РОЗДІЛ 2
СТАН ВИХОВАНОСТІ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДЛІТКІВ
2.1. Параметри діагностування та організація процесу дослідження стану вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків
Дослідження стану виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів з розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків та можливостей її удосконалення здійснювалось на констатувальному етапі педагогічного експерименту. Ним було охоплено 457 учнів 5-6 класів загальноосвітніх шкіл №№ 31, 35 м.Вінниці, комплексу безперервної освіти "Школа "Ейдос" м.Запоріжжя, гуманітарної гімназії "Дельфін" міста Вінниці, ЗОШ смт. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області.
Завдання констатувального етапу експерименту:
- проаналізувати чинні програми шкільних гуманітарно-естетичних дисциплін щодо наявності в них відомостей про моральні цінності суспільства та людини;
- визначити рівень вихованості морально-ціннісних орієнтацій в учнів 5-6 класів; виявити й узагальнити причини, які зумовлюють цей рівень;
- вивчити ставлення учнів до морально-ціннісних орієнтацій, виявити труднощі, які виникають в учителів і батьків у процесі виховання морально-ціннісних орієнтацій підлітків;
- дослідити відмінності у рівнях розвитку морально-ціннісних орієнтацій залежно від загальноосвітньої підготовки учнів та соціального середовища;
Відповідно до зазначених завдань констатувальний експеримент проводився за такими напрямами:
1 - пошуки головних джерел інформації моралезнавчого змісту, яка надходить до підлітків; аналіз чинних програм шкільних дисциплін гуманітарно-естетичного та суспільствознавчого циклів щодо наявності в них відомостей про моральні цінності суспільства і людини;
2 - дослідження стану вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків та визначення рівнів вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків за комплексом показників когнітивного, емоційно-мотиваційного та діяльнісного напрямів;
3 - вивчення залежності рівня розвитку морально-ціннісних орієнтацій підлітків від їхньої загальноосвітньої підготовки та соціального середовища;
4 - аналіз здобутих результатів, складання характеристики вихованості морально-ціннісних орієнтацій підлітків.
У процесі науково-дослідної роботи використовувалась система діагностичних методів і методик, зокрема: анкетне опитування, тестування, бесіди, метод незакінчених речень, само- та взаємохарактеристики, твори-роздуми, метод ситуацій, ранжування. На кожному з напрямів дослідження здобуті результати доповнювалися педагогічними спостереженнями в звичайних життєвих та спеціально організованих ситуаціях морально-ціннісного вибору (включене спостереження). Спостереженню приділялась особлива увага, оскільки у вербальних методиках підлітки іноді схильні приховувати істинну мотивацію вчинків за вигідними для себе відповідями, або ж видавати бажане за дійсність. Емоційний стан дітей досліджувався методами ранжування моральних цінностей, моральних дилем, психодрами та символдрами. Також було проведено аналіз шкільних навчальних програм, аналіз досвіду роботи вчителів і письмових відповідей учнів та ін.
Цілком зрозуміло, що морально-ціннісні орієнтаціі виховуються з дитинства і беруть свій початок в атмосфері життя сім'ї. Саме з сім'ї починає свій відлік процес виховання моральних якостей особистості. У подальшому велику роль у цьому процесі відіграють суспільство, друзі, навколишнє середовище, засоби масової інформації та ін. У школі моральне виховання було і залишається одним із пріоритетних напрямів навчально-виховної роботи.
Аналіз програмно-методичної літератури, який здійснювався з метою виявлення головних джерел інформації моралезнавчого змісту, яка надходить до підлітків, показав, що проблеми моральних цінностей розглядаються під час вивчення дисциплін гуманітарно-естетичного та суспільствознавчого циклів на уроках української літератури, зарубіжної літератури, історії, етики, музики, образотворчого мистецтва, інтегрованого курсу "Мистецтво".
Так, у пояснювальній записці до програм для загальноосвітніх навчальних закладів з історії України та всесвітньої історії зазначається, що у вивченні даних курсів "особлива увага приділяється питанням духовності, ... взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням загальноісторичних знань та уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей" [124, с.4]. Підтвердження головних ідей предмета знаходимо в підручниках. Наприклад, у підручнику для 5 класу "Вступ до історії України" [27] більшість тем представлено літературними фрагментами, що передають особистісне сприйняття історичних подій авторами або героями творів і містять глибокий потенціал для морально-ціннісних роздумів. Це такі теми, як "Ключі від скарбів", "Зерна мудрості", "Мономахове повчання", "Світочі" та ін. В "Історії стародавнього світу для 6 класу" [169] зустрічаємо такі параграфи, як: "Перші зародки духовної культури", "Моральна оцінка часу стародавніми людьми", "Закони та заповіти Солона", "Мудрість давніх греків" та ін.
Серед завдань вивчення української мови одним із головних є "формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу і людства" [126, с.4].
У програмі з української літератури [125, с.5] зазначається, що "мистецтво слова є носієм потужного заряду духовної енергії, що здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі". Дотримуючись основної мети - "прилучення дитини до художньої літератури, а через неї - до фундаментальних цінностей культури", - більшість творів, що увійшли до підручника для 5 класу [168], сповнені морально-ціннісним потенціалом: у темі "Міфи і легенди українців" розглядаються такі ціннісні категорії, як добро, щастя, справедливість, милосердя; теми "Наро