РОЗДІЛ 2
ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГРУНТІВ І РОСЛИННОЇ
ПРОДУКЦІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З НАКОПИЧЕННЯМ У НИХ
ВАЖКИХ МЕТАЛІВ
Під географічними передумовами формування екологічної безпеки грунтів і
рослинної продукції ми розуміємо певні властивості географічних (ландшафтних)
природних умов і факторів, та певна життєдіяльність людини, що здатні впливати
на розподіл та перерозподіл хімічних елементів в ґрунтах та продуктах
рослинного походження, наслідком яких є їх надлишок (перевищення фонових
значень, ГДК і т.і.) або недостатня кількість, що може привезти до прямої чи
прихованої небезпеки здоров’ю людини. До природних компонентів, що здатні
суттєво вплинути на розподіл або перерозподіл хімічних елементів, у першу
чергу, важких металів, нами віднесені геологічний субстрат з його геофізичними
та петрохімічними характеристиками, перш за все, літологічний склад порід,
рельєф, клімат та вода. Під життєдіяльністю людини, яка включена як фактор
впливу що оцінюється в даному конкретному випадку, ми розуміємо вплив
виробничої та невиробничої сфер діяльності суспільства на формування полів
забруднень і відповідно накопичення важких металів (мікроелементів) у грунтах
та рослинній продукції. В подальшому для зручності ми будемо їх розглядати і
оцінювати, як відповідні умови впливу, а саме: геолого-геоморфологічні,
гідро-кліматичні та антропогенні.
2.1. Оцінка впливу геолого-геоморфологічних особливостей
території на розподіл та перерозподіл важких металів у
ґрунтах та городній рослинній продукції
На перший погляд роль геолого-геоморфологічних умов на формування екологічної
безпеки ґрунтів та сільськогосподарської рослинної продукції внаслідок
накопичення в них хімічних елементів досить добре вивчена. Як згадувалось
раніше основним постачальником хімічних елементів у ґрунтах, а потім транзитом
у рослини є земна кора [112]. Але необхідно акцентувати увагу на тому, що в
цьому випадку мова ведеться про «літосферу», термін який часто в роботах
об’єднує геологічну будову, ґрунти, рельєф і навіть живу речовину. Дійсно,
геохіміки вирахували середній хімічний склад земної кори. Числа, що
відображають вміст хімічних елементів у літосфері (кларки літосфери)
неоднаразово перевірялися різними методами, тому середній склад частини
літосфери, яка доступна для дослідження, визначений для головних елементів
достатньо точно [111,112,232]. Але не треба забувати, що за Перельманом О.І.
(1961) хімічний склад літосфери на ділянці розвитку якого-небудь конкретного
ландшафту, може значно відрізнятися від середнього хімічного складу усієї
земної кори. Більш того, згаданий автор підкреслює необхідність враховувати
події геологічного минулого, що відноситься до мезозою, палеозою і навіть
докембрію, тобто всі етапи геологічної історії даного району. Все це
справедливо, коли дослідження охоплюють територію з досить різноманітними
гірськими породами: континентальними, морськими з їх широкою диференціацією за
типами, з різними тектонічними умовами – платформи, геосинкліналі, щити і т.і.
В такому сенсі дійсно важливим є вчення Полинова Б.Б. (1953, 1956) про цикли
розвитку кори вивітрювання з ортоелювієм, параелювієм та похідними від
останнього параделювієм, парапролювієм, параалювієм та іншими відкладами. Тобто
тоді, коли кора вивітрювання різко відмінна від материнських порід. В районі
дисертаційних досліджень вона взагалі відсутня. Відповідно Перельману О.І.
[232] «ландшафтні території», що досліджуються нами, є «монолітними», що
означає наявність одного генетичного комплексу, одновікових гірських порід
близьких в літологічному відношенні. Такими породами в зоні наших досліджень,
що переважають за площею, як правило, є лесовидні суглинки.
Звернемося до літературних джерел, що висвітлюють особливості геологічної
будови території дослідження, щоб визначитися наскільки однорідні в
літологічному і віковому відношенні відклади. Для наших досліджень не мають
особливого значення дискусії, щодо генезису, навіть віку в межах системи, а
важливим є літологічні особливості. У зв’язку з цим ми за основу взяли
фундаментальну роботу «Стратиграфія УРСР» [277], в якій навіть на момент її
видання було багато дискусійних питань, не кажучи вже про більш пізні
дослідження. Але вони не зачіпають тих базових основ, які можуть визначати
характер формування екологічної безпеки об’єктів, що розглядаються.
За віком наймолодші геологічні наверстування в межах території, що
досліджується, представлені антропогенним покривом (четвертинними відкладами).
Четвертинні відклади незалежно від умов їх залягання, являють собою перехідні
утворення від географічної оболонки до осадової земної кори. Це означає, що їх
якісні особливості значною мірою визначаються кліматичними факторами і
гіпергенними перетвореннями осадових товщ. Тобто осадові відклади четвертинного
віку знаходились і знаходяться в умовах безперервного діагенезу, катагенезу та
інших гіпергенних процесів, які змінюють і перетворюють первинний речовий склад
різних генетичних типів їх опадів. Показником цього саме і є лес і лесовидні
породи. Знову таки, не вдаючись в дискусію, ми слідком за авторами всі ці
товщі, які є материнською породою, в районі, що досліджується, в подальшому
будемо називати лесовою формацією або, ще простіше, лесовими породами, які
включають леси відповідних горизонтів та поховані ґрунти. Аналітичні дані,
одержані для цих відкладів, дають можливість охарактеризувати їх літологічний
склад. За гранулометричним складом субаєральні відклади, що залягають на
ме
- Київ+380960830922