Розділ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обсяг і організація досліджень
Обстежено 175 студентів (91 дівчина і 84 юнака), технічних (35 дівчат і 27
юнаків), гуманітарних (26 дівчат і 25 юнаків) та природничих (30 дівчат і 32
юнака) спеціальностей другого курсу Дніпропетровського національного
університету , віком 18-19 років.
Було проведено два контрольних обстеження фізичного розвитку та стану
психофізіологічних функцій студентів: на початку навчального року (3 семестр),
і наприкінці навчального року (4 семестр). Кожний студент був обстежений два
рази за комплексною програмою.
Дослідження проводилося в чотири етапи.
На першому етапі вивчалися особливості фізичного розвитку студентів різних
спеціальностей.
На другому етапі досліджувався тонус вегетативної нервової системи і
міжсистемні співвідношення у студентів різних спеціальностей.
На третьому вивчалися особливості розумової працездатності серед студентів
вищого навчального закладу різних спеціальностей.
На четвертому етапі вивчався зв’язок між фізичним розвитком, тонусом
вегетативної нервової системи та розумовою працездатністю у студентів різних
спеціальностей в динаміці навчального року.
Матеріали досліджень оброблені статистичними методами, із застосуванням
кореляційного аналізу і регресійного моделювання за допомогою статистичних
пакетів "Statistica 5.0" та "Microsoft Excel".
Попередня перевірка за критеріями симетричності та ексцесу встановила, що
результати отриманих даних не відповідають нормальному розподілу. У зв’язку із
цим, було використано методи непараметричної статистики: медіану, як середнє
значення отриманої вибірки та інтерквартильний розмах (перша квартиль, 25%
персентиль, та третя квартиль, 75% персентиль.
Порівняння залежних вибірок проводили за допомогою критерію знакових рангових
сум Вілкоксона. Для незалежних вибірок застосовували критерій Манна-Уітні.
Встановлення зв’язку між певними змінними та індивідуально-типологічними
характеристиками обстежуваних здійснювали із використанням коефіцієнтів
рангової кореляції Спірмена [119].
2.2. Дослідження фізичного розвитку студентів різних спеціальностей
Сучасна донозологічна діагностика враховує оцінку фізичного розвитку, як
складову частину стану здоров’я людини [14, 83, 134, 150, 161].
Нами застосовано визначення фізичного розвитку за показниками, які лімітують
рівень фізичного розвитку підлітків різного віку, запропонований Коробейніковим
Г.В. із співав. [56, 57, 59, 61, 62]. Рівень фізичного розвитку визначали за
відповідною методикою [122].
Для визначення темпу фізичного розвитку використані антропометричні показники:
довжина тіла (ДТ), см,
маса тіла (МТ), кг;
показники кардіореспираторної системи у стані спокою і при функціональних
пробах:
частота серцевих скорочень у спокої (ЧССспок), хв-1,
частота серцевих скорочень після 20 присідань (ЧССнав), хв-1,
життєва ємність легенів (ЖЄЛ), л,
затримка подиху на вдиху (ЗПвд), с,
затримка подиху на видиху (ЗПвид), с,
показник станової м'язової сили (СМС), кг.
Рівень фізичного розвитку відображає індивідуальний рівень морфофункціональної
зрілості окремих тканин, органів, систем цілісного організму.
Рівень фізичного розвитку оцінювався за допомогою коефіцієнту фізичного
розвитку (КФР), який розраховувався за формулою:
КФР = (Lф/Lт +MTф/MTт + ЧССспок т /ЧССспок ф + ЧССнав т/ЧССнав ф + ЖЄЛф/ЖЄЛт +
ЗПвд ф/ЗПвд т + +ЗПвид ф/Зпвид
т + СМС ф/СМС т) / n, (1)
де ф – фактичне значення показника; т – табличне значення показника; n –
кількість показників, використаних у формулі.
Для аналізу рівня фізичного розвитку було використано таблицю належних значень
показників для юнаків і дівчат віком 17-27 років [62] (табл. 2.1).
Коефіцієнт фізичного розвитку кількісно відображає ступінь біологічного
дозрівання організму.
Таблиця 2.1
Належні значення показників фізичного розвитку у юнаків та дівчат
(за [62])
Статеві групи
Довжина тіла, см
Маса тіла, кг
Частота серцевих скорочень, хв-1
Життєва ємність легенів, л
Затримка дихання, с
Станова м’язова сила, кг
у стані спокою
після 20 присідань
на вдиху
на видиху
Юнаки
179
70
74
112
3,7
70
35
119
Дівчата
170
76
78
106
3,0
51
32
62
У табл. 2.2 наведено класифікацію КФР у юнаків і дівчат, відповідно, яка дає
можливість якісно визначити три рівні фізичного розвитку: низький, середній і
високий.
Таблиця 2.2
Класифікація коефіцієнту фізичного розвитку у юнаків і дівчат
Рівень фізичного розвитку
Коефіцієнт фізичного розвитку
Юнаки
Дівчата
Високий
> 1,18
> 1,14
Середній
0,87-1,18
0,84-1,14
Низький
< 0,87
< 0,84
Крім визначення коефіцієнту фізичного розвитку, визначають функціональний вік
студентів (ФВ) за формулою [179]:
ФВ = КФР * КВ, (2)
де КВ – календарний вік (роки).
З відхиленням значень ФВ від значень КВ визначається тип фізичного розвитку
організму студента. Відхилення ФВ не менше ніж 5 років від КВ відображає
фізіологічний розвиток, більш ніж на +5 років - акселерацію, більш ніж на –5
років – ретардацію.
2.3. Дослідження вегетативного тонусу та міжсистемних співвідношень у студентів
різних спеціальностей
Для оцінки вегетативного тонусу і міжсистемних співвідношень досліджувались
вегетативні показники серцево-судинної і дихальної систем. Вегетативні
показники серцево-судинної системи оцінювались за вегетативним індексом Кердо
(ВІК), показниками хвилинного об’єму крові (ХОК) та його індексу.
Визначення ВІК відбувалось за відповідною методикою [84]. У стані відносного
фізіологічного спокою у досліджуваного визначався систолічний та діастолічний
артеріальний тиск за метод
- Київ+380960830922