розділ 2.
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ
ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Вибір загальної методології досліджень
Будь яке хірургічне втручання, опіки дуже часто ускладнюються гнійно-запальними
процесами. Тому проблема лікування інфекційних ран з урахуванням фазності
протікання гнійних процесів залишається дуже актуальною. Ефективність місцевого
лікування ран у першій фазі раневого процесу можна підвищити, якщо
використовувати багатокомпонентні м’які лікарські засоби з урахуванням
етіології та патогенезу. Дію кожного компоненту препарату можна спрямувати на
той або інший фактор запального процесу - мікробний, надлишкову гідратацію,
некроз та ін.
Лікарський препарат складається не тільки з біологічно активної речовини –
основного носія терапевтичного ефекту, а також з комбінації хімічних як
органічних, так і неорганічних допоміжних речовин (консерванти, стабілізатори,
наповнювачі, емульгатори тощо). Ця комбінація повинна забезпечувати не тільки
стабільність фармакохімічних властивостей препарату при виробництві та
зберіганні, але і необхідні умови для вивільнення та всмоктування діючих
субстанцій, що дозволить розробити ефективний та безпечний лікувальний препарат
[3]. Склад мазі, включаючи і концентрації діючих речовин, має бути обґрунтовано
не тільки теоретично, але й експериментально з поясненням ролі кожної діючої і
допоміжної речовин.
Виходячи з вищевикладеного, для розробки складу і технології мазі з амікацину
сульфатом для лікування ран у І фазі раневого процесу нами був розроблений
наступний план наукових досліджень:
вибір оптимальної основи та комбінації терапевтично активних субстанцій;
визначення оптимальної концентрації діючих компонентів;
розробка технології препарату, визначення критичних точок технологічного
процесу, їх контролю та валідації;
вивчення фізико-хімічних, мікробіологічних, біофармацевтичних властивостей
мазі;
визначення основних показників якості мазі і розробка методик аналізу;
розробка проектів аналітичної нормативної документації і технологічного
регламенту на виробництво мазі;
вивчення стабільності лікарської форми, обґрунтування типу упаковки й умов її
зберігання; встановлення терміну придатності препарату;
вивчення фармакологічних властивостей мазі.
Обрана нами послідовність проведення експериментальних досліджень дозволяє
створити новий лікарський засіб у формі мазі, призначений для застосування в
терапії ран у першій фазі раневого процесу.
2.2. Об'єкти досліджень.
В даному розділі представлені об'єкти і методи дослідження, які в своїй
сукупності якнайповніші відображають суть і характер проведеної роботи за
рішенням задач даної проблеми.
Матеріали викладаються відповідно до послідовності проведених досліджень.
Об'єктом дослідження з'явилася розроблена мазь на водорозчинній мазевій основі
для лікування гнійно-запальних захворювань шкіри на першій фазі ранового
процесу.
Характеристика основних речовин
Лікарські речовини
Амікацину сульфат (USP 24, стор. 106, монографія Amikacin)
Суміш D-стрептаміну, О-3-аміно-3-деокси-б-D-глюкопиранозил (1>6)
-О-[6-аміно-6-деокси-б-D-глюкопіранозил-(1>4)]-N3-(4-аміно-2-гідрокси-1-оксибутил)
-2-деокси-, (S) -, сульфат і О-3-аміно-3-деокси-б-D-глюко-піранозил (1>4)
-О-[6-аміно-6-деокси-б-D-глюкопіранозил-(1>6)]-N3-(4-аміно-2-гідроксиоксибутил)
-2-деокси-L-стрептамину сульфат.
Антибіотик-аміноглікозід напівсинтетичного походження.
Білий порошок або пориста маса легко розчинний у воді. Питоме оптичне обертання
від +76° до +84°. рН від 6,3 до 7,3 (5 % водний розчин). Втрата в масі при
висушуванні не більше 13 %.
С22H43N5O13 1,8H2SO4
С22H43N5O13 2H2SO4
М.м. 762.15
М.м. 781.76
Німесулід (ЄФ 4 вид., 2002 р., стор. 1548, монографія Nimesulide)
N-(4-нітро-2-феноксифеніл) -метансульфонаміду.
С13H12N2O5S
М.м. 308.3
Жовтий кристалічний порошок. Практично не розчинний у воді, легко розчинний в
ацетоні, розчинний в спирті.
Відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів.
Бензалконію хлорид (NF 19, стор. 2419, монографія Benzalkoniun)
Алкілбензілдиметиламонію хлорид. Суміш алкілбензілдиметиламонію хлоридів з
алкільними групами, що мають ланцюг від С8 до С18.
R = від С8Н18 до С18Н37
М.м. 354.0
Білий або білий з жовтим відтінком гігроскопічний порошок. Легко розчинний у
воді і спирті.
Являється поверхнево-активною речовиною. Надає місцеву бактерицидну дію на
грампозитивні і грамнегативні бактерії. Володіє дезодоруючою дією.
Лідокаїну гідрохлорид (ЄФ 4 вид., 2002 р., стор. 956, монографія Lidocaine
hydrochloride)
2-Диетиламіно-2', 6'-ацетоксилидиду гідрохлорид, або б-диетиламіно-2,
6-диметилацетаніліду гідрохлориду, моногідрат.
С14H23ClN2O H2O
М.м. 288.8
Білий кристалічний порошок, легко розчинний у воді і спирті.
Використовується як місцевоанестезуючий засіб.
Компоненти мазевої основи
Поліетиленоксид-400 (ПЕО-400) (ФС 42-1242-96, ЄФ 4 вид., 2002 р., стор. 1505,
спільна монографія Macrogols).
Суміш полімерів (одержаних полімеризацією оксиду етилену або поліконденсацією
етиленгліколю), групованих у фракції по молекулярній масі.
H-(OCH2-CH2) n-OH
n = 8-10
М.м. 375-450
Прозора, в'язка, безбарвна або майже безбарвна рідина, дуже гігроскопічна.
Змішується з водою, легко розчиняється в спирті, ацетоні і хлористому метилені,
практично нерозчинна в жирних оліях і мінеральних маслах. Густина 1,120. рН 5 %
водного розчину 5,0-7,5. Вміст води не біліше 2 %. Широко використовується як
компонент основ для м'яких лікарських форм.
Поліетиленоксид-1500 (ПЕО-1500) (ФС 42-1885-82, ЄФ 4 вид., 2002 р., стор. 1505,
спільна монографія Macrogols).
Суміш полімерів, очищений продукт полімеризації оксиду етилену.
H-(OCH2-CH2) n-OH
n = 32-36
М.м. 1400-1600
Біла або майже біла,
- Київ+380960830922