РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ЮРИСТА У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ
ПРОЦЕСІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
На сучасному етапі стратегічного розвитку системи національної освіти, правової
доктрини держави дедалі загострюється протиріччя між потребою суспільства в
юристах-професіоналах і рівнем їх підготовки у вищих закладах освіти, яке
закономірно вимагає проведення дослідження педагогічних умов формування у
студентів професійно значущих якостей майбутнього юриста.
Результати теоретичного дослідження, констатувального експерименту дали змогу
зробити висновок про те, що існуючі класифікації професійно значущих якостей
юриста суперечливі і не розкривають повний спектр таких якостей відповідно до
сучасних принципів та функцій юридичної діяльності. Відсутня єдність поглядів
дослідників на саме розуміння понять “якість особистості”, “професійні якості”,
“професійно значущі якості”. Спостерігається ототожнення цих понять зі
здібностями, вміннями, пізнавальними процесами, психічними властивостями.
Незважаючи на те, що в Законі України “Про вищу освіту” вказується на
необхідність формування у майбутніх спеціалістів професійних якостей, в
державному стандарті вищої освіти, на відміну від знань, умінь і навичок, не
зазначається які якості, на якому етапі навчання, і в процесі викладання яких
дисциплін повинні формуватися. Існуючі теоретичні позиції дослідників не
відповідають на питання, які форми, методи і засоби навчання при цьому
необхідно використовувати, які організаційно-педагогічні умови будуть сприяти
формуванню таких якостей у майбутнього юриста. В теорії професійної освіти не
розроблена технологія формування означеного феномену, тому в практиці цей
процес не програмується і здійснюється хаотично. В аудиторній роботі
викладачами здебільшого використовуються репродуктивні методи і форми навчання.
Активне оновлення законодавства вимагає випереджального навчання, однак
повільна розробка нових підручників і методичного забезпечення дисциплін
гальмує процес підготовки сучасного юриста. Відсутні міждисциплінарні зв’язки
та професійна орієнтація дисциплін циклу гуманітарної і соціально-економічної
підготовки, повністю не використовуються резерви самостійної, індивідуальної та
позааудиторної роботи, діяльність кураторів груп зводиться лише до аналізу
результатів екзаменаційної сесії. Отже, в теорії не розроблені, а в практиці
підготовки майбутніх юристів не створені науково обґрунтовані
організаційно-педагогічні умови формування у студентів професійно значущих
якостей майбутнього юриста. Втім, світові тенденції розвитку суспільства,
динамічне оновлення української правової системи, її гуманізація, процеси
європейської інтеграції усіх сфер життєдіяльності, потребують підготовки
юристів нової генерації, для яких загальнолюдські цінності виступають основою
професійного становлення.
Результати наукового пошуку, отримані протягом констатації та аналізу наявного
стану формування у майбутніх юристів професійно значущих якостей, обумовили
особливості проведення формувального експерименту, який був спрямований на
досягнення мети: здійснення ефективного управління процесом формування у
студентів професійно значущих якостей майбутнього юриста на етапі професійної
підготовки у ВНЗ.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
розробка, теоретичне обґрунтування дослідної моделі формування професійно
значущих якостей майбутнього юриста у вищому навчальному закладі, реалізація її
на практиці;
науково-методичне забезпечення формування професійно значущих якостей юристів у
процесі їх підготовки;
розробка практичних рекомендацій щодо формування у студентів професійно
значущих якостей майбутнього юриста;
створення та перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування
професійно значущих якостей майбутнього юриста у навчально-виховному процесі
ВНЗ.
З цією метою в процесі експерименту визначено контрольні та експериментальні
групи. В першій (експериментальній (ЕГ) – 68 осіб) та другій (контрольній (КГ)
– 69 осіб) групах брали участь 137 студентів Запорізького юридичного інституту
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. За результатами
констатувального експерименту виявлено низький рівень сформованості професійно
значущих якостей юриста в значної кількості студентів як експериментальних
(46%), так контрольних (48%) груп. Формувальний експеримент проводився впродовж
3,5 років (1-4 курс навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр).
Програма педагогічного експерименту реалізовувалась тільки в експериментальній
групі. В контрольній групі навчально-виховний процес здійснювався у традиційній
формі.
2.1. Дослідна модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста
Аналіз психолого-педагогічної літератури, матеріали констатувального
експерименту, досвід роботи вітчизняних та зарубіжних викладачів у цьому
напрямі, стан процесу формування у студентів професійно значущих якостей юриста
сприяли розробці педагогічно обґрунтованої й логічно побудованої дослідної
моделі формування означеного феномену.
У контексті зазначеного нами, видається плідним положення В. Лозової стосовно
того, що моделювання як науковий метод дозволяє відійти від несуттєвих,
другорядних складових явища, процесу, які вивчаються, визначити головне,
системоутворююче, системовизначальні зв’язки і фактори [105, с.43]. Такими
системовизначальними зв’язками в розробленій нами дослідній моделі (див.
рис. 2.1) виступають
Рис. 2.1 Модель формування професійно значущих якостей майбутнього юриста
організаційно-педагогічні умови формування професійн
- Київ+380960830922