Ви є тут

Створення вихідного селекційного матеріалу озимої м'якої пшениці адаптованого до північно-східного Лісостепу України

Автор: 
Звягін Андрій Федерович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U005344
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
АГРОЕКОЛОГІЧНІ Умови, матеріал та методика ПРОВЕДЕННЯ досліджень
2.1. Агроекологічні умови проведення дослідів
Польові дослідження проведені на дослідних полях Інституту рослинництва ім.
В.Я. Юр'єва УААН, які розташовані в Харківському районі Харківської області в
північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Ґрунти представлені
потужним слабовилуженим чорноземом із зернистою структурою на
пилувато-суглинковому лесі з товщиною гумусного шару 75 см і більше. Реакція
ґрунтового розчину – слабо кисла (pH 5,7–6,0). Вміст гумусу в орному шарі
становить 5,9–6,2 %. Максимальна гігроскопічність ґрунту коливається від 8 до
10 %.
Клімат зони помірно континентальний. Середньорічна температура повітря складає
+7°С. Найвища середньобагаторічна температура спостерігається в липні (+20,4°
С), найнижча – в січні (–7,0 °С). Річна кількість опадів коливається від 476 до
636 мм.
Перехід середньодобової температури повітря через 5° С відбувається в третій
декаді березня – першій квітня. Відтаювання ґрунту на повну глибину
закінчується в першій декаді квітня, а прогрівання на глибині 20 см до +10 °С –
в кінці третьої декади квітня. Весняні заморозки закінчуються в першій декаді
квітня, а в окремі роки спостерігаються і в травні.
Березень, квітень і травень відрізняються невеликою кількістю опадів,
переважають південно-східні вітри, які висушують ґрунт. Найвища кількість
опадів випадає в червні, близька до неї – у липні й серпні. Однак і в цей
період нерідко буває посуха. Умови років проведення досліджень
характеризувалися значною різноманітністю (табл. 2.1, 2.2).
Осінній температурний режим 2000–2001 років був в межах норми і метеорологічні
умови були переважно сприятливими для росту і розвитку озимої пшениці.
Середньомісячний дефіцит вологи компенсувався подвійною нормою опадів у
вересні. Зимовий період був теплішим звичайного зі значною кількістю опадів
наприкінці зими. Початок весни був теплим, середня температура на 2° С вище
звичайного, спостерігалася значна кількість опадів. Червень сильно дощовий з
помірною температурою, що значно розтягнуло цвітіння та налив зерна. Суха і
спекотна погода липня мала позитивний вплив на якість зерна. Грудень 2001 і
січень 2002 року були в основному сприятливими, утримувалась мінусова, але не
дуже низька температура і зимівля рослин проходила добре, тому що в зиму
рослини увійшли добре загартованими. Лютий відрізнявся теплою погодою.
Середньомісячна температура була вищою за середньобагаторічну і вегетація
відновилась наприкінці лютого та початку березня 28/II–1/III, що майже на
місяць раніше багаторічної.
Квітень був посушливим, випало всього 15,1 мм опадів. В травні випало 3,5 мм, а
в червні – 48,2 мм опадів. Максимальна температура повітря в червні, в третій
декаді сягала майже 30° С, а на поверхні ґрунту – 38° С. В липні температура
повітря піднімалась до 40° С. При цьому за другу і третю декади випало 95,3 мм
опадів.
Таблиця 2.1
Середньомісячна температура повітря (°С) за роки досліджень
Місяці
Роки
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
Січень
-1,3
-3,1
-0,6
-4,0
4,5
-1,8
-0,2
Лютий
-1,4
-0,7
-3,3
2,9
-7,3
-2,4 -5,1
-4,6
Березень
3,4
5,3
11,5
6,3
-0,4
4,1
-2,3
Квітень
12,3
7,8
11,9
11,4
5,8
8,9
10,9
Травень
13,2
16,1
15,4
17,0
19,0
16,9
19,4
Червень
25,3
19,7
18,9
20,0
18,5
20,5
18,7
Липень
27,3
24,5
27,1
26,4
20,6
18,8
21,9
Серпень
22,3
21,7
23,8
22,0
20,2
21,1
22,1
Вересень
17,5
16,4
15,7
17,3
14,6
15,7
17,3
Жовтень
9,0
9,1
8,7
7,3
8,2
8,3
7,5
Листопад
-1,9
-1,3
3,1
2,7
2,7
1,6
2,6
Грудень
-1,0
+0,5
-7,5
-8,9
-1,2
-1,1
-1,5
Таблиця 2.2
Середньомісячна сума опадів (мм) за роки досліджень
Місяці
Роки
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
Січень
39,7
33,1
37,1
11,8
50,0
60,3
59,0
Лютий
57,0
22,5
55,4
45,7
15,9
47,5
57,6
Березень
28,6
64,7
68,8
24,9
8,0
55,0
19,8
Квітень
19,8
22,4
55,1
15,1
24,0
25,7
46,1
Травень
39,9
42,3
21,3
35,3
37,0
34,6
37,2
Червень
45,8
18,7
114,2
48,2
97,0
49,1
152,5
Липень
34,5
92,3
28,6
95,3
185,1
101,2
120,1
Серпень
27,7
8,0
28,4
6,8
93,3
64,8
56,3
Вересень
10,3
64,2
53,1
141,2
14,9
55,5
2,0
Жовтень
31.2
4,6
39,3
56,0
74,9
25,5
37,8
Листопад
41,2
7,5
60,4
40,8
40,0
36,1
41,3
Грудень
63,3
46,0
40,2
9,2
33,2
28,9
27,2
Метеорологічні умови 2002–2003 років були складними та винятково несприятливими
для росту і розвитку рослин озимої пшениці. За другу та третю декади вересня
випало 117,7 мм опадів, що майже втричі більше норми, внаслідок чого сівба не
була проведена в оптимальні строки. припинення осінньої вегетації відмічалось
двічі. Перше з 1 по 15 листопада, коли середньодобові температури знаходились
на рівні 0–4,2°С. З 15 по 24 листопада вегетація відновилась тому, що
середньодобова температура становила +5,2+11°С. Остаточне припинення вегетації
відмічено 25 листопада 2002 року. Низькі температури в грудні та на початку
січня 2003 року за відсутності снігового покриву викликали значне пошкодження
надземної маси. В той же час різкі перепади температури від 2–4° С тепла до
20–23° С морозу призвели до виснаження рослин. Дія низьких температур на
оголені рослини, перепади температури, високий сніговий покрив, вкрай пізнє
відновлення весняної вегетації (11 квітня), льодова кірка, застій талої води,
відсутність опадів і високої температури у другій і третій декадах квітня
призвели практично до повної загибелі рослин озимої пшениці незалежно від
сортів.
Метеорологічні умови 2003, 2004 та 2005 років були сприятливими для росту і
розвитку росли