Ви є тут

Грунти заплав малих і середніх річок північно-західного Причорномор'я

Автор: 
Михайлюк Віктор Іванович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3502U000101
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ ДОЛИННИХ ЛАНДШАФТІВ ПРИЧОРНОМОР'Я. ОБ'ЄКТ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Об'єктом досліджень є грунти заплав малих та середніх річок північно-західного Причорномор'я. В даний час у зв'язку з зарегулюванням рік - каналізацією й обвалуванням річищ, улаштуванням ставків - і практично повсюдній відсутності алювіально-заплавних процесів заплави, по суті, перетворилися в першу надзаплавну терасу. У зв'язку із цим, окреслюючи об'єкт досліджень, слід уточнити, що дослідженню підлягали грунти відносно вирівняних низьких рівнів долин, викладених алювіальними породами - почасти сучасними, але в основному відкладених у минулому - і алювіально-делювіальними породами, що типові для прируслових областей "V"- подібних долин малих річок.

2.1. Малі та середні річки північно-західного Причорномор'я: фізико-географічний нарис
Причорноморська низовина розташована в області, де, починаючи з палеозою і до четвертинного періоду, мали широкий розвиток спадні тектонічні рухи, наслідком яких явилося багатократне опускання її поверхні і накопичення потужної товщі осадових відкладень різного геологічного віку - палеозойських, мезозойських, кайнозойських. Акумуляція червоно-бурої глини і лесу в післяпонтичний час і розчленовування поверхні долинно-балковою сіткою, призвело до формування сучасного ерозійно-акумулятивного рельєфу рівнини з переважно субпаралельною меридіонально-орієнтованою ерозійною сіткою [213].
З урахуванням регіональних відмінностей рельєфу Причорноморську низовину поділяють на декілька геоморфологічних районів [213]. Дослідження проводилися в межах Західно-Причорноморської плоскохвилястої і Дністро-Бузької лесової рівнин. Перший район від долини Дунаю на південному заході до долини Дністра на північному сході має два геоморфологічних рівня - високий північний (корінне плато) і більш низький південний (верхньопліоценові тераси Дунаю і узбережжя Чорного моря) - і густо розчленований річковою і яружно-балковою сіткою. Долини річок Нерушай, Когильник, Сарата, Алкалія, Хаджидер і інших, що протікають тут, добре вироблені, їх ширина до 1,5-3 км. У південній частині річкові долини більш розширені, їх схили спадисті, в пониззях утворилися Причорноморські озера-лимани (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас і інші) і Дунайські прісноводні лимани - Ялпух, Котлабух, Китай. У межах Дністро-Бузької лесової рівнини, абсолютні відмітки якої зменшуються від 125-175 м на вододілах північної частини до 40-50 м на узбережжі Чорного моря, долини річок Малий і Великий Куяльник, Тилігул, Сасик, Березань також закінчуються лиманами - Хаджибейським, Куяльницьким, Великим і Малим Аджаликським, Тилігульським, Березаньським. Поверхня цього району характеризується порівняно глибоким долинно-балковим розчленуванням із глибиною місцевих базисів ерозії до 100-120 м. Різко виражені в рельєфі долини річок мають тут також аномальну ширину і коритоподібну форму; вони, як правило, асиметричні, їх праві берега круті, високі, порізані ярками і балками, а ліві - похилі, терасовані. Добре розвинені заплави цих долин досягають у середньому ширини 300-800 м; їхня поверхня в основному рівна, але тимчасові водотоки, що несуть дрібнозем по яркам і балкам, нерідко формують тут потужні конуси виносу [213].
Між басейнами Дунаю, Дністра і Південного Бугу нараховується більше 1000 річок, режими яких визначаються місцевими фізико-географічними умовами. Протяжність понад 100 км мають лише Когильник (243 км), Тилігул (168 км), Великий Куяльник (150 км), Кучурган (123 км) і Сарата (119 км). Ще 15 річок мають довжину від 50 до 100 км (табл. 2.1).
Для класифікації рівнинних річок на малі, середні і великі використовується два кількісних критерії - довжина річки і площа її басейну. Підставою для віднесення річки до певної групи може служити також факт розташування її басейну в одній (для малої річки) або декількох географічних зонах [26, 122].
Серед річок північно-західного Причорномор'я, що відрізняються за гідрологічними і морфологічними особливостями, можна виділити малі, які мають довжину меншу за 100 км, і середні з довжиною понад 100 км та басейнами, що розміщуються в двох - лісостеповій і степовій - зонах. Є спроби поділу малих річок Причорномор'я на три групи. Л.Г.Пекаторосом [196, 197] виділена група річок, що течуть із Волино-Подільської височини і Кодр (Тилігул, Великий Куяльник, Когильник); до другої групи віднесені річки, що течуть з області Південно-Молдавської височини (Ялпух, Ходжидер і ін.), а річки, що починаються балками на рівнині з позначками 150-200 м, і не мають вираженого річища та постійного водоку (Нерушай, Барабой і інш.), складають третю групу.
Таблиця 2.1
Морфометрична характеристика річок північно-західного Причорномор'я [122, 213, 270]
№ п/п
Річка
Куди впадаєПлоща ба-сейну, км2Довжина річки, кмВідмітка витоку, м Спад, м Витрата гирла, м3/с1Когильникоз. Сасик39102432302302,4232СкиносаКогильник3435314390,50,2583КурюксилкаСкиноса79,723154840,0824БахмуткаКогильник63,817150120,50,0315ЧагаКогильник12701201441310,5086Карадай Чага34,612125910,0327СакаЧага324521601280,2138КолбарашСака32,113180920,0469КантемирСака47,916130620,04810АрсаСака46,516112650,04011ФормошикаЧага55,418113860,03112ДжаларКогильник86,1218069,60,01813ЧилігидерКогильник334571501410,090Продовження таблиці 2.1
14КагачКогильник1081541390,01515Саратаоз. Сасик12501191221220,18816БризояСарата78,61593440,05717КобчакСарата109251401000,09318БабейСарата220311501220,16919ДжалаїрСарата 15133135110,50,09620КурудереСарата 1291341290,02321Хаджидероз. Хаджидер894931341340,21422КапланьХаджидер276421381100,16823БалакчеляХаджидер1251450400,02924Алкаліяоз. Солене 65467103102,90,18625БарабойЧорне море6527426Аджаликлиман Великий Аджалик1572627Велики