Вы здесь

Психологічні детермінанти професійної самооцінки суддів

Автор: 
Кащенко Олеся Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U001667
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ПРОЦЕДУРА ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ САМООЦІНКИ СУДДІВ
2.1. Професіографічний аналіз діяльності суддів господарських судів
Мета нашого дослідження передбачає встановлення особливостей змістової сторони професійної самооцінки суддів як суб'єктів трудової діяльності. Однак, оскільки відсутні розроблені та апробовані за правилами психометрики методики для дослідження змісту професійної самооцінки, то виникла необхідність у побудові відповідного методичного інструментарію.
Розробка експрес-методики для дослідження змісту професійної самооцінки проводилася у декілька етапів.

2.1.1. Визначення потреби у професійній самооцінці.

На першому етапі визначалася потреба у професійній самооцінки. Для цього ми використовували метод опитування (анкетування). Питання, які були поставлені респондентам, торкалися сфер професійного та особистісного життя.
Збір емпіричного матеріалу проводився у м. Києві у 2005 році. За результатами опитування отримано 20 протоколів, в яких, окрім поставлених запитань, респонденти відзначали свій вік, стать, загальний стаж та стаж роботи суддею.
Анкета містить у собі шість запитань (додаток А), які стосуються особливостей професійної діяльності суддів. Усі запитання є структурними, тобто, передбачають вибір із запропонованих варіантів відповідей. Отримані відповіді були сформовані у групи за смисловими характеристикам та представлені у вигляді частотного аналізу у табл. А.1 - А.2 додатку А.
Перше запитання стосується напруженості роботи суддів: "Як Ви оцінюєте напруженість власної роботи?". Питання має три варіанта відповіді: висока напруженість, середня напруженість, низька напруженість. За результатами опитування, 55% респондентів вважать свою роботу високо напруженою, 45% - середньо напруженою.
Друге запитання стосується критеріїв ефективності роботи: "Оберіть критерії ефективності Вашої роботи". Варіанти відповідей: відсутність скарг (35%), відсутність скасованих рішень (40%), відчуття внутрішнього задоволення (25%). Запитання містить у собі як об'єктивні показники ефективності роботи, так і суб'єктивні - відчуття внутрішнього задоволення.
Третє запитання визначає потребу у самооцінюванні професійної діяльності суддів: "Чи потрібна самооцінка у професійній діяльності судді?". Питання містить у собі три варіанти відповідей: "так" відповіли 95% опитуваних, "ні" - 5%, "не знаю" - 0%.
Четверте запитання відноситься до потреби оцінити професійну діяльність: "Як часто виникає потреба у оцінці професійної діяльності?". Відповіді стосуються регулярності виникнення потреби: постійно - 45%, час від часу - 35%, в окремих випадках - 15 %.
П'яте запитання є безособовим і визначає зміст самооцінювання: "Що оцінюють судді у своїй діяльності?": себе як професіонала - 20% респондентів, власні професійні дії - 25%, професійні якості та вміння - 25%, рівень власної справедливості - 10%, законність винесеного рішення - 15% суддів.
Останнє запитання стосується процесу самовизначення оцінки у професійній діяльності суддів: "Задля чого необхідна оцінка у професійній діяльності судді?". Варіанти відповідей: заради почуття виконаного обов'язку - 25%, для професійного розвитку - 70%.
Аналіз потреби професійної самооцінки виявляє значущість цього питання для суддів. Процес оцінювання кожної з характеристик виконується перш за все для професійного розвитку професіонала, а також заради почуття виконаного обов'язку. Важливо періодично, в залежності від суб'єктивної потреби кожного спеціаліста проводити оцінку законності винесеного рішення, власного професійного рівня і поведінки, рівня власної справедливості при винесенні рішення.
Отже, провідними об'єктами у професійному самооцінюванні суддів виступають: професійні якості, вміння, професійні дії. Перелік основних об'єктів, що підлягаються оцінці спрямував подальший розвиток щодо розробки методичного інструментарію для диференційованого визначення об'єктів професійної самооцінки.
2.1.2. Аналітична професіограма діяльності суддів господарських судів.
У зв'язку з тим, що на сьогодні більшість професіограм спрямовані на опис діяльності суддів у кримінальному процесі, постає питання побудови професіограми діяльності суддів господарських судів.
Для нашого дослідження актуальним є використання консультаційно-діагностичного професіографування [52-57]. Метою консультаційно-діагностичного професіографування є розробка таких професіограм, які дозволяють здійснювати добір, адаптувати, розробляти діагностичний інструментарій для визначення тенденцій успішного засвоєння обраної професії.
Консультаційно-діагностичне професіографування спрямоване на виявлення таких психологічних характеристик суб'єкта праці, від яких залежить успішність виконання конкретної професійної діяльності. Серед них - уявлення про цілі діяльності, психологічні дії (когнітивні, комунікативні, перцептивні та інші), психічні процеси, що актуалізуються під час виконання діяльності та професійно-важливі якості, що забезпечують їхній перебіг. Ці характеристики є основою для добору або розробки діагностичного інструментарію для визначення тенденцій успішного засвоєння професії. Результатом консультаційно-діагностичного професіографування є аналітична професіограма. Аналітична професіограма забезпечує впорядкування операторної психологічної моделі професійної діяльності. ЇЇ результатом є визначення операційно-технологічної структури конкретної професійної діяльності. На її основі за допомогою методів психологічної інтерпретації складається психологічна структура даної професійної діяльності. "Аналітична професіограма", як метод системного аналізу професійної діяльності, містить структуру різнорівневого вивчення виділених етапів роботи, які розглядаються з позиції діяльнісного підходу як окремі дії, мета яких обумовлена ступенем усвідомлення суб'єктом конкретної професії.
Аналітична професіограма розкриває узагальнені нормативні і морфологічні п