РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічні методи дослідження та характеристика обстежених хворих
Об’єктом дослідження в даній роботі були 233 хворих на ДЕ, які знаходилися на
лікуванні в неврологічному і ангіоневрологічному відділеннях клініки
нейрохірургії та неврології ГВКГ Міністерства оборони України в період з 2000
по 2007 роки. Обґрунтуванням для розділення пацієнтів за провідними причинними
чинниками патології, що вивчається, а відтак диференціації ХГЕ від АДЕ було: 1.
Стабільно підвищені значення артеріального тиску від меж вікової норми; 2.
Встановлені завищені значення артеріального тиску не були пов’язані з
патологією внутрішніх органів, оскільки всі обстежувані проходили відповідні
дослідження, а за необхідності і консультації терапевта, нефролога, невролога,
ендокринолога і під нагляд бралися тільки ті особи, у яких зміни з боку
вісцеральних органів не виходили за фізіологічні вікові межі; 3. При клінічному
обстеженні виявлялися стійкі дифузні чи органічно-осередкові ознаки ураження
структур головного мозку. Такий підхід відповідав Міжнародній статистичній
класифікації хвороб 10-го перегляду, прийнятій 43-ю Всесвітньою Асамблеєю
охорони здоров’я, зокрема в класі IX «Хвороби системи кровообігу» в рубриці 167
«Інші цереброваскулярні хвороби», підрубриках 167.2 «Церебральний атеросклероз»
і 167.4 «Гіпертензивна енцефалопатія». У відповідності з класифікацією,
прийнятою ВОЗ в 1981 році, усі хворі за кожною із ДЕ були розділені на три
групи. Обґрунтуванням для встановлення відповідних стадій ДЕ були: 1. Клінічні
обстеження з анатомо-топічним визначенням рівнів і глибини органічного ураження
структур головного мозку; 2. Результати МРТ, РЕГ і нейроофтальмологічних
досліджень.
При клінічному обстеженні особлива увага надавалася оцінці скарг хворих, а
також об’єктивним даним з виявленням ознак пірамідної рефлекторної та
мозочкової недостатності, а також встановленню проявів гіпокінетичних розладів,
в тому числі на ранніх етапах формування аміостатичного синдрому. Співставлення
результатів клінічних обстежень з МРТ головного мозку дозволило встановити
високоінформативні критерії для виділення стадій патології, що вивчається, а
РЕГ та нейроофтальмоскопічних досліджень – визначитись щодо особливостей
механізмів її формування.
В таблиці 2.1 показано, що з усіх 233 обстежених хворих на ДЕ чоловіків було
майже удвічі більше, ніж жінок (152, 65,2 % і 81, 34,8 % відповідно). Ця
тенденція зберігалася практично у всіх вікових гуртах, що свідчить про більшу
схильність чоловіків до розвитку хронічної судинної патології. Серед пацієнтів
відносно молодого віку (30-39 років) обох статей ми не виявили хворих на АДЕ,
що узгоджується з існуючою думкою про залежність вказаної патології від віку. В
цілому і серед чоловіків (96; 41,2 %) і серед жінок (48; 20,6 %) було більше
хворих на ХГЕ в порівнянні з АДЕ (56, 24,0 % і 33, 14,2 % відповідно), що, на
нашу думку, є наслідком більш частого виявлення ХГЕ завдяки відносно простій
клінічній діагностиці. Примітним було також те, що ХГЕ раніше розвивається і
частіше зустрічається, ніж АДЕ, зокрема всіх її 3-х стадій, передусім у
чоловіків (33, 14,2 %; 28, 12,0 % і 35, 15,0 % ХГЕ проти 15, 6,4 %; 20, 8,6 % і
21, 9,0 % АДЕ) та 1 і 3-ї стадій у жінок (20, 8,6 % і 12, 5,1 % ХГЕ проти 13,
5,6 % і 6, 2,6 % АДЕ).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за різновидами ДЕ, статями і стадіями
Різновиди і стадії ДЕ
Стать
Підсумок
Всього
Чоловіки
Жінки
Чоловіки
Жінки
Вік (в роках)
30-39
40-49
50-59
Разом
30-39
40-49
50-59
Разом
абс
абс
абс
абс
абс
абс
абс
абс
абс
абс
абс
ХГЕ 1
15
15.6
16
16.7
2.1
33
34.4
14.6
16.7
10.4
20
41.7
33
14.2
20
8.6
53
22.7
ХГЕ 2
11
11.6
8.3
9.4
28
29.2
10.4
6.3
16.7
16
33.3
28
12.0
16
6.9
44
18.9
ХГЕ 3
9.4
26
27.1
35
36.5
6.3
18.8
12
25.0
35
15.0
12
5.1
47
20.2
Разом:
26
27.1
33
34.4
37
38.5
96
100.0
12
25.0
14
29.2
22
45.8
48
100.0
96
41.2
48
20.6
144
61.8
АДЕ 1
16.1
10.7
15
26.8
18.2
21.2
13
39.4
15
6.4
13
5.6
28
12.0
АДЕ 2
16.1
11
19.6
20
35.7
12.1
10
30.3
14
42.4
20
8.6
14
6.0
34
14.6
АДЕ 3
5.4
18
32.1
21
37.5
18.2
18.2
21
9.0
2.6
27
11.6
Разом:
21
37.5
35
62.5
56
100.0
10
30.3
23
69.7
33
100.0
56
24
33
14.2
89
38.2
Підсумок:
26
11.2
54
23.2
72
30.9
152
65.2
12
5.2
24
10.3
45
19.3
81
34.8
152
65.2
81
34.8
233
100.0
В свою чергу, питома вага як ХГЕ, так і АДЕ у обстежених хворих різного віку
мала певні відмінності. Так, в гурті пацієнтів середнього віку вказані види
енцефалопатій, як серед чоловіків, (33, 34,4 % ХГЕ і 21, 37,5 % АДЕ), так і
жінок (14, 29,2 % ХГЕ і 10, 30,3 % АДЕ), зустрічалися приблизно однаково часто,
чого не можна сказати про старші вікові категорії, де частота зустрічаємості
АДЕ майже в 1,5–2 рази перевищувало відповідне значення при ХГЕ, що вказувало
на більшу вікову залежність першої. За цього і у чоловіків, і у жінок
переважали 1-а і 2-а стадії, менше 3-я у чоловіків (26, 27,1 % проти 18,
32,1 %), значення якої у жінок були практично рівнозначними (9, 18,8 % проти 6,
18,2 %), що, на нашу думку, є наслідком більш виразного прогредієнтного
розвитку енцефалопатичних змін при атеросклерозі та їх формування на тлі ХГЕ,
передусім у осіб чоловічої статі.
Порівняльний аналіз різновидів енцефалопат