Ви є тут

Еколого-географічний аналіз в Схемах планування території (на прикладі Волинської області).

Автор: 
Сивак Оксана Олегівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001105
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ В СХЕМАХ ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ
2.1. Екологічні дослідження в схемах планування території
Проектні розробки з охорони середовища у містобудівній практиці України,
починаючи з 60-х років по наш час, характеризуються розширенням екологічної
проблематики (від забруднення компонентів середовища до порушення умов
екологічної рівноваги) та поглибленням її вирішення на регіональному рівні.
Напрямки розвитку методів оцінки свідчать про їх перехід від диференційованих
до інтегральних. Принципові моделі оцінки - комплексна та інтегральна. Але
головною проблемою всіх оціночних методів є зведення екологічної проблеми лише
до забруднення компонентів середовища, а екологічних нормативів – до
санітарно-гігієнічних норм.
Найбільшої актуальності забезпечення умов екологічної рівноваги набуває на
рівні регіону. У регіональному плануванні використовується комплексна оцінка,
яка оцінює стан середовища за сукупністю характеристик його компонентів. Вона
ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах та проводиться за аналогією з
оцінкою міської території. Це суперечить головним засадам екологічної оцінки,
згідно з якими стан екосистеми не може бути зведений до суми станів її
компонентів; кожний рівень організації має бути вивчений безпосередньо та з
урахуванням вищих і нижчих суміжних рівнів.
Останнім часом в розробленні схем та проектів планування території основна
ініціююча роль надається створенню екологічного каркасу області і на його
основі йде подальший розподіл та зонування території.
Дослідження проводиться за двома напрямками – визначення екологічного
конфлікту, виходячи із порівнянь репродуктивної спроможності території по
атмосферному кисню та водним ресурсам (поверхневим та підземним), та визначення
демографічної ємності території за територіальним ресурсом (на основі
врівноваженої пропорційності освоєння території різного функціонального
призначення).
Згідно принципу саморегуляції, головною умовою досягнення стану рівноваги є
узгодженість параметрів чисельності населення та демографічної ємності
середовища, а основною ознакою – коливання чисельності у діапазоні сталості на
рівні ємності. А також визначення репродуктивної спроможності території, та
використання цієї території, не порушуючи екологічної рівноваги.
В сучасних умовах розробку схем планування території областей слід вважати
складовою частиною загального механізму забезпечення реалізації Генеральної
схеми - впровадження моніторингу її реалізації.
Критеріями еколого-географічного аналізу і оцінювання є відповідність
екологічного потенціалу інтегративної геосистеми антропоекологічній функції,
тобто навколишнього середовища – оптимальним потребам життєдіяльності
населення, або ступінь їх зміни внаслідок техногенного впливу (екостани
ґрунтів, природних вод, атмосферного повітря, екоситуація).
2.2. Репродуктивна спроможність та демографічна ємність території
Еколого-географічний аналіз – дослідження перетворення природного середовища
області в результаті антропогенної діяльності, встановлення основних параметрів
екологічних конфліктів, оцінка екологічної рівноваги і демографічної ємності
розглядалися за двома напрямками.
Перший напрямок пов’язаний з визначенням масштабу екологічного конфлікту,
виходячи з порівняння репродуктивної спроможності території по основних
компонентах природного середовища і їх використанням в процесі господарської
діяльності.
Другий напрямок – визначення демографічної ємності території. Територія
області, як вихідний ресурс розвитку, має певну демографічну ємність, яка
визначає граничну чисельність його стабільного населення. Демографічна ємність
території визначається на основі результатів комплексної оцінки території.
Демографічна ємність – визначення максимальної кількості мешканців, які зможуть
проживати на тій чи іншій території, при умові забезпечення повсякденних потреб
мешканців, за рахунок наявних ресурсів, без шкоди для навколишнього середовища.
Порівняння розрахункових показників демографічної ємності по встановленню
певного рівня екологічної рівноваги з існуючими показниками чисельності
населення області дає можливість об’єктивно оцінити масштаб невідповідності, на
основі якого представляється можливим в цілому удосконалити еколого-орієнтовану
діяльність.
По першому напрямку в якості основних характеристик природного ресурсу
приймається репродуктивна спроможність території області по атмосферному кисню,
а також по водним ресурсам, включаючи поверхневі і підземні.
Репродуктивна спроможність території по атмосферному кисню (Пк) визначається
виходячи з продуктивності представлених в області рослинних спільнот. В
загальному вигляді продуктивність території по кисню визначається за формулою
2.1:
Пк=?Сі*Ті*К, (2.1)
Де: Сі – щорічне виробництво органічної речовини і-тою рослинною спільнотою,
т/га;
Ті – територія, що зайнята даною і-тою рослинною спільнотою, га;
К – емпіричний коефіцієнт, для території Волинської області приймається рівним
1,45.
Розрахункові показники об’ємів виробництва кисню на території Волинської
області наведені у розділі 3.4.
Аналіз зведеного водогосподарського балансу області ґрунтується на
спостереженнях місцевого та транзитного річкового стоку, результати розрахунків
наведені в розділі 3.4.
По фактору забруднення повітряного басейну і оцінці споживання кисню необхідно
розглянути характеристики викидів від стаціонарних та пересувних джерел,
результати розрахунків наведені в розділі 3.4.
Аналіз стану водних ресурсів необхідно, перш за все проводити за
характеристиками водопостачання т