворювання був встановлений на підставі клінічних, рентгенологічних, лабораторних даних, результатів дослідження функції зовнішнього дихання, показників електрокардіографії та ехокардіографії.
При визначенні ступеня легеневої недостатності (ЛН) і стадії недостатності кровообігу (НК) керувались класифікацією Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України (затверджена III з'їздом фтизіатрів та пульмонологів України, включена до Інструкції щодо діагностики, клінічної класифікації та лікування хронічного обструктивного захворювання легенів, затвердженої наказом МОЗ України від 28.10.2003 р., № 499).
У табл. 2.1 наведень розподіл хворих у залежності від ступеня ЛН.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих в залежності від ступеня ЛН
Нозологічна формаЛН ІЛН ІІЛН ІІІХронічне обструктивне захворювання легенів93310Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт5132УСЬОГО14 (19,4 %)46 (63,9 %)12 (16,7 %)
У 32 хворих мала місце застійна недостатність кровообігу (декомпенсоване хронічне легеневе серце), в 40 випадках клінічних ознак застою у великому колі кровообігу не спостерігалось (компенсоване хронічне легеневе серце). Розподіл хворих в залежності від ступеня НК наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих в залежності від наявності та стадії НК
Нозологічна формаКомпенсоване ХЛСДекомпенсоване ХЛСНК IНК IIХронічне обструктивне захворювання легенів22219Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт1811УСЬОГО40 (55,6 %)22 (30,6 %)10 (13,9 %)
Більш докладно характеристика хворих і принципи їх угруповування викладені у відповідних розділах.
2.2. Методи досліджень
У відповідності до протоколу [57], SWT звичайно проводиться в приміщенні з позначеним відрізком шляху (шаттлом) довжиною 10 м. Тест включає 12 рівнів темпу ходьби, тривалість кожного рівня ? 1 хв. Темп ходьби визначається звуковим сигналом магнітофону. З кожною хвилиною швидкість зростає: початкова (1-й рівень) ? 1,8 км/год, максимальна (12-й рівень) ? 8,53 км/ год. 1-й рівень ходьби включає 3 шаттла (30 м), 2-й ? 4 шаттла (40 м), 3-й ? 5 шаттлів (50 м) і т.д. В результаті підраховують кількість пройдених шаттлів і загальну дистанцію в м.
Перед проведенням тесту пацієнт одержує стандартну інструкцію: "ідіть твердим кроком від одного кінця відрізку шляху до іншого у відповідності зі звуковим сигналом. Ви повинні продовжувати ходьбу доти, поки відчуєте себе нездатним підтримувати необхідну швидкість через надмірну задишку". Для того, щоб допомогти встановити першу, дуже повільну, швидкість ходьби, оператор протягом першої хвилини йде поруч із хворим. Показанням для зупинки тесту є нездатність пацієнта пройти черговий шаттл протягом необхідного часу.
SWT можна однаково успішно проводити як у коридорі, так і в закритому приміщенні на тредмилі. Із цією метою швидкість руху доріжки змінюється щохвилини відповідно до дизайну протоколу SWT, а темп ходьби хворого визначається не електронним метрономом, а швидкістю руху доріжки. При цьому результати SWT на тредмілі практично не відрізняються від таких при проведенні тесту в коридорі [20]. Можливість тестування на тредмілі дозволяє здійснювати ЕКГ-моніторінг, при необхідності проводити додаткові дослідження і маніпуляції без зупинки тесту. У табл. 2.3 наведені дані про швидкість ходьби для кожного з 12 рівнів.
У даній роботі шаттл-тест проводили з використанням тредмилу (Lauferergotest, "Erich Jaeger").
Порядок досліджень включав оцінку рівня задишки за допомогою шкали Borg [46] (табл. 2.4), реєстрацію частоти серцевих скорочень (ЧСС, за 1 хв), систолічного і діастолічного тиску (САТ і ДАТ, мм. рт. ст.),
Таблиця 2.3
Протокол шаттл-тесту
(шаттл ? 10 м, збільшення темпу ходьби ? кожні 60 с) [57]
РівеньШвидкістьЧас проходження одного шаттлу (с)Кількість шаттлівДистанция (м)м/скм/
году рамках одного рівнязагальна10,501,8020,00333020,672,4115,00477030,843,0312,0051212041,013,6310,0061818051,184,258,5772525061,354,867,5083333071,525,476,6794242081,696,086,00105252091,866,695,461163630102,037,315,001275750112,207,924,621388880122,378,534,29141021020
визначення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), газового складу і кислотно-основного стану (КОС) крові.
Стан ФЗД оцінювали на основі аналізу кривої форсованого видиху, записаної на апараті MasterScreen ("Viasys Healthcare GmbН"). Розраховували наступні показники: життєву ємність легенів (VC, % до належн.), форсовану життєву ємність легенів (FVC, % до належн.), об?єм форсованого видиху за першу секунду (FEV1, % до належн.), показник FEV1/FVC (%), середню об'ємну швидкість видиху на рівні 25-75 % FVC (MMEF25-75, % до належн.), пікову об'ємну швидкість (PEF, % до належн.) і
Таблиця 2.4
Шкала Borg [46]
БалиВиразність задишки/втоми0Взагалі нічого0,5Дуже, дуже слабко (майже непомі