Джерела міжнародно-правового регулювання праці

змісту джерел міжнародно-правового регулювання праці, їх комплексного дослідження та виявлення особливостей, що властиві їм.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені наступні дослідницькі завдання:
- визначити історичні умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці та проаналізувати їх;
- охарактеризувати процес уніфікації трудового законодавства, визначити його передумови в умовах глобалізації постіндустріального суспільства;
- визначити сутність джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- розкрити зміст поняття "джерела міжнародно-правового регулювання праці" та визначити його співвідношення із поняттям "джерела права";
- розробити систему джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- подати класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці;
- охарактеризувати сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України;
- виробити рекомендації та запропонувати законодавцю та правозастосовуючим органам пропозиції щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України.
Об'єктом дослідження є міжнародні відносини, що виникають в процесі та з приводу регулювання трудової діяльності осіб.
Предмет дослідження становлять міжнародно-правові норми в галузі регулювання праці, сучасний стан та особливості правового регулювання праці міжнародно-правовими нормами.
Методи дослідження обрані відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження. У його процесі були застосовані загальнонаукові методи пізнання: історичний метод, метод аналізу, синтезу, системно-структурний метод. Так, завдяки історичному методу було розглянуто умови розвитку міжнародно-правового регулювання праці, передумови процесу уніфікації трудового законодавства, вивчено процес світової глобалізації суспільних відносин, досліджено питання наявності на сучасному етапі розвитку держав постіндустріального суспільства, досліджено сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм у галузі регулювання праці в трудове законодавство України. Такі загальнонаукові методи, як аналіз та синтез використовувалися під час усієї роботи у процесі аналізу точок зору та думок різних авторів, визначення схожих та протилежних рис у деяких правових та неправових явищах, з метою формування та формулювання відповідних висновків. Системно-структурний метод, в першу чергу, був використаний при будування системи джерел міжнародно-правового регулювання праці, а також взагалі при написання роботи задля надання їй цілісності, логічності та послідовності. Також були використані методи конкретно-наукових досліджень, традиційних як для міжнародного, так і для трудового права. Зокрема, у процесі дослідження було використано порівняльно-правовий та історико-правовий методи з метою розробки класифікації джерел міжнародно-правового регулювання праці і з'ясування сутності джерел міжнародно-правового регулювання праці; метод комплексного аналізу застосовувався з метою вироблення рекомендацій щодо удосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в галузі регулювання праці в трудове законодавство України; метод індукції та дедукції - для розкриття змісту поняття "джерела міжнародно-правового регулювання праці" та визначення його співвідношення із поняттям "джерела права"; нормативний та формально-юридичний метод - для вивчення міжнародних нормативних актів та міжнародних правових норм, що регулюють відносини у досліджуваній сфері. Зазначені методи часто використовувалися одночасно у комплексі задля більш поглибленого та всебічного вивчення поставлених завдань.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та міжнародного права. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові нормативні акти, що регулюють працю, законодавчі та інші нормативно-правові акти цієї сфери.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням джерел міжнародно-правового регулювання праці. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- уперше надано комплексне визначення міжнародно-правового регулювання праці - це здійснювана на міжнародному рівні діяльність держав та міждержавних об'єднань(організацій) щодо впорядкування трудових відносин за допомогою права, їх юридичного закріплення, охорони та розвитку;
- доведено, що міжнародно-правове регулювання праці є особливим різновидом правового регулювання праці і ці явища співвідносяться між собою як частина і ціле, визначено спільні риси та відмінності між ними;
- уперше визначено, що джерела міжнародно-правового регулювання праці - це: ) певна форма вираження міжнародно-правових норм, за допомогою яких впорядковуються трудові відносини, та які юридично закріплені, охороняються та розвиваються на міжнародному рівні, що створюються з метою регулювання відносин в сфері праці, покращення умов праці, охорони праці, захисту індивідуальних та колективних інтересів працівників; ) результат правотворчої діяльності тих міждержавних, міжнародних об'єднань і організацій, органів, які створюють відповідні міжнародні трудові норми;
- обґрунтовано тезу про те, що система джерел міжнародно-правового регулювання праці складається з трьох елементів: ядро системи, розвиваючий або змістовний елемент та допоміжний елемент;
- доведено, що до джерел міжнародно-правового регулювання праці відносяться: міжнародні договори, міжнародні звичаї, акти міжнародних організацій та міждержавних об'єднань, які закріплюють міжнародні принципи, загальновизнані норми міжнародного трудового права, встановлюють міжнародні трудові стандарти;
- розроблено класифікацію джерел міжнародно-правового регулювання праці з урахуванням всіх об'єктивних ознак та критеріїв;
- визначено основні міжнародні органи та організації, які здійснюють нормотворчу діяльність в галузі регулювання праці, розглянуто та проаналізовано їхню роль на міжнародній арені в цій сфері;
- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення процесів ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані: в науково-дослідній - роботі для подальших досліджень правового механізму захисту прав і свобод людини; у правотворчості - при підготовці законодавчих та нормативних актів у сфері регулювання праці у правозастосуванні - для приведення національного законодавства до міжнародних стандартів; у навчальному процесі - при підготовці лекцій, відповідних
розділів підручників і навчальних посібників з Трудового права України, при викладанні навчальної дисципліни "Трудове право", а також у науково-дослідній роботі студентів, слухачів та курсантів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на науково-практичних конференціях: "Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин" (Чернігів, ), "Впровадження конвенцій МОП в законодавство України" (Київ, ), "Трудове право України в контексті європейської інтеграції" (Чернігів, ) та "Припинення трудового договору за законодавством країн Західної Європи: порівняльно-правовий аспект" (Сімферополь, ). Також положення дисертаційного дослідження обговорювалися на теоретичних семінарах науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України та кафедри трудового, екологічного та аграрного права Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання автора дисертації використовуються у процесі викладання курсу "Трудове право", зокрема, під час читання лекцій і проведення семінарських занять.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п'яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з двох
розділів, семи під
розділів, вступу, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації сторінок, із них список