РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених задач дослідження проводили в таких основних напрямках:
1. Клініко-статистичний аналіз частоти, структури і основних причин перинатальної смертності при ЗРП (за матеріалами 1215 історій пологів, які мали місце в клініках Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України за 5 років, і даними спеціалізованого реєстру вагітних і новонароджених з контрольованих по радіації регіонів України).
2. Клініко-параклінічне обстеження в динаміці вагітності у 350 жінок (з них 250 з ЗРП, серед яких 64 жінки отримували рекомендовану терапію - основна група і 80 - традиційне лікування - група порівняння, 100 жінок без проявів ЗРП склали контрольну групу), що полягало у вивченні функції систем адаптації в материнсько-плодовому комплексі (гіпофізарно-надниркової, симпато-адреналової, антистресорного захисту - дофамінергічної, серотонергічної, перикисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту).
3. Визначення особливостей функціонування системи NO-L-аргінін в залежності від ступеня і форми ЗРП.
4. Дослідження стану фето-плацентарного комплексу з урахуванням форми і ступеня важкості ЗРП.
5. Визначення ролі стресорних факторів в патогенезі ЗРП.
6. Розробка математичної моделі й алгоритму прогнозування ЗРП.
7. Наукове обгрунтування, розробка і оцінка ефективності комплексу організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на вдосконалення адаптації в системі мати-плацента-плід і антенатальну охорону плода за цієї патології.
Для проведення поглибленого клініко-статистичного аналізу нами розроблена карта обліку перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого при ЗРП, яка включає 157 ознак. Ця карта стала основою для розробки вхідного документа комп'ютерного банку даних вагітних з ЗРП.
Дослідження проводили в ІІ половині вагітності (26-40 тижнів). Хворі спостерігались акушером-гінекологом, а при необхідності - іншими спеціалістами (терапевт, окуліст та ін.).
В плані загальноклінічного обстеження, крім загального аналізу крові, сечі, кала, визначали в крові рівень глюкози, білірубіну, креатініну, сечовини. Досліджували коагулограму, вміст електролітів в сироватці крові (K, Na, Ca).
Плазма, сироватка й еритроцити крові матері та пуповини, сеча вагітної та навколоплодові води були об'єктами спеціальних (ендокринологічних, радіоімунологічних і біохімічних) досліджень.
Взяття крові з ліктьової вени жінки робили натщесерце в положенні лежачи в один і той же час, а із судин пуповини (змішана кров) зразу ж після народження дитини. Проби навколоплодових вод одержували шляхом амніоцентезу напередодні або під час родів.
Для визначення рівня стресогенного навантаження у вагітних з ЗРП було проведено ретроспективний аналіз соціально-економічних і медико-біологічних стресогенних факторів, представлених в уніфікованій анкеті (див. додаток А). При сумі балів 131-89 визначали високе, 88-45 - помірне і менше 45 - низьке стресогенне навантаження.
Для вивчення індивідуального рівня стресостійкості використана спеціальна анкета. (М.Г.Айрапетянц и соавт., 1982; Н.М.Жаничева и соавт., 1984), яка адаптована нами для вагітних (додаток Б).
У кожної жінки визначали суму балів, яка характеризувала її адаптивність, емоціональність і тривожність. Діапазон коливання кожної з перерахованих типологічних характеристик розділяли на три інтервали відповідно низької, помірної і високої адаптивності (емоційності, тривожності) (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Типологічні характеристики обстежених вагітних залежно від рівня стресостійкості
Стресостійкість Типологічні характеристики, бали Адаптивність Емоційність Тривожність Низька 0 - 1217 - 2421 - 15 Помірна 13 - 249 - 1614 - 8 Висока 25 - 360 - 87 - 0
По одержаним балам для кожної вагітної визначали індекс стресостійкості за формулою:
A
Ic = ,
E + T
де Ic - індекс стресостійкості,
A - адаптивність,
E - емоційність,
T - тривожність.
100
A = a ,
36
де a - сума балів у даної вагітної при визначенні адаптивності, тобто
A = a 2,78.
100
E = e ,
24
де e - сума балів у даної вагітної при визначенні емоційності, тобто
E = e 4,16.
100
T = t ,
21
де t - сума балів у даної вагітної при визначенні тривожності, тобто
T = t 4,76, звідки
2,78 a
Ic = .
4,16 e + 4,76 t
Жінка при Iс > 1 характеризується високою стресостійкістю, при показниках від 0,99 до 0,5 - помірною стресостійкістю, а при Iс < 0,5 - низькою стресостійкістю.
Для моделювання стану стресу у вагітних їм пропонувалось розв'язувати інтелектуальні завдання різного ступеня складності (додаток В) або прослуховувати музичні уривки.
Кожна вагітна отримувала 3 варіанти інтелектуальних завдань (по 8 у кожному) різного ступеня складності: низький, середній і високий.
Жінка на свій розсуд обирала завдання для розв'язування. Нормальним вибір вважався, коли після успішн