РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Виходячи із завдань, які були поставлені в дисертаційній роботі, сучасних уявлень про ПОЕС, особливостей розвитку та принципів лікування, нами вибрано відповідний комплекс клініко-лабораторних досліджень.
2.1. Матеріали та методика традиційного і розробленого методів профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому
Клінічна частина роботи присвячена апробації розробленого і запатентованого методу профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому у жінок після гістероваріектомії. Даний спосіб вимагає послідовного етапного призначення естрогенвмісного препарату "Естрожель", естроген-гестагенного препарату "Клімодієн" та фітоестрогену "Клімадинон".
У динаміці спостереження проведено порівняння ефективності традиційного та розробленого способу лікування шляхом дослідження змін гормонального статусу (концентрації ФСГ, ЛГ, пролактину та естрадіолу), системи гомеостазу (системи гемостазу, ліпідного обміну, показників кальцієво-фосфорного обміну), кольпоцитологічного дослідження, мінеральної щільності кісткової тканини.
Клінічні дослідження здійснювались на базі гінекологічного відділення, жіночої консультації та лабораторії Тернопільської комунальної міської лікарні №2 та науково-дослідної лабораторії консультативного діагностичного центру Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Під нашим спостереженням за період з 2003 по 2007 роки знаходилось 139 жінок, які були розділені на 5 клінічних груп. Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок у менопаузальному періоді віком (53,55±0,75) років. Основну групу склали 109 хворих на фіброміому матки віком (46,85±4,25) років. 19 жінок основної групи з різних причин в подальшому не ввійшли в спостереження. З основної групи 90 жінок були прооперовані в об'ємі гістероваріоектомії та залежно від призначеного лікування після операції розділені на три групи.
Першу групу склали 30 жінок, яким з об'єктивних та суб'єктивних причин не призначалась специфічна гормональна терапія ПОЕС протягом 6 місяців післяопераційного періоду: обтяжений генетичний анамнез, негативне ставлення до гормонального лікування, наявність протипоказань до ЗГТ (варикозна хвороба вен нижніх кінцівок з наявністю тромбозів в анамнезі, тромбофлебіти, захворювання печінки з порушенням функції, жовчнокам'яна хвороба, захворювання крові, нервової системи).
Другу групу склали 30 жінок, які з третьої доби після операції отримували традиційну гормонотерапію двофазним естроген-гестагенним препаратом "Клімонормом" по схемі (циклічно перші 9 днів по 2 мг естрадіолу валеату, наступні 12 днів по 2 мг естрадіолу валеату та 0,15 мг левоноргестрелу) безперервно протягом шести місяців.
Третю групу склали 30 жінок, яким першої доби після операції було призначено розроблену нами схему замісної гормональної терапії (Деклараційний патент на корисну модель України 7174 (UA) МКВ 7А61К35/78, А61К38/00). У ранньому післяопераційному з першої доби після операції призначали естрожель по 2,5 г трансдермально один раз на добу протягом 14 днів. З 15-го дня після операції впродовж трьох місяців застосовували клімодієн по 1 таблетці (2 мг естрадіолу валеату і 2 мг дієногесту) один раз на добу. З третього по шостий місяць призначали клімадинон по 30 крапель двічі на добу.
Термін спостереження після операції становив 6 місяців.
Обстежувані жінки попередньо були консультовані ендокринологом і в дослідження ввійшли жінки без ендокринної патології.
Оперативне втручання проводили на 5-7-ий день оваріально-менструального циклу.
При поступленні, через один, три та шість місяців проводили загальноклінічні аналізи та додатково досліджували концентрацію кальцію, фосфору та лужної фосфатази, ліпідограму (холестерин, ліпопротеїди високої та низької щільності, тригліцериди), гемостазіограму (протромбіновий індекс, тромбіновий час, концентрацію фібриногену, кількість тромбоцитів, спонтанну агрегацію тромбоцитів), екскрецію кальцію з сечею; концентрацію гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ), пролактину та естрадіолу в сироватці крові імуноферментним методом за допомогою наборів фірми "Human Elisa" (Німеччина), "Хема-медіка" (Росія). Для вивчення показників гормонального статусу, біохімічних показників та ліпідограми кров брали зранку натще з ліктьової вени в об'ємі 8-10 мл. Патогістологічне дослідження макропрепаратів проводили протягом двох тижнів після операції. Кольпоцитологічне, кольпоскопічне дослідження проводили при поступленні хворих в стаціонар та через шість місяців після операції.
Для оцінки ступеня вираженості менопаузального або постоваріоектомічного синдрому (ПОЕС) у обстежених жінок та динаміки його розвитку проводили анкетування та підрахунок ММІ Куппермана [96] в модифікації Уварової (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Визначення модифікаційного менопаузального індексу Куппермана в модифікації Уварової
СимптомиІндекс, бали1231234НейровегетативніПідвищений АТ, мм рт.ст.150/90160/100>160/100Понижений АТ,мм рт.ст.100/70100/7090/60Головний більрідкочастопостійноВестибулопатії++++++Серцебиття в спокої1-21-21-2Продовження табл.2.1
1234Непереносимість високої Т++++++Судоми/оніміння++++++Гусяча шкіразрідкавночізавждиДермографізмбілийчервонийчервонийСухість шкірипомірнакератозкоростаПітливість++++++Набрякиобличчя, слабківікПостійноАлергічні реакціїриніткропивницян.КвінкеЕкзофтальм, блиск очей++++++Підвищена збудливість++++++СонливістьвранціввечеріпостійноРозлади снуПри засинанніпереривчастобезсонняПрипливи жару/день<1010-20>20Напади ядухи/тиж.1-21-21-2Симпатоадреналінові кризи1-2/місяць1-2/місяць1-2/місяцьМетаболічні /ЕндокринніОжиріння, ступінь123Тиреоїдна дисфункція++++++Цукровий діабет++++++Гіперплазія мол. залоздифузнавузлуватаф/аденомаМязово-суглобові болірідкоперіодичнопостійноСпрага++++++Атрофія геніталій++++++