РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності з основною метою дослідження для вирішення поставлених завдань
було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження щодо вивчення перебігу
вагітності, пологів раннього післяпологового періоду, стану новонароджених в
ранньому неонатальному періоді, а також основних показників функції
фетоплацентарної системи у 62 хворих репродуктивного віку з синдромом
гіперпролактинемії. Групу порівняння складали 20 здорових вагітних з нормальним
вмістом пролактину (ПРЛ) в сироватці крові (вміст гормону визначали до
справжньої вагітності). Необхідно підкреслити, що в основну групу були включені
тільки ті пацієнтки, у яких наступила вагітність, динамічно вивчена на всьому
протязі.
2.1. Характеристика хворих з різними варіантами гіперпролактинемії й методи
дослідження до вагітності.
Всіх 62 пацієнток з гіперпролактинемією залежно від генезу даної ендокринної
патології було розподілено на 2 основні групи:
1 група – 33 хворі з гіперпролактинемією, обумовленою наявністю пролактиноми
гіпофізу;
2 група – 29 жінок з ідіопатичною формою захворювання.
Загальноклінічне обстеження проводили за стандартною схемою, що передбачає
з'ясування скарг, збір анамнезу, об'єктивне гінекологічне обстеження. Всі
клінічні дані, а також результати лабораторних і інструментальних досліджень
було внесено до спеціальних карт обстеження пацієнток.
Середній вік хворих 1 групи складав 29,9±0,8 років, 2 групи - 28,9±0,9 років.
У жінок групи порівняння даний показник дорівнював 25,4±0,9 років, тобто всі
обстежені пацієнтки були співставлені за віком.
Серед скарг, що пред'являються пацієнтками з синдромом гіперпролактинемії до
виникнення вагітності, основними були скарги на головний біль, порушення
менструального циклу, первинну або вторинну неплідність і галакторею. Необхідно
відзначити, що головні болі спостерігалися у половини хворих з пролактиномами і
в кожному третьому випадку серед пацієнток з гіперпролактинемією непухлинного
генезу. Один з основних симптомів гіперпролактинемії – галакторея – була
відзначена майже у всіх жінок 1 групи і лише у 17 хворих 2 групи (табл.2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Основні клінічні прояви синдрому
гіперпролактинемії
Скарги
Групи пацієнток
1 група n=33
2 група n=29
Всього n=62
Абс.
Абс.
Абс.
Головний біль
15
45,5
10
34,5
25
40,3
Порушення менструал. циклу
33
100
20
69
53
85,5
Неплідність
25
75,8
13
44,8
38
61,3
Галакторея
33
100
17
58,6
50
80,6
При аналізі захворювань спадкового характеру у хворих 1 групи була виявлена
наявність ідіопатичної гіперпролактинемії у рідної сестри однієї з пацієнток. В
групі жінок з неорганічним генезом захворювання також в одному випадку мала
місце патологічна гіперпролактинемія у двоюрідної сестри. В цій же групі у
однієї хворої були вказівки на захворювання гіпофізу у бабусі; в трьох
спостереженнях у матерів пацієнток виявлялася тривала гіпергалактія після
пологів.
Обтяжений алергічний анамнез був виявлений у 9 жінок кожної основної групи. В
групі порівняння вказівки на різні алергічні реакції в анамнезі зустрічалися у
6 з 20 пацієнток (30,0%).
При вивченні даних загального анамнезу звертала на себе увагу відносно висока
частота інфекційних захворювань дитячого віку як у хворих з пролактиномами
(27), так і у пацієнток з ідіопатичною гіперпролактинемією (24). В групі
порівняння даний показник був дещо нижче: інфекційні хвороби в дитинстві
перенесли 11 жінок з 20 (55,0%). Хронічні захворювання шлунково-кишкового
тракту спостерігалися в 9,5% випадків у хворих з гіперпролактинемією пухлинного
генезу і в 11,1% - у пацієнток з ідіопатичною формою захворювання.
Серцево-судинні наголошувалися у 8 жінок 1 групи і у 4 – 2 групи. При цьому
найчастіше зустрічалися пролапс клапана митри і нейроциркуляторна дистонія по
гіпотонічному типу. Звертала на себе увагу висока частота (43,6%) захворювань
верхніх дихальних шляхів, переважно хронічного тонзиліту, у хворих з
гіперпролактинемією. В той же час у пацієнток групи порівняння частота даного
показника складала 25,0%.
На наявності черепномозкових травм в анамнезі наголошено у кожної п'ятої
пацієнтки з пролактинсекретуючою аденомою гіпофізу і у кожної десятої з
ідіопатичною формою захворювання.
При вивченні особливостей становлення менструальної функції було виявлено, що
середній вік настання менархе складав у жінок 1 групи 13,3±0,3 років; в 2 -
12,8±0,3 років і в групі порівняння - 12,4±0,4 років. При цьому необхідно
підкреслити, що менструальний цикл не встановився у третини хворих 1 групи і
лише у однієї жінки 2 групи. Початок виражених порушень менструального циклу у
пацієнток з аденомами гіпофізу коливався в 1 групі від 13 до 32 років (17,2±1,2
років); в 2 групі даний показник відповідав 13-28 рокам (19,3±1,5 років).
Особливості порушень менструального циклу у хворих з гіперпролактинемією
представлені в табл.2.1.2. Як слідує з
Таблиця 2.1.2
Характеристика менструального циклу у пацієнток
з синдромом гіперпролактинемії
Скарги
Групи пацієнток
1 група n=33
2 група n=29
Всього n=62
Абс.
Абс.
Абс.
Олігоменорея
31
93,9
18
62,0
49
79,0
Аменорея
30
90,9
17,2
35
56,5
Менометрорагії
6,0
10,3
8,0
Регулярний менструал. цикл
27,6
12,9
даних цієї таблиці, в групі жінок з пухлинами гіпофізу майже у всіх пацієнток
спостерігалася олігоаменорея, тоді як у хворих 2 групи даний тип порушення
менструальної функції спостерігався тільки в половині випадків. Слід зазначити,
що первинна аменорея була виявлена у однієї пацієнтки з
- Київ+380960830922