Ви є тут

Методологічні та організаційні аспекти аудиту

Автор: 
Дорош Ніна Іванівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000182
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Організація та регулювання аудиторської діяльності
2.1. Порівняльний аналіз систем організації і регулювання аудиторської діяльності в зарубіжних країнах і в Україні
Аналіз систем організації і регулювання аудиторської діяльності в зарубіжних країнах і в Україні проводиться на основі порівняння таких критеріїв: наявність законодавчої бази щодо здійснення аудиторської діяльності; наявність правових актів про обов'язковість проведення аудиторських перевірок підприємств; державне чи професійне регулювання аудиторської діяльності в країні; рівень втручання державних органів у функціонування ринку аудиторських послуг; структура, обов'язки і права органів управління системами; належність функцій з розробки доктрини аудиту в країні; делегування здійснення контрольних функцій в системах; порядок здійснення процедури атестації, ліцензування та занесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, анулювання атестатів, ліцензій та свідоцтв; строки дії атестатів, ліцензій та свідоцтв на здійснення аудиторської діяльності; реєстрація і організаційно-правова форма суб'єктів аудиторської діяльності; наявність системи зборів і внесків на забезпечення функціонування систем; наявність обмежень у здійсненні аудиторами своєї діяльності; організація системи підготовки аудиторів, наявність обмежень щодо освіти і стажу роботи за спеціальністю при допуску до кваліфікаційних іспитів.
Аналіз існуючих систем організації і регулювання аудиторської діяльності свідчить, про те, що крім загальних для всіх систем принципів у побудові і функціонуванні, є й значні відмінності. Слід зазначити, що в основі всіх без винятку систем лежать законодавчі акти, які визначають основні принципи і правила поведінки економічних суб'єктів, діючих на ринку аудиторських послуг. Цими ж законодавчими актами визначаються права і обов'язки вищих керівних органів у країнах переважно державного регулювання та переважно професійного регулювання аудиторської діяльності.
Особливістю Сполучених Штатів Америки є відсутність єдиного для всієї країни законодавства, що регулює діяльність дипломованих громадських бухгалтерів - у різних штатах вимоги до них неоднакові. В основному ці відмінності стосуються вимог до освіти і стажу роботи за спеціальністю для допуску до екзамену на звання присяжного бухгалтера.
У світовій практиці існують дві принципові концепції регулювання аудиторської діяльності. Перша концепція поширена в країнах континентальної Європи, таких як Австрія, Іспанія, Франція, Німеччина, Швеція, де аудит орієнтований головним чином на державні органи як основних користувачів аудиторських висновків. У цих країнах аудиторська діяльність суворо регламентується централізованими органами, на які фактично покладаються функції державного контролю за аудиторською діяльністю.
У Німеччині таким органом є Інститут аудиторів, створений у 1932 р., який має спеціалізовані комітети для врегулювання проблем, що виникають в роботі аудиторів. Крім того, всі аудитори і аудиторські фірми Німеччини обов'язково є членами Аудиторської палати.
Державно регульованою є система аудиту Франції. Суб'єкти аудиторської діяльності у Франції представлені бухгалтерами-експертами та "комісарами з рахунків". У 1942р. було створено Палату (Корпорацію) бухгалтерів-експертів, яка перебуває під опікою Міністерства економіки і фінансів. Бухгалтери-експерти можуть проводити аудиторські перевірки за потребою підприємств, але в основному здійснюють внутрішній контроль, і не мають таких широких прав як комісари з рахунків. Комісаріат з рахунків був виділений Декретом від 12 серпня 1969р., згідно з яким було створено Національну та Регіональні Компанії комісарів з рахунків під патронатом Міністерства юстиції. Комісари з рахунків не завжди проводять зовнішні аудиторські перевірки на запрошення підприємств, ці перевірки поставлені їм в обов'язок урядовими органами.
Державне регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації покладене на Комісію з аудиторської діяльності при Президентові РФ, яка здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Комісію з аудиторської діяльності при Президентові РФ, затвердженого розпорядженням Президента РФ від 04.02.94. № 54-рп. Комісія з аудиторської діяльності є колегіальним органом при Президентові РФ. Правове забезпечення діяльності Комісії здійснюється державно-правовим управлінням Президента РФ.
Другим напрямом державного регулювання є створення умов для розвитку аудиту в Росії. Тут провідна роль належить діяльності Консультативної Ради, створеної при Комісії з аудиторської діяльності. До її складу входять представники академічних інститутів і вищих навчальних закладів, аудитори, які займаються аудиторською діяльністю самостійно, представники аудиторських фірм і їх об'єднань. Консультативна Рада є своєрідним "мозковим центром" і покликана сприяти Комісії з аудиторської діяльності в організації розробки системи заходів з державної підтримки становлення і розвитку ринку аудиторських послуг в Росії, а також захисту інтересів держави, економічних суб'єктів, аудиторів і аудиторських фірм.
Друга концепція розвинулася в англомовних країнах (США, Великобританія), де аудиторська діяльність є певною мірою саморегульованою. Тут аудит орієнтований переважно на потреби акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб. Регулювання аудиторської діяльності в цих країнах здійснюється в основному професійними громадськими аудиторськими об'єднаннями, які мають велику самостійність, самі здійснюють підготовку аудиторів, присвоюють їм відповідну кваліфікацію і надалі стежать за тим, наскільки сумлінно і кваліфіковано аудитори виконують свої професійні обов'язки.
Американський інститут дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА) заснований у США в 1887 р. Два рази на рік АІСРА проводить екзамени, за результатами яких присвоюється кваліфікація дипломованого громадського бухгалтера. В АІСРА існують різні відділи і комітети аудиторських стандартів,