РОЗДІЛ 2.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ
ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Опис басейнів малих річок
На території області добре розвинута річкова мережа. Згідно з даними Волинського управління технічної експлуатації малих річок, загальна довжина рік і струмків становить 3,26 тис.км. Як вже відзначалось, що в басейні річки Прип'ять нараховується до 105 річок і малих струмків, а до басейну Західного Бугу в межах області входять 24 річки. Загальнорічний об'єм стоку річок в середньому за рік у межах області становить 3816 млн.куб.м [84]. Опис річок Волині, які є об'єктами наукових досліджень, наведений у додатку В. На основі ландшафтно-господарської типізації нами виділено басейни найбільших річок області, складовими яких є малі річки Волині як об'єкти досліджень (рис.2.1). Типові басейни відображають різноманітність природнокліматичних умов та ступінь господарського освоєння території, які склались історично. Виділені басейни малих річок відносяться до категорії "значно поширених" за рівнем антропогенного навантаження на них [61,62]. Вихідними даними для досліджень цих басейнів були використані матеріали паспортизації річок України, які ведуться з 1960 року, та інша довідкова література [38,174,175].
Крім того, об'єктами наукових досліджень виступали еталонні осушувальні системи Волинської області : " Турська ", " Стир - Стохідська ", "Верхів'я Прип'яті ", " Оконська ", " Тростянецька " та інші.
У додатку В наведена повна характеристика малих річок Волині. Опис зроблено на основі літературних джерел [114], але здебільше використані дані польових досліджень автора.
Антропогенне навантаження на басейни малих річок викликане впливом промисловості, транспорту, вирубкою лісу, меліорацією та іншим , що сприяє зростанню забруднення і посилення його негативної дії на довкілля, біоту, зміну
Рис. 2.1. Схематична карта басейнів найбільших річок Волинської області :
- Прип'ять;
- Стохід;
- Західний Буг;
- Чорногузка;
- Вижівка;
- Цир;
- Луга;
- Конопелька;
- Кормин;- Турія;
- Стир;
- Веселуха;
- Липа
режиму та хімічний склад річкових вод, ґрунтів, а головне - дії на здоров'я людини. Проблема вивчення антропогенних змін басейнів малих річок, а на основі цього проблема захисту навколишнього середовища від забруднення, висуває питання контролю за вмістом високотоксичних отруйних металів, в першу чергу таких, як свинець, миш'як, кадмій, мідь, цинк, ртуть, СПАР в ґрунтах поверхневих, підземних водах, в атмосфері, вміст яких не повинен перевищувати гранично допустимі норми [48]. В межах басейнів малих річок можна виділити такі основні джерела антропогенних змін, а в зв'язку з цим і забруднювачі : а) машинобудування та обробка металів ; б) транспортні підприємства; в) легка промисловість; г) будівельна індустрія; д) лісова і деревообробна промисловість; ж) харчова промисловість; з) нафтохімічна промисловість; к) комунальне господарство; л) сільське господарство; м) добувна промисловість ( рис.2.2).
Інтенсивність дії джерел забруднення визначається масою хімічних елементів, які проникають на територію в залежності від величини антропогенного навантаження [49]. Основною є залежність комплексного антропогенного впливу, в т.ч. від кількості викидів в атмосферу твердих відходів, а також впливу водотоків, що визначається як ступенем концентрації в них хімічних елементів, так і загальним об'ємом цих видів відходів [70].
Основне джерело забруднення річок - стічні води комунального господарства і промисловості міст, застосування пестицидів у сільському господарстві [8]. Нині на 4-ох річках - Західний Буг, Стир, Турія, Луга, в які скидаються стічні води міст Луцька, Нововолинська, Ковеля, Володимира-Волинського та Рожищ, ведеться постійний контроль за їх санітарним станом. На згаданих пунктах та джерелах забруднення, а також на сільськогосподарських угіддях у межах позначених на карті річкових басейнах велось їх вивчення (рис.2.2). Вони стали об'єктами досліджень для здійснення еколого-географічного аналізу антропогенних змін басейнів малих річок.
Еколого-географічні дослідження виконувались у три послідовних періоди: підготовчий, польовий і камеральний, що дозволило використати наявні матеріали попередніх досліджень, необхідні методики польових робіт і виконати остаточну обробку матеріалів досліджень із застосуванням ЕОМ.
2.2. Завдання
Зменшення антропогенного навантаження на басейни малих річок можливе за рахунок розробки і впровадження природоохоронних заходів. Еколого-географічні дослідження проведені автором на річкових басейнах в межах Волинської області з метою вивчення антропогенних змін, які спричиняє сільськогосподарське виробництво, промисловість, будівництво різного роду шляхів та інше, а також дослідження ступеня забрудненості атмосфери і гідросфери в умовах техногенного впливу.
Основними завданнями дослідження було вивчення впливу окультурення на морфологічні особливості ґрунтів, виявлення зміни фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів під впливом тривалого сільськогосподарського освоєння, вивчення деградаційних процесів в ґрунтах, гідрологічні та геохімічні зміни у гідроморфних ґрунтах, закономірності міграції та розподілу радіонуклідів, хімічне та мікробіологічне забруднення вод для визначення шляхів оптимізації використання басейнів малих річок і регулювання деяких негативних процесів.
Наведені завдання вирішуються відповідною формою, джерелом якої є моніторинг антропогенних змін. Для реалізації зазначеного передбачалось вивчення наступних питань:
- обґрунтування складових, які обумовлюють екологічну ситуацію в межах типових одиниць;
- розроблення інтегральних індексів оцінки ролі основних хімічних елементів - забруднювачів ландшафтів річкових систем і геокомпонентів у формуванні антропогенної напруги та інтегральних індексів оцінки екологічного стану басейнів малих річок;
- проведення екологічного районування Волинської