РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Дослідження проводили у відділі рослинництва і біотехнології Буковинського
інституту АПВ УААН, в південно-західній частині Лісостепової
природно-географічної зони. Сума активних температур за період з середньою
добовою температурою повітря понад 100С становить 2600-27000С, а тривалість
цього періоду – 165-180 днів. Період з температурою понад 150С триває 115 днів.
Весняні приморозки закінчуються в середньому в третій декаді квітня, а перші
осінні починаються в другій декаді жовтня; тривалість безморозного періоду –
165-180 днів [165].
Зима м’яка, найнижча середня місячна температура в січні – -4,80С. В окремі
зими абсолютний мінімум температури повітря буває -30 – -340С. Дати утворення
та сходу снігового покриву дуже мінливі. В окремі зими стійкого снігового
покриву не буває.
Весняний період характеризується активним зростанням температури, інтенсивним
таненням снігового покриву та швидким просиханням ґрунту. У рівнинній частині
Чернівецької області наприкінці березня спостерігається пере-хід
середньодобової температури повітря через +50С, а в першій декаді квітня –
через +100С.
Літо помірно тепле. Найтеплішим за середньомісячними температурами є липень.
Середня температура повітря в цей час становить +17 – +190С. Максимальна
температура повітря в окремі роки досягає +32 – +350С.
Між кінцем літнього та початком осіннього сезонів спостерігається теплий
передосінній період, коли середня добова температура вища за +100С, але нижча
за +150С. Типові осінні умови погоди встановлюються з другої декади жовтня,
коли середня добова температура повітря переходить через +10 0С і нічні
приморозки стають звичайним явищем. Осінь характеризується швидким зниженням
температури, збільшенням кількості днів з опадами та їх тривалості.
Сума опадів за період з температурою вище +100С становить 425-450 мм, а за рік
– 575-660 мм ( Агрокліматичний довідник ...,1960 )
Ґрунтовий покрив зони представлений групою опідзолених грунтів: світло-сірими,
сірими і темно-сірими, опідзоленими чорноземами (81%). На території зони
зустрічаються й інші типи грунтів, проте питома вага їх невелика.
Дослід було закладено в селекційно-насінницькій сівозмінні. Грунт – чорнозем
опідзолений, важкосуглинковий. Реакція ґрунтового розчину близька до
нейтральної: рН сольової витяжки 6,2- 6,8. Вміст рухомого фосфору (за
Кірсановим) – 15 мг, обмінного калію (за Масловою) – 17 мг і азоту (за Тюріним)
– 15,4 на 100 г грунту.
Аналіз метеорологічних даних за роки досліджень (2001-2006) вказує на деяку
відмінність їх між собою та відхилення від сереньобагаторічних (рис.2.1).
Погодні умови 2001 року були сприятливими для росту й розвитку рослин протягом
всього періоду вегетації картоплі. Достатня кількість опадів та висока
температура повітря сприяла появі дружніх сходів і росту рослин картоплі.
Липень, серпень місяці як за температурним режимом, так і за кількістю опадів
були близькі до середньобагаторічних показників.
Вересень відзначався значними опадами упродовж місяця – 115,1мм. У результаті
сума опадів перевищила середньобагаторічну більше як у двічі (середня
багаторічна – 57 мм). Такі погодні умови перешкоджали якісній роботі на
збиранні врожаю.
Погодні умови 2002 року були різними і відрізнялися від середніх багаторічних
даних, як за кількістю опадів, так і характером їх розподілу під час вегетації
картоплі. У квітні випало 37,9 мм опадів, що становить 66% середньобагаторічної
норми, в першій декаді травня зовсім не було опадів, а температура повітря у
денні години становила більше +250С. Це призвело до появи недружніх сходів.
Велика кількість опадів (103,4 мм), що випала в липні (110% в порівнянні до
середньо багаторічних показників) та в серпні 108,3 мм (146%), а також
підвищена температура повітря сприяли інтенсивному розвитку фітофторозу. У
вересні місяці випало 70,9 мм опадів, що на 13,9 мм вище середньобагаторічної
норми, середньомісячна температура повітря становила +13,50С, а
середньбагаторічна 14,2. У зв’язку з такими метеорологічними умовами, які
склалися під час вегетації, врожай картоплі значною мірою знизився.
Погодні умови 2003 року також відрізнялися від середньобагаторічних показників,
як за кількістю опадів, так і температурним режимом. У квітні місяці випало 6,2
мм опадів, що становить 11% середньо багаторічної норми, у травні – лише 20,7
мм (28%). Температура на поверхні ґрунту в денні години становила +35 – +400С і
більше. Рослини картоплі були пригнічені, зів’ялі.
Найбільшу кількість вологи рослини картоплі потребують у фазу бутонізації і до
початку цвітіння. Саме ця фаза припадала на червень місяць, коли випало 21,8 мм
опадів (24%середньобагаторічних опадів), що негативно вплинуло на
бульбоутворення. Велика кількість опадів у липні – 174,4 мм, що на 80,4 мм
більше середньобагаторічнх показників, та висока температура повітря – на
2,20С, вище середньобагаторічної – призвели до появи та розвитку фітофторозу.
У 2004 році на початку вегетації погодні умови були досить сприятливими для
росту і розвитку рослин картоплі. Незважаючи на недостатню кількість опадів у
червні, у грунті було достатньо вологи за рахунок травневих опадів. Температура
повітря у цей період суттєво не відрізнялася від середньобагаторічної.
Середньомісячна температура в липні була на 2,90С вища середньобагаторічної.
Опадів випало 94,6 мм, що становило 101% середньобагаторічної норми.
Температура повітря в серпні майже не відрізнялася від середньобагаторічної,
проте опадів випало 149%. Вересень, як за температурою повітря, та
- Київ+380960830922