РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика гідротермічних умов
Реакція рослин на гідротермічні умови відноситься до біологічних або ж до біофізичних процесів і здебільшого залежать від природи самих рослин. Якщо ці умови не відповідають природі рослин та умовам їх існування, вони не можуть оптимально розвиватися, в результаті чого, витрата енергетичних ресурсів не компенсується їх урожайними властивостями. На це ще вказував И.В.Мичурин, який писав у своїх працях: "Усі життєві процеси завжди підтримуються і збуджуються фізичним станом середовища їх життя" [112].
Кормові культури, які використовуються в проміжних посівах мають короткий вегетаційний період, тому навіть короткотермінові несприятливі умови, які складаються в процесі вегетації рослин можуть сильно впливати на розвиток однорічних сільськогосподарських культур. Так, квітень-червень є основним періодом, який характеризує сприятливість кліматичних умов вегетаційного періоду ранньої групи ярих проміжних культур.
Погодні умови вегетаційного періоду 2004 року характеризувались помірним тепловим режимом та малою кількістю опадів за період квітень-червень, що обумовило прискорений ріст і розвиток рослин. Середньодобова температура повітря за цей період становила +12,5 0С, а дефіцит вологи склав 95 мм. Найбільш посушливим виявились друга декада травня 1,4 мм та перша декада червня 2,5 мм, що негативно вплинуло на формування продуктивності агрофітоценозів.
В 2005 році опади рівномірно розподілялись з квітня по червень і становили 191 мм, що більше на 87 мм ніж у 2004 році. Відхилення від середньо багаторічних показників становило 8 мм, а середньодобова температура повітря була +13,3 0С, що вище на +0,8 0С у порівнянні з 2004 роком.
Вегетаційний період 2006 року був найбільш сприятливим для росту і розвитку однорічних культур, а кількість опадів переважала на 188 мм у порівнянні з 2004, та на 101 мм з 2005 роками. (рис.2.1.1, дод. А. рис. А.2.1.1).
Рис.2.1.1. Температурний режим періоду квітень-жовтень, 0С, (2004-2006 рр.)
Сприятливість погодних умов 2006 року обумовлена помірною середньодобовою температурою повітря +13,1 0С на рівні середніх багаторічних та великою кількістю опадів за період квітень-червень 292 мм, що більше на 93 мм або 47% у порівнянні з середніми багаторічними показниками. Аналіз температурних режимів за роками досліджень показав, що найбільше відхилення середньодобової температури повітря від середніх багаторічних показників відмічалось у травні 2004 на 1,4 0С та 2006 на 0,6 0С (Рис.2.1.2).
Рис.2.1.2. Відхилення температур за період квітень-жовтень, 0С, (2004-2006 рр.) Погодні умови відрізнялись за роками як за кількістю тепла так і за умовами волого забезпечення, що мало місце у формуванні відмінних характеристик якості у рослинній сировині не тільки ранніх ярих культур, але і післяукісних посівів кукурудзи (рис.2.1.3, дод. А рис. А.2.1.1).
Рис.2.1.3. Вологозабезпеченість періоду квітень-жовтень, 0С, (2004-2006 рр.)
Відмічено, що найкращими умовами за волого забезпеченням для ярих проміжних культур був 2006 р., а для вирощування післяукісних посівів 2004 рік.
Встановлено, що кількість опадів перевищувала середній багаторічний показник у травні на 8,7 мм (14%), а у квітні на 12,5 мм (26 %) в 2005 році. Надмірна кількість опадів визначалась випаданням снігу у першій пентоді третьої декади квітня. За три дні випало 34 мм сухих опадів. Найбільше відхилення від норми 176 мм було у серпні 2004 року (Рис.2.1.4).
Рис.2.1.4. Гідрологічна оцінка вегетаційного періоду у порівнянні з середньо багаторічними показниками
При вирощуванні післяукісних посівів основним лімітуючим фактором є вологозабезпечення [71].
В процесі досліджень нами підтверджено важливість цього фактора у формуванні високопродуктивних агрофітоценозів. Так, найбільша урожайність була сформована у 2004 році завдяки випаданню великої кількості опадів у серпні, що в порівнянні з середніми багаторічними показниками в 2,5 рази більше, саме тоді коли проходить інтенсивне наростання вегетативної маси кукурудзи (дод. А рис. А.2.1.1).
Отже, за роки досліджень гідротермічні умови були сприятливими для росту, розвитку та формування урожаю кормових культур.
2.2. Агрохімічна характеристика дослідних ділянок
Дослідження проводилися в сівозміні лабораторії польового кормовиробництва Інституту кормів УААН в 2004-2006 рр.
Ґрунт - сірий лісовий середньосуглинковий на лесі. Гумусно-елювіальний горизонт глибиною 30-32 см, надто вимитий, буро-сірий, вологий, мулувато-середньосуглинковий, неміцно грудкуватий, сильно ущільнений. Глибина ілювіального горизонту 55-60 см, верхня його частина відзначається слабкою ґумусністю, підвищеним вмістом глини, грудочкувато-горіховою структурою, підвищеною щільністю. Нижня частина майже безґумусна, темно-бура, важкосуглинкова, дуже щільна з добре помітною горіхувато-призматичною структурою. На глибині 85-90 см цей горизонт змінюється перехідним до породи. Остання залягає на глибині 110-130 см і представлена лесом.
Орний шар характеризується певними агрохімічними показниками, які показують величину родючості та властивості ґрунтів. Так гумус є основним джерелом поживний речовин, який відіграє певну роль у формуванні родючості грунту На досліджуваних ділянках вміст гумусу (за Тюріним) становив 1,9 %. Тому здебільшого таким ґрунтам притаманні незадовільні водно-фізичні властивості: досить розпилений, після оранки швидко втрачає пухкий стан, осідає, запливає і утворює кірку, а при пересиханні ущільнюється.
Одним із найважливіших показників, який характеризує родючість ґрунтів є кількість легко рухомих поживних елементів у ґрунтовому середовищі. В ґрунтах міститься 80,5 г доступного для рослин легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом), 102 мг рухомого фосфору за методом Чірікова та 119 мг доступного калію в орному шарі на1 кг ґрунту.
Гідролітична кислотність