Клініко-патогенетичне обгрунтування методів удосконалення лікування хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ДАНІ ПРО ЕТІОЛОГІЮ, ЛАНКИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ПОЄДНАННІ З ГАСТРОЕЗОФАГАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
1.1. Сучасні дані про поширеність, етіологію і патогенез хронічного пієлонефриту у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою
1.2. Сучасні методи діагностики хронічного пієлонефриту та гастроезофагальної рефлюксної хвороби
1.3. Огляд існуючих методів лікування хронічної хвороби нирок: пієлонефриту та гастроезофагальної рефлюксної хвороби
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика хворих
2.2. Методи діагностики й лікування хронічного пієлонефриту в поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою:
2.3. Методи дослідження
2.4. Методика діагностики гастроезофагальної рефлюксної хвороби
2.5. Методика проведення радіоізотопної ренографії з І - гіпураном
2.6. Методика проведення внутрішньотканинного електрофорезу
2.7. Методика комплексного лікування хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною
хворобою з додаванням внутрішньотканинного
електрофорезу хлорофіліпту
2.8. Методика комплексного лікування хворих на
хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною
рефлюксною хворобою з додаванням внутрішньотканинного
електрофорезу тіотриазоліну
2.9. Статистична обробка отриманих даних
РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАТЕРИСТИКА, СТАН КЛІРЕНСОВОЇ, ІОНО- ТА КИСЛОТО-РЕГУЛЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ НИРОК, ПОКАЗНИКИ РЕНОСПЕЦИФІЧНОЇ ЕНЗИМУРІЇ ТА ЕКСКРЕЦІЇ ?-МІКРОГЛОБУЛІНУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ У ПОЄДНАННІ З ГАСТРОЕЗОФАГАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
3.1. Особливості перебігу клінічної картини при поєднанні хронічного пієлонефриту та гастроезофагальної рефлюксної
хвороби
3.2. Кліренсова, іоно- та кислоторегулювальна функція нирок у хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою
3.3. Стан протеолітичної та фібринолітичної активності сечі у хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою
3.4. Показники екскреції реноспецифічних ферментів та ?-мікроглобуліну із сечею у хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою
РОЗДІЛ 4. КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ПОЄДНАННІ З ГАСТРОЕЗОФАГАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ
4.1. Зміни клінічних проявів та показників, що характеризують функціональний стан нирок, у хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою під впливом базового лікування з додаванням омепразолу
4.2. Оцінка змін функціонального стану нирок під впливом постійного електричного струму за даними радіоізотопної
ренографії
4.3. Клінічна ефективність електрофорезу хлорофіліпту хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою
4.4. Клінічна ефективність внутрішньотканинного електрофорезу тіотриазоліну лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною
хворобою
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК