РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Дослідження проведено на 125 трупах та органокомплексах плодів і новонароджених людини без явних макроскопічних ознак відхилень від нормальної будови шлунково-кишкового тракту. Матеріал зібраний з гінекологічних клінік та дитячого патанатомічного бюро м. Чернівці в період 2001-2003 років. Дослідження органокомплексів проводили безпосередньо в Чернівецькій комунальній медичній установі "Обласне патологоанатомічне бюро" у рамках планового розтину. Періоди внутрішньоутробного розвитку систематизовані за класифікацією Г.А.Шмідта [175]. Віковий склад об'єктів дослідження визначали за зведеними таблицями Б.М.Пэттена [176], Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова [177] на підставі вимірювання тім'яно-п'яткової та тім'яно-куприкової довжин. Препарати плодів та новонароджених спочатку вимірювали, а потім фіксували в 10-12% розчині формальдегіду протягом 2-3 тижнів, після чого їх зберігали в 3-5% розчині формальдегіду. Віковий склад об'єктів дослідження представлений у табл. 2.1.
Підібраний матеріал, на нашу думку, цілковито задовольняє умови досягнення поставленої мети простежити динаміку та закономірності морфологічних змін компонентів клубово-сліпокишкового переходу плодів та новонароджених людини, адже ми підібрали не окрему вікову групу а простежили динаміку становлення анатомії клубово-сліпокишкового переходу впродовж плодового періоду та в новонароджених.
2.2. Методи дослідження
Для виконання нашого дослідження ми поєднали комплекси сучасних та класичних морфологічних та морфостатистичних методів з оцінкою достовірності одержаних результатів, який передбачає виготовлення і вивчення серій послідовних гістологічних та топографо-анатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, морфометрію, ін'єкцію судин із подальшим препаруванням, контрастну рентгенографію (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Віковий склад і кількість об'єктів дослідження
Вік об'єктів дослідженняТім'яно-п'яткова
довжина, ТПД (мм)Досліджено об'єктівПлоди4 місяці165,0-200,0205 місяців220,0-250,0206 місяців255,0-295,0207 місяців310,0-350,0208 місяців351,0-395,0109 місяців405,0-440,01010 місяців460,0-500,010НовонародженіВід 10 місяців505, мм і більше15ВСЬОГО:125
Сучасна напрацьована наукова база фундаментальних досліджень цілковито задовольняє вчених - морфологів. Але загальновизнаним є факт, що [176, 178], неможливо осмислити анатомічні взаємовідношення структур дорослої людини без урахування історії їх розвитку. Тому, на наш погляд, найдоцільнішим методологічним засобом у морфологічному дослідженні є саме історичний підхід. Зважаючи на це, ми вивчали динаміку топографії та розвиток артеріального русла компонентів клубово-сліпокишкового переходу в плодовому періоді та в новонароджених саме на початку їх функціональної активності.
Таблиця 2.2
Кількість об'єктів досліджених використаними методами
Вік об'єктів
(місяці)МакроскопічнийТонкого препарування під контролем мікроскопаСтатистичнийМетод гістологічного дослідженняМетод рентгенологічного дослідженняМетод виготовлення топографо-анатомічних зрізівМетод ін'єкції артеріальних судин4 20182025255 20182035356 20182035357 20182025258 1081023239 10810232310 108101414Новона-роджені1513155535Всього12510912520351835
2.2.1. Метод гістологічного дослідження. Фрагмент клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику із суміжними тканинами, плодів та новонароджених, фіксували в забуферному нейтральному формаліні (формалін концентрований - 40% розчин - 100 мл, дистильована вода - 900 мл, однозаміщений натрію фосфат - 4 г, безводний двозаміщений натрію фосфат - 6,5%). Промивали проточною водою протягом одної доби, попередньо обробивши його в розчині 5% сірчанокислого натрію, для уникнення набряку сполучної тканини. Тканини тотально фарбували борним карміном. Зневоднювали препарати шляхом проведення через батарею спиртів висхідної концентрації (від 30? до абсолютного спирту включно). Заливали препарати парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом та парафіном використовували ксилол або бензол. Серії гістологічних зрізів завтовшки 5-15 мкм виготовляли в трьох взаємно перпендикулярних площинах (сагітальній, фронтальній, горизонтальній) із парафінових блоків за допомогою санного мікротома. Гістологічні зрізи дофарбовували на предметних скельцях гематоксилін-еозином та за методом Ван-Гізон, що цілком задовольняло мету дослідження. Після фіксації канадським бальзамом препарати вивчали під світловим мікроскопом.
2.2.2. Метод макроскопічного дослідження. Для макроскопічного дослідження використовували як свіжі, так і фіксовані трупи плодів та новонароджених. Вимірювали тім'яно-п'яткову та тім'яно-куприкову довжину, після чого, невеликими розрізами, обережно розітнувши черевну порожнину тіла, петлі тонкої кишки зміщували вниз і медіально для огляду термінального відділу клубової кишки, висхідної ободової кишки, сліпої кишки та червоподібного відростка. Вивчали взаєморозташування, розміщення в просторі, відношення до очеревини та правої нирки складових компонентів клубово-сліпокишкового переходу, виконували фотодокументування [179]. Після проведеного макроскопічного дослідження свіжі трупи плодів та новонароджених використовували для подальшого гістологічного дослідження або ін'єкції судин. Для фіксації трупів плодів та новонароджених готували два розчини формаліну 5% та 10%, матеріал поміщали в 5% розчин формаліну для "проміжної" фіксації при 5-10?С на 2-3 доби. Після чого виконували рентгенологічне дослідження. Остаточну фіксацію та зберігання матеріалу між етапами дослідження проводили в 10% формаліні. Після фіксації проводили вимірювання складових компонентів клубово-сліпокишкового переходу [180].
Довжину червоподібного відростка вимірювали від його верхівки до клубового сосочка (разом із сліпою к