РОЗДІЛ 2
Матеріали і методика досліджень
Дослідження за темою дисертації проведені у 2001 – 2005 роках. Го-ловним
об’єктом досліджень були бугаї-плідники Білоцерківського дочірнього
племпідприємства Київської області, ВАТ „Уманське племпідприємство” і
Звенигородського племпідприємства Черкаської області.
Наукові дослідження проведені згідно схеми (рис. 2.1). Дослідження проводили за
показниками молочної продуктивності матерів бугаїв і за показниками
спермопродуктивності бугаїв-плідників чорно-рябої (n = 438), симентальської (n
= 49), української чорно-рябої (n = 127) та української червоно-рябої (n = 22)
молочних порід, голштинської породи чорно-рябої (n = 38) та червоно-рябої масті
(n = 19) (табл. 2.1). Аналіз запліднювальної здатності бугаїв-плідників
проводили на маточному поголів’ї чорно-рябої (n = 1299), симентальської (n =
575) порід, українських чорно-рябої (n = 1193) і червоно-рябої (n = 630)
молочних порід, голштинської породи чорно-рябої (n = 1774) і червоно-рябої
масті (n = 1880).
Для дослідження були використані:
матеріали племінного і зоотехнічного обліку в племінних госпо-дарствах;
матеріали племпідприємств за показниками відтворної здатності бугаїв.
Спермопродуктивність бугаїв-плідників оцінювали за об’ємом еякуляту,
концентрацією і рухливістю сперміїв. Ці показники визначали згідно з ГОСТ
20909.3 – 75 – ГОСТ 20909.6 – 75 та ГОСТ 27777 – 88 (СТ. СЭВ 5961 – 87).
Вивчали вікові зміни спермопродукції у бугаїв-плідників симентальської (n = 27)
та української червоно-рябої молочної (n = 25) порід, які використовувались у
ВАТ “Уманське племпідприємство”. Частку впливу фактора на показники
спермопродуктивності вивчали методом дисперсійного аналізу.
Рис. 2.1 Схема проведення досліджень
Таблиця 2. 1
Дослідне поголів’я бугаїв-плідників різного походження
Племпідприємство
Порода, генотип
чорно-ряба
симентальська
голштинська червоно-рябої масті
голшттинська чорно-рябої масті
ВАТ “Уманське”
31
Звенигородське
12
Білоцерківське
436
10
33
Всього
438
49
19
38
Таблиця 2. 2
Дослідне поголів’я бугаїв-плідників української чорно-рябої та української
червоно-рябої молочних порід
різних генотипів
Племпід-приємство
Порода, генотип
українська чорно-ряба молочна
українська червоно-ряба молочна
1/2ЧР 1/2Г
3/8ЧР 5/8Г
5/16ЧР 11/16Г
1/4ЧР
3/4Г
3/16ЧР
13/16Г
1/8ЧР
7/8Г
всього
1/2С 1/2Г
1/4С 3/4Г
всього
ВАТ “Уманське”
12
10
Звенигородське
Білоцерківське
14
52
15
33
Всього
16
52
15
33
127
12
10
22
Племінну цінність визначали на бугаях симентальської породи (n = 27) і
української червоно-рябої молочної породи (n = 25) різного віку за загальною
кількістю сперміїв в еякуляті.
Для визначення племінної цінності використовували формулу М.З. Ба-совського
[1983]:
І = h 2 (Ріj – ij),
де h – коефіцієнт успадковуваності ознаки; Ріj – показник ознаки бугая і – го
генотипу, j – го віку; ij – середній показник ровесників і – го генотипу, j –
го віку.
Якість плідників за загальною кількістю сперміїв в еякуляті визна-чали за
шкалою оцінки, розробленою М.В. Буштрук [1998], згідно з якою до поліпшувачів
відносяться бугаї з племінною цінністю за кількістю сперміїв в еякуляті + 0,2
млрд. і >, до нейтральних – ± 0,19 млрд. і до погіршувачів — 0,2 і < млрд.
Тривалість племінного використання бугаїв-плідників вивчали у ВАТ “Уманське
племпідприємство” (n = 78), Звенигородському (n = 17) та Біло-церківському
дочірньому (n = 598) племпідприємствах.
Тривалість життя бугаїв визначали за датою народження і датою вибуття. Причини
вибуття згруповано за такими факторами:
селекційно-генетичні;
порушення відтворювальної функції;
внутрішні незаразні захворювання;
захворювання кінцівок;
інфекційні захворювання;
інші причини вибуття (фізіологічна старість, буйна поведінка та ін.).
Вивчали кількісні і якісні показники сперми досліджуваних бугаїв-плідників у
лабораторії Черкаського НВО “Прогрес”; визначення мор-фологічних, біохімічних,
фізичних показників крові та показників гумо-рального фактора природної
резистентності у бугаїв-плідників симен-тальської (n = 29) і голштинської (n =
25) порід у лабораторії Науково-дослідного інституту внутрішніх хвороб тварин
Білоцерківського державного аграрного університету.
Вміст гемоглобіну визначали гемоглобінціанідним методом, загальну кількість
еритроцитів та лейкоцитів – меланжерним методом, кількість окремих груп
лейкоцитів (лейкограма) – у мазках крові, пофарбованих за Романовським – Гімза.
Вивчали наступні показники гуморального фактору резистентності організму: вміст
загального білка (рефрактометрично) та білкових фракцій (нефелометричним
методом); загальну кількість імуноглобулінів (за реакцією з 18%-ним розчином
натрію сульфіту); лізоцимну активність сироватки крові ( за Ю.М. Марковим із
співавт., 1974 р. з використанням добової тест-культури Micrococcus
lysodeicticus штам 2655); бактерицидну активність сироватки крові (за Ю.М.
Марковим із співавт., 1968 р. з використанням добової тест-культури Escherichia
coli штам 0139), титр-гетерогемаглютиніни – в модифікації В.О. Бусола з
співавт.).
Морфометричні показники внутрішніх органів і сім’яників після забою вивчали на
11 бугаях симентальської породи. Забій тварин проводили у дво - і п’ятирічному
віці. Довжину і ширину лівої та правої долі сім’яників бугаїв вимірювали за
допомогою тестиметра (Г.Д. Святовець, В.М. Сірокуров, Й.З. Сірацький та інші,
1972).
Одержані результати аналізів матеріалів п