Ви є тут

Генетичні фактори у виникненні порушень статевого розвитку у хлопців-підлітків

Автор: 
Багацька Наталія Василівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0504U000256
129 грн
Додати в кошик

Вміст

<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ<br /> Для досягнення поставленої мети і реалізації визначених задач, з'ясування значення спадкових чинників і чинників середовища у виникненні патології статевого дозрівання чоловічого організму, а також виділення критеріїв прогнозування захворювання було проведене комплексне генетичне дослідження в Інституті охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України, результати якого наведені в даній роботі. <br /> Під наглядом знаходилося 397 хлопців-підлітків 14-17 років, з яких 297 хворих із затримкою статевого розвитку (ЗСР) I - III ступеня, українців і росіян і 100 здорових хлопців-підлітків I і II груп здоров'я з нормальним фізичним і статевим розвитком, а також члени 50 ядерних сімей пробандів із ЗСР (50 батьків, 50 матерів і 50 пробандів), 47 сімей із групи порівняння, 731 здорова особа (чоловіки і жінки), мешканці м. Харкова. <br /> Дані про віковий склад хлопців-підлітків із ЗСР наведені в табл.2.1.<br /> Серед обстежених підлітків, які звернулися в інститут, були учні загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, професійно-технічних училищ. Стан їх здоров'я оцінювався на основі оглядів спеціалістами: підлітковим терапевтом, ендокринологом, психоневрологом, отоларингологом, окулістом, генетиком. При визначенні у хлопчиків ознак затримки статевого розвитку проводилося їх поглиблене обстеження в відділенні ендокринології інституту. <br /> Діагноз ЗСР у всіх обстежених хлопців був встановлений у результаті комплексного клініко-лабораторного обстеження з урахуванням розгорнутих клініко-генетичних досліджень, які включали проведення генеалогічного, імуногенетичного, цитогенетичного і дерматогліфічного методів аналізу.<br /> Таблиця 2.1.<br /> Характеристика хлопців-підлітків за паспортним віком,<br /> (абс.)<br />Група<br />спостереження <br />Вік обстежених пробандів, роки<br />14151617Хлопці-підлітки <br />із ЗСР<br />(n=297)<br />150<br />112<br />28<br />7Здорові <br />підлітки<br />(n=100)<br />37<br />35<br />24<br />Всього<br />(N=397)<br />187<br />147<br />52<br />11 <br /> Для об'єктивної оцінки матурації та дефемінізації морфотипу хлопців-підлітків із ЗСР були застосовані такі параметри як інфантильність, євнухоїдність і гіноїдність кістяка, ступінь яких визначалася згідно з формулами, розробленими О.М. Демченко [55]. Фізичний розвиток оцінювався за лінійними діаграмами, розробленими співробітниками інституту на основі даних оглядів школярів Північного Сходу України в 1995 році [296]. Для адекватної оцінки маси тіла застосовано індекс маси тіла (ІМТ), який тісно корелює із загальним вмістом жиру в організмі. Згідно з класифікацією ВООЗ ІМТ < 18, 5 кг/м2 відповідає недостатній; 18,5 - 24, 9 - нормальній; ? 25, 0 - надлишковій масі тіла [297].<br /> Рівень статевого дозрівання оцінювався за індексом маскулінізації (ІМ), який визначався за формулою, запропонованою О.М. Демченко із співавт. [55]. Нормативні значення для кожного віку були отримані на основі даних огляду спеціалістами ІОЗДП АМН України 2956 здорових хлопців 12 - 18 років, мешканців м. Харкова [298].<br /> Ступінь ЗСР визначався за дефіцитом статевого дозрівання (різницею між паспортним віком і досягнутим рівнем статевого дозрівання). Дефіцит статевого розвитку в два роки оцінювався як ЗСР I ступеня, три роки - ЗСР II ступеня, чотири роки і більше - ЗСР III ступеня [299, 300].<br /> Оцінка гормонального статусу хлопців-підлітків із ЗСР проводилася на основі визначення рівня гонадотропних гормонів (лютропіну - ЛГ і фолітропіну - ФСГ) в крові методом імуноферментного аналізу на фотометрі Cobas EIA концерну "Ф. Хоффман - Ла Рош" за допомогою комерційних наборів; концентрацію тестостерону (Т), естрадіолу (Е2) в крові визначали радіоімунологічним методом з використанням комерційних наборів, розроблених в Інституті біоорганічної хімії АМН Білорусі, добову екскрецію 17- кетостероїдів (17 - КС) в сечі біохімічним методом за В.Г. Колб, В.С. Камышниковым [301].<br /> Нормативні показники гормонів отримані в лабораторії вікової ендокринології та обміну речовин Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків при обстеженні здорових школярів м. Харкова. <br /> При вирішенні основної мети цього дослідження - поглибленні уявлень про роль генетичних факторів у виникненні ЗСР у хлопців пубертатного періоду, проведено комплексне генетичне дослідження. Для встановлення факту спадкової схильності щодо ЗСР у пробандів було складено і вивчено 227 родоводів з послідовним проведенням генеалогічного аналізу. Групу порівняння склали родоводи 47 сімей хлопців-однолітків, учнів загальноосвітніх шкіл м. Харкова, у яких не визначалася ЗСР і тяжкі неінфекційні захворювання. Збір генеалогічного матеріалу проводився за П. Харпером [302]. Перевірку гіпотези щодо моногенного типу успадкування здійснювали за допомогою методу Вайнберга. Сегрегаційні частоти розраховувались за формулою для поодинокої реєстрації [303]:<br /> , , , (2.1)<br /> <br /> де SF - сегрегаційна частота, що спостерігалася,<br /> - теоретично очікувана сегрегаційна частота,<br /> SFsf - помилка сегрегаційної частоти,<br /> N - кількість сімей,<br /> R - загальна кількість уражених у вибірці,<br /> T - загальна кількість дітей у вибірці, <br /> t - критерій Стьюдента. <br /> При цьому використовувались родоводи пробандів з кількістю не менше двох дітей в сім'ї. Гіпотезу щодо моногенного типу успадкування захворювання заперечували при t tst . <br /> Сегрегаційні частоти використовували для розрахунку рекурентного ризику за формулою:<br /> <br /> <br /> , ?303? (2.2)<br /> <br /> <br /> де S - кількість дітей в сім'ї, <br /> r - кількість уражених дітей,<br /> Qp - популяційна частота захворювання.<br /> Перевірку відповідності щодо мультифакторіальної моделі успадкування проводили за методом D. S. Falkoner ?304?. <br /> Коефіцієнти кореляції між родичами I ступеня спорідненості (батьками-дітьми, сибсами) у відповідності щодо квазібезперервної моделі успадкування розраховували за формулою:</p>