Вы здесь

Псороптоз овець (поширення, діагностика та заходи боротьби)

Автор: 
Чорний Віталій Андрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U002431
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували упродовж 2005-2007 рр. на базі кафедри епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету, Одеської обласної лабораторії ветеринарної медицини, наукового-дослідного інституту медицини транспорту, дитячої поліклініки ім. Резніка, Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини та неблагополучних щодо псороптозу овець господарств Одеської області.
Основним об'єктом дослідження були вівці, спонтанно інвазовані кліщами Psoroptes ovis. В господарстві концерну "Одесаагрогаз" (с. Мізікевичі Овідіопільського району) була зареєстрована змішана інвазія збудниками псороптозу і диктіокаульозу овець.
Епізоотологічне обстеження господарств та збір матеріалу для дослідів проводили упродовж 2005-2006 років шляхом систематичних щомісячних виїздів до трьох колективних та двох фермерських господарств, розміщених в різних регіонах області. Поширення акарозу визначали шляхом встановлення екстенсивності (ЕІ) та інтенсивності псороптозної інвазії (ІІ) у квітні.
ЕІ = М1 / М2 х 100, де
ЕІ - екстенсивність псороптозної інвазії (%);
М1 - кількість хворих тварин;
М2 - загальна кількість тварин у стаді;
Інтенсивність інвазії визначали шляхом підрахунку кількості живих форм паразита в 25 зскрібках, взятих з різних ділянок тіла тварин. Для цього зскрібки брали скальпелем на межі умовно здорової та ураженої ділянки (безшерстної) шкіри тварини. Для дослідження підбирали однакові за площою (1 см2) ділянки шкіри. Кількість паразитів підраховували візуально. Підрахунок проводили тільки живих форм нашкірників (з ознаками руху) на різних стадіях розвитку. Отримані дані обробляли статистично.
Для ідентифікації нашкірників роду Psoroptes зскрібки шкіри вивчали під мікроскопом з фотографуванням усіх стадій розвитку паразита. Для цього застосовували мікроскоп Axiostar plus з оптикою фірми Zeiss (Німеччина). Фотографування проводили за допомогою фотоапарату Avermedia Avervision 330 (Тайвань).
Визначення вікової, статевої та сезонної динамік псороптозної інвазії проводили на вівцях цигайської та каракульської порід. Всього в дослідах було використано 5437 тварин.
Діагноз на псороптоз ставили комплексно, з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби та лабораторних досліджень. Лабораторно досліджували зскрібки з уражених ділянок шкіри овець біотичним та абіотичним методами. Щомісячно досліджували три зскрібки (від вівці віком від 1 до 4-ох років, барана віком від 1 до 4-ох років та молодняка віком до року). За весь період проведення дослідів було досліджено 66 зскрібків. Абіотичним методом досліджували зскрібки влітку. Одержаний матеріал досліджували мікроскопічно в день його взяття.
Інтенсивність ураження овець псороптесами визначали шляхом вимірювання площі ураженої кліщами ділянки поверхні тіла тварини.
При визначенні ефективності лабораторних біотичних та абіотичних методів нами були досліджені зскрібки шкіри у кількості 90 проб, які брали на межі умовно здорової та ураженої (безшерстної) ділянки тіла інвазованих тварин. Кожний зскрібок поміщали у чашку Петрі. Для визначення ефективності лабораторних методів виявлення псороптесів ми досліджували кожним методом 15 зскрібків. Їх брали від тварин з неблагополучних щодо псороптозу овець господарств, які мали чіткі клінічні ознаки, характерні для цього акарозу.
Біотичними методами зскрібки шкіри досліджували за Фрідбергом і Френером. Для цього їх поміщали на годинникове скло і злегка підігрівали у руці. З порівняльною метою їх вивчали також біотичним методом за Д.О. Приселковою. Для цього зскрібки поміщали в бактеріологічну чашку, закривали кришкою, перевертали догори дном та ставили на стакан з водою, нагрітою до 50? С. Через 30 хвилин чашку знімали і досліджували під мікроскопом з метою знаходження рухливих нашкірників. Для порівняння використовували також метод Н.Н. Богданова. Зскрібки переглядали на темному папері. Для більш швидкого розпізнавання нашкірників, папір з дослідним матеріалом підігрівали на столі Морозова.
Абіотичними методом досліджували зскрібки за компресорним методом Д.О. Приселкової, додаючи до них гас. Для порівняльної ефективності зажиттєвої діагностики псороптозу також використовували метод Добичина. Для цього у пробірку з 1мл 10%-го розчину лугу (NaOH) вміщували зскрібки шкіри та підігрівали їх упродовж 2 хв. Через 5 хв. у пробірку доливали 55%-й розчин цукру та залишали відстоюватись упродовж 5 хв. Потім з поверхні розчину дротяною петлею брали 5 крапель рідини, розміщали їх на предметне скло і розглядали під мікроскопом.
Застосовували також метод Шика. За ним зскрібки обробляли розчином лугу та центрифугували при 2000 об/хв. упродовж 15 хв. Після цього рідину зливали, а осад досліджували під мікроскопом [9].
Для відбору живих кліщів-нашкірників з тіла хворих на псороптоз овець використовували методику Н.В. Солопова та А.Н. Давлетшина [118]. Зскрібки шкіри з паразитами поміщали на серветки з тканини розміром 15х15 см. Краї серветки зв'язували ниткою і переносили в термостат на 15 хв. при температурі 37?С та вологості 80%. Потім серветку розв'язували і поміщали на лист паперу білого кольору розміром 25х30 см стороною, на якій були акариформні кліщі. Лист, на якому були нашкірники, та серветку підігрівали знизу на столі Морозова (30?С).
Для отримання антигену з нашкірників використовували ультразвуковий гомогенізатор Soniprep 150 "SANYO" (Великобританія).
Для дослідження сироваток крові методом імуноферментного аналізу кров брали з яремної вени в кількості 5 мл. Після цього її витримували в термостаті при 37°С упродовж 1 години. Наступним етапом було відокремлення тромбу від стінок пробірки. Останні поміщали в холодильник при температурі від 4°С до 8°С на 2 год. для ретракції згустку крові.
Усі робочі розчини для проведення реакції імуноферментного аналізу були виготовлені у фірмі "Сіместа ВААЛ" (Україна).
Дозування робочих розчині