РОЗДІЛ 2
ЗмінИ клімату
ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТІК річОк
2.1. Зміни клімату
2.1.1. Зміни температури повітря
Глобальні зміни клімату, що спостерігаються на земній кулі, не могли обминути
територію України, а також сусідні країни. Загальновідомим [31, 34, 102, 103,
113, 177, 186, 187, 217, 395, 398, 401, 403, 404, 412] є факт підвищення
глобальної середньорічної температури повітря за останні 100 років на
0,5-0,6 0С. Особливо стрімке підвищення температури відбулося протягом останніх
20-30 років (рис.2.1).
Згідно з дослідженнями В.М.Волощука і С.Г.Бойченко [31, 102, 412], на тлі
загального підвищення температури існує квазі-періодична складова з періодом
близько 55 років. Результати досліджень В.Ф.Мартазінової [228], Т.О.Свердлик
[309] показали, що на території Європи, і в тому числі України, зазначені
зміни пов’язані зі зміною атмосферної циркуляції, що, у свою чергу, спричинені
змінами положення “центрів дії атмосфери” (ЦДА). Згідно з роботами [228, 309],
в останні десятиріччя спостерігається зміщення ЦДА на схід. У цьому разі
важливим є факт віддалення від України Сибірського антициклону, що спричиняє
істотне послаблення його дії. Близькими є результати досліджень працівників
Головної геофізичної обсерваторії Російської Федерації, згідно з якими на
території України, а також прилеглих районах сусідніх країн збільшується
повторюваність циклонів [236].
Для визначення змін метеорологічних величин, що найбільше впливають на стік
річок, опрацьовано найбільш достовірні дані з великою тривалістю спостережень
по 2000 р. включно. З огляду на те, що річковий стік здебільшого формується на
півночі та заході країни, цій території приділена дещо більша увага. Для
визначення багаторічних змін залучено також дані по прилеглих районах Білорусі
та Російської Федерації.
Незважаючи на існування в Україні великої кількості метеорологічних станцій (на
01.01.2001 р. – 187), далеко не всі дані можна використовувати. Так, дуже
обмеженою є кількість рядів з тривалістю понад 100 років. Окрім цього, наявні
дані зазвичай мають перерви у спостереженнях, зокрема протягом другої світової
війни. Має бути згадано і масове перенесення метеостанцій, розташованих в
обласних центрах у зв’язку з відкриттям аеропортів.
Для території України метеостанціями, найбільш придатними для оцінки
довготривалих (понад 100 років) змін середньорічної температури, можна вважати
Умань, Полтаву, Одесу, Луганськ.
Понад 100 років проводяться спостереження на метеостанціях Житомир і Київ.
Щоправда, ці метеостанції переносилися. Температура у Києві зазнає також впливу
антропогенного чинника (особливо в останні десятиріччя). З іншого боку, хоча
метеостанція Одеса розташована у великому місті, вплив останнього практично
відсутній. Метеостанція розташована у парковій зоні неподалік від моря. За
більш як сторічний період вона не переносилася.
Придатними для опрацювання є дані метеостанції Луганськ. Останнє її перенесення
(на 5 км) відбулося у 1915 р. У наявних даних за температурою повітря (з 1881
р.) відсутні дані лише за липень 1942 р.
На метеостанції Полтава надійні дані про температуру повітря існують з 1886 р.
За весь цей період відсутні дані за серпень 1901 р., а також більшість місяців
1941-1943 рр. Відсутнє значення в серпні 1901 р. відновлено з використанням
даних по метеостанції Суми. Спираючись на отримане значення (21,6 0С),
встановлено середню температуру за весь рік (8,3 0С). У свою чергу, пропущені
дані за 1941-1943 рр. відновлено з використанням даних по Києву. У цьому разі
спільний ряд обмежено 1950 р., оскільки у подальшому розвиток столичного міста
став доволі стрімким. Шукані значення середньорічної температури дорів-нюють
відповідно 6,7, 5,5 і 7,2 0С.
Результатом виконаних розрахунків є отримання безперервного ряду спостережень
за 1886-2000 рр. За цими даними зростання середньорічної температури повітря в
розрахунку на 100 років становить 1,0 0С (табл.2.1).
Особливо стрімким стало підвищення температури в останні 20-30 років
(рис.2.2).
Найзначнішим є підвищення температури у м.Києві, що може бути пояснено впливом
самого міста. Про цей вплив свідчить і середня багаторічна температура, що
виявилася навіть вищою за температуру на метеостанції Умань, яка розташо-вана
на 200 км південніше. Порівняно мале підвищення температури в Одесі можна
пояснити близькістю Чорного моря, водна маса якого справляє вирівнюючий ефект.
Якщо не враховувати дані по Києву, можна зробити висновок про те, що
середньорічна температура повітря на значній частині України, а також у
Білорусі має тенденцію до зростання на 0,7-0,9 0С за 100 років, що більше, ніж
у цілому для земної кулі. Розташування України в Європі і водночас на широтах,
більших за середні, свідчить, що це цілком реально.
Факт підвищення середньорічної температури повітря в Україні простежується і
при аналізі даних, що вміщені у відповідні довідкові видання [292-296, 397].
Порівняння цих даних свідчить про те, що в останні десятиріччя середньорічна
температура повітря зросла. Зокрема, впродовж періодів до 1960 р. і 1961-1990
рр. вона становила: Львів – 6,7 0С і 7,2 0С, Житомир – 6,8 0С і 6,9 0С, Одеса –
9,8 0С і 10,1 0С, Полтава – 7,0 0С і 7,6 0С, Луганськ – 8,0 0С і 8,5 0С.
Для визначення достовірності виявлених змін середньорічної температури
необхідно встановити значимість коефіцієнта регресії. Розраховане значення
t-статистики для рівняння лінійного тренду на метеостанції Полтава становить
3,93, критичне (для ряду тривалістю 115 років і довірчого інтервалу 5%) – 1,98.
Оскільки фактичне значення перевищує критичне, коефіцієнт регресії є
статистично значимим. Аналогічний результат отримано і
- Київ+380960830922