Розробка складу та технології м'якої лікарської форми з екстрактом хлорофіліпту

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ТЕРАПІЇ ІНФІКОВАНИХ РАН
1.1. Атомо-морфологічні особливості ранового процесу
1.2. Вибір лікарської форми для застування при інфекційних ускладненнях ран
1.3. Медико-біологічні вимоги до лікарських препаратів для лікування гнійних
ран
1.4. Роль допоміжних речовин при розробці складу мазей
1.5. Актуальність створення нового лікарського засобу з антимікробними
компонентами рослинного походження
ВИСНОВКИ до
розділу І
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Теоретичне обґрунтування складу мазі з екстрактом хлорофіліпту
2. Характеристика об’єктів дослідження
2. Методи дослідження
2.3. Фізико-хімічні методи
2.3. Біофармацевтичні методи досліджень
2.3. Фармакологічні методи досліджень
ВИСНОВКИ до
розділу ІІ
РОЗДІЛ III. РОЗРОБКА СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМБІНОВАНОЇ МАЗІ З ЕКСТРАКТОМ
ХЛОРОФІЛІПТУ
3.1. Експериментальне обґрунтування складу мазі з екстрактом хлорофіліпту
3.1.1. Обґрунтування введення екстракту хлорофіліпту густого до складу мазі та
вибір його концентрації на основі мікробіологічних досліджень
3.1.2. Експериментальні дослідження по вибору основи мазі для застосування на
І-ІІ фазах ранового процесу та обґрунтування її складу
3.1.3. Мікробіологічне обґрунтування введення етакридину лактату до складу мазі
і визначення його оптимальної концентрації
3.2. Обґрунтування технології мазі з екстрактом хлорофіліпту
3.2.1. Дослідження кінетики вивільнення діючих речовин з мазевих основ
3.2.1.1. Розробка спектрофотометричної методики визначення концентрації
розчинів екстракту хлорофіліпту густого
3.2.1. Дослідження біодоступності екстракту хлорофіліпту густого у складі мазі
методом рівноважного діалізу
3.3. Удосконалення складу мазевої основи на підставі вивчення
структурно-механічних та осмотичних властивостей мазі
3.3.1. Удосконалення складу мазевої основи на підставі вивчення реологічних
властивостей мазі
3.3.2. Удосконалення складу мазевої основи на підставі вивчення осмотичних
властивостей мазі
3.4. Експериментальні дослідження з вибору оптимальної концентрації
декспантенолу в розроблюваному складі мазі
3.5. Дослідження динаміки вивільнення екстракту хлорофіліпту густого
3.6. Дослідження кінетики вивільнення етакридину лактату
3.7. Обґрунтування технології мазі «Філетол»
3.7.1. Обґрунтування температурного режиму введення лікарських речовин до
основи
3.7.2. Обґрунтування технологічного процесу виготовлення мазі
ВИСНОВКИ до
розділу ІІІ
РОЗДІЛ IV. РОЗРОБКА МЕТОДІВ АНАЛІЗУ МАЗІ «ФІЛЕТОЛ» ТА ЇЇ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ
4.1. Розробка методик ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у
мазі «Філетол»
4.1.1. Реакції ідентифікації діючих речовин, мазі «Філетол»
4.1.2. Кількісне визначення діючих речовин мазі «Філетол»
4.1.2. Кількісне визначення екстракту хлорофіліпту густого
4.1.2.2. Кількісне визначення етакридину лактату
4.1.3. Ідентифікація та кількісне визначення декспантенолу
4.2. Дисперсний аналіз
4.3. Реологічні властивості мазі «Філетол»
4.4. Термогравіметричні дослідження комбінованої мазі «Філетол»
4.5. Дослідження органолептичних показників мазі «Філетол» та вивчення її
стабільності у процесі зберігання
ВИСНОВКИ до
розділу ІV
РОЗДІЛ V. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЗІ «ФІЛЕТОЛ»
5.1. Вивчення гострої токсичності мазі "Філетол"
5.2. Результати вивчення специфічної активності мазі "Філетол"
5.2.1. Дослідження репаративної активності мазі "Філетол" та препаратів
порівняння на моделі лінійної різаної рани у щурів
5.2.2. Дослідження протизапальної (антиексудативної) активності мазі “Філетол”
та препаратів порівняння на моделі карагенінового набряку стопи у щурів
5.2.3. Дослідження протизапальної активності мазі „Філетол” та препаратів
порівняння на моделі термічного запалення лапи у мишей.
5.3. Вивчення мікробіологічної чистоти мазі
ВИСНОВКИ до
розділу V
ВИСНОВКИ
СПИСОК