Ви є тут

Продуктивність насаджень яблуні залежно від обрізування крони і підрізування штамбу в Правобережному Лісостепу України

Автор: 
Головатий Петро Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005745
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ`ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце проведення досліджень і характеристика ґрунту
Вивчення реакції дерев яблуні зимових сортів достигання на кратність
обрізування крони та строки підрізування штамбу проводили в 20–річному
насадженні на клоновій підщепі ММ 106 навчально-науково-виробничого відділу
Уманського державного аграрного університету, що знаходиться у Маньківському
природно-господарському районі Правобережного Лісостепу України.
Місто Умань розташоване на 48?46’ північної широти і 30?14’ східної довготи за
Гринвічем. Висота над рівнем моря складає 245м.
Дослідна ділянка саду представлена темно-сірим опідзоленим ґрунтом (Додаток Б)
важкосуглинкового гранулометричного складу. Верхню частину його горизонту
складають мікроструктурні агрегати від 0,01 до 0,05мм, де знаходиться значна
кількість пилуватих часток. Під впливом опадів ґрунт здатний до часткового
запливання й ущільнення, придатний для вирощування плодових культур і може
забезпечити високу продуктивність за належного догляду.
Вміст гумусу в орному шарі ґрунту близько 2% і з глибиною поступово
зменшується, а рухомих сполук фосфору і калію в орному шарі (за Чиріковим)
становить, відповідно, 15,7 та 22,5 мг/100г ґрунту, азоту за нітрифікаційною
здатністю – 18,3 мг/100г, рН сольової суспензії – 5,6, а сума поглинених основ
– 22,6 мг-екв/100г. Щільність ґрунту складає 1,25–1,29 г/см3.
Реакція ґрунтового розчину слабокисла або близька до нейтральної, особливо у
глибших шарах, гідролітична кислотність підвищена. Високий ступінь насичення
основами – 88,6–91,3% [31, 113, 114, 115, 125].
Рельєф дослідної ділянки рівнинний зі слабким схилом у західному напрямку.
2.2. Погодні умови
Клімат Черкаської області, у тому числі Уманського району,
помірно-континентальний з нестійким зволоженням і нерівномірним розподілом
опадів по роках (рис. 1). Середня температура січня становить –5,70С, липня
+190С. Середньорічна температура близько +7,40С (додаток А), однак бувають
роки, зі значним відхиленням температур від середніх багаторічних. Опадів у
середньому за рік. випадає 633 мм, однак бувають роки, коли їх випадає мало
(близько 350 мм), або значно більше норми (до 700 мм).
Початок зими характеризується нестійкою погодою із частим чергуванням морозів
та відлиг. У більшості років зими не суворі, хоча бувають випадки, коли морози
досягають –250С,а іноді й до –35?...–410С.
Під час відлиг взимку температура може сягати +8…+100С. У зимовий період
переважає хмарна погода з незначними опадами – до 20–25% від річної суми.
Стійкий сніговий покрив настає в середньому 14–22 грудня, а танути сніг починає
у першій половині березня.
Весна настає з 15–20 березня з інтенсивним підвищенням температури.
У першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури
через 50С, а у кінці квітня – через рубіж 100С. Однак весною часто буває
пониження температури (у травні нерідко до приморозків), однак протягом років
досліджень такого не спостерігалося (рис. 1). Середня дата останнього заморозку
26 квітня – 2 травня, а найпізніша – 24–25 травня. У весняний період в окремі
роки бувають суховії протягом п’яти-семи днів.
Літо починається з середини травня і триває до середини вересня. Літня тепла
погода в окремі роки змінюється на жарку, зокрема в 2007 р.. Середня
температура повітря у травні-червні сягає +18…+220С, липні-серпні +23…+250С.
Максимальна температура у липні в окремі роки може підвищуватися до +380С.
Вологі західні вітри приносять значну кількість опадів. Днів з опадами більше
0,1мм у травні-липні буває 10–12, серпні-вересні по 8–10. Характерною
особливістю літнього сезону є випадання злив, грозових дощів і граду, але в
окремі роки спостерігаються літні засухи (40–50 днів) з відсутністю опадів і
значним підвищенням температури повітря, що призводить до різкого зменшення
запасів доступної вологи у ґрунті.
Осінній період починається з середини другої декади вересня. Між літнім
періодом і початком осені спостерігається передосінній період, який триває до
5–10 жовтня. Цей період і перша половина осені сухі і теплі. Хмарна дощова
погода настає у кінці жовтня.
Протягом цього періоду спостерігається загальне зниження температури до 50С і
нижче. Перші осінні приморозки розпочинаються наприкінці вересня – на початку
жовтня.
Вегетаційний період за даних умов триває 205 днів, період активної вегетації
(температура вище +100С) – 160–170 днів. Сума температур повітря вище 50С
знаходиться у межах 2900–30000С, а вище 100С – 2520–29700С. Гідротермічний
коефіцієнт – 1,1–1,2.
Найменшою кількістю опадів та найвищою температурою відзначився 2007 рік.
Погодні умови весни 2007 року не сприяли нормальній вегетації плодових культур,
зокрема яблуні. Отже, роки досліджень відзначилися недостатньою кількістю
опадів.
За температурними умовами лише червень 2005 року та травень 2006 року мали
нижчі показники за багаторічні. У 2007 році відмічена вища температура за
середньо багаторічну. Середньомісячна температура повітря у квітні 2007 року
була на рівні багаторічних показників (8,50 С), а в травні переважала на 4,10 С
і в червні – 3,30С.
За забезпеченістю дерев вологою вегетаційний період 2007 року і частково 2005 і
2006 років характеризувався як посушливий.
Відносна вологість повітря протягом років досліджень знаходилися на рівні
багаторічних даних. У 2005 році найменшою (65%) вона була у квітні, а найвищою
у червні – 73%. У 2006 році відносна вологість повітря у квітні і травні була
на рівні середньо багаторічних даних і становила відповідно 68 і 63%, а у
червні – 72%, тобто перевищувала середньо багаторічні показники на 6%. Ві